ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 р. | № 1959/5 |
Вищий господарський суду України в складі колегії:
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши касаційну скаргу | КП “Автотранспортне підприємство –1428” |
на постанову | від 26.09.2006 |
Одеського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Миколаївської області № 1959/5 |
за позовом | КП “Автотранспортне підприємство –1428” |
до суб’єкт оскарження | ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” ДВС у Заводському районі м. Миколаєва |
про | стягнення 78918,50 грн. |
за участю представників: - позивача | не з’явились |
- відповідача - ДВС | Титаренка О.І. не з’явились |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням арбітражного суду Миколаївської області від 23.01.1998 у справі № 1959/5 (суддя Міщенко В.І.) позовні вимоги прокурора Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі ДП КП “АТП-1428” до ДП “Чорноморський суднобудівний завод” про стягнення 78918,5 грн. боргу задоволені.
На виконання цього рішення арбітражним судом Миколаївської області був виданий наказ від 05.12.2000 про примусове стягнення з ДП “Чорноморський суднобудівний завод” суми заборгованості за рахунок майна.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Заводського районного управління юстиції м. Миколаєва від 24.01.2001 №7-2 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу.
02.04.2001 ВДВС Заводського РУЮ м. Миколаєва винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по наказу від 05.12.2000 № 1959/5 у зв’язку з тим, що ухвалою арбітражного суду Миколаївської області від 10.09.1997 було порушено справу № 1506-5 про банкрутство ДП “Чорноморський суднобудівний завод”.
07.06.2006 Колективне підприємство „Автотранспортне підприємство 1428”, яке є правонаступником ДП КП “АТП-1428”, звернулось до ДВС у Заводському районі м. Миколаєва із заявою про поновлення провадження по примусовому стягненню з ДП „ЧСЗ” заборгованості у розмірі 78918,50 грн.
Листом ДВС у Заводському районі м. Миколаєва №15073 від 12.07.2006 в задоволенні зазначеної заяви було відмовлено з посиланням на введення ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004 мораторію на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі про банкрутство ДАХК “ЧСЗ”.
Не погоджуючись з такою відмовою, стягувач - КП “Автотранспортне підприємство 1428” - звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії державної виконавчої служби, просить суд зобов'язати ДВС у Заводському районі м. Миколаєва поновити провадження по примусовому стягненню з ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” на його користь заборгованості в сумі 78918,50 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.08.2006 (суддя Міщенко В.І.) визнано неправомірними дії ДВС у Заводському районі м. Миколаєва та зобов'язано її поновити виконавче провадження згідно наказу суду від 02.04.2001 у справі №1959/5 про стягнення з ДАХК „ЧСЗ” на користь КП „Автотранспортне підприємство 1428” суми 78918,50 грн.
Ухвалу мотивовано тим, що стягувач є поточним кредитором у справі про банкрутство боржника, у зв'язку з чим на погашення поточної заборгованості, яка виникла після порушення провадження у такій справі, тобто, після 10.09.1997, не поширюється дія мораторію.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Єрмілова Г.А., суддів Воронюка О.Л., Лашина В.В.), здійснюючи апеляційну перевірку в зв’язку зі скаргою ДВС у Заводському районі м. Миколаєва, постановою від 26.09.2006 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.08.2006 у цій справі скасувала, в задоволенні скарги КП „Автотранспортне підприємство 1428” на дії ДВС у Заводському районі м. Миколаєва відмовила.
Постанову мотивовано тим, що підстави для поновлення виконавчого провадження по примусовому стягненню з боржника 78918, 50 грн. відсутні, оскільки ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2004, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2006 без змін, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів до закінчення провадження у справі про банкрутство ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, який поширено на виконання боржником грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до введення мораторію.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, КП „Автотранспортне підприємство 1428” в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, ухвалу від 15.08.2006 у справі залишити без змін.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята внаслідок неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм процесуального права, зокрема, скаржник вважає, якщо на час винесення постанови про зупинення виконавчого провадження існували положення Закону України “Про виконавче провадження”, які вимагали обов’язкового зупинення виконавчого провадження, але в подальшому ці положення були виключені із Закону, виконавче провадження повинно бути поновлене.
Від ДВС у Заводському районі м. Миколаєва та ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод” відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Представники скаржника та ДВС у Заводському районі м. Миколаєва своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, вимоги позивача до відповідача у справі виникли після порушення 10.09.1997 арбітражним судом Миколаївської області справи про банкрутство ДП “Чорноморський суднобудівний завод”, однак, до введення мораторію ухвалою суду від 30.06.2004, якою дію мораторію поширено на виконання боржником грошових зобов’язань, строк виконання яких настав до введення мораторію, і цю ухвалу залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2006, отже, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що дія мораторію, введеного згаданою ухвалою суду, поширюється и на вимоги позивача.
Згідно преамбули Закону України “Про виконавче провадження”, його положення визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Отже, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано визначив, що вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій державного виконавця.
Відповідно до пункту 8 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” в редакції, чинній на момент винесення державним виконавцем постанови про зупинення виконавчого провадження від 02.04.2001, виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, при цьому, обов’язок зупинення виконавчого провадження не ставився в залежність від введення і поширення дії мораторію на вимоги стягувача у виконавчому провадженні.
Скаржник вважає, що зміна станом на момент звернення зі скаргою на дії ДВС редакції пункту 8 ст. 34 згаданого Закону, відповідно до якої виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у зв'язку з порушенням господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна), є підставою для поновлення виконавчого провадження.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених, зокрема, пунктом 8 ст. 34 –до розгляду питання по суті, а поновлення виконавчого провадження можливе згідно ч. 5 ст. 36 Закону лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.
Оскільки КП „Автотранспортне підприємство 1428” під час розгляду його скарги в судах попередніх інстанцій не доводив належними і допустимими доказами що обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, а саме - порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, усунені, тобто, завершився розгляд справи про банкрутство ДАХК “Чорноморський суднобудівний завод”, у ДВС у Заводському районі м. Миколаєва відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження.
З врахуванням того, що позивач не зазначив і не довів обставин, з якими закон пов'язує визнання незаконними дій ДВС у Заводському районі м. Миколаєва по відмові у задоволенні заяви стягувача про поновлення виконавчого провадження, а суд апеляційної інстанції таких обставин не встановив, колегія суддів вважає доводи касаційної скарги такими, що не спростовують висновки суду, викладені в постанові від 26.09.2006.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції у справі відповідає вимогам чинного матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2006 у справі № 1959/5 господарського суду Миколаївської області залишити без змін.
Касаційну скаргу КП “Автотранспортне підприємство 1428” залишити без задоволення.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна