180/500/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р. м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої                                          Хомченко С.І.

при секретарі                      Назаренко А.В.

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець про визнання дій протиправними та про перерахунок та виплату страхових виплат, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що під час виконання своїх трудових обов'язків він отримав виробничу травму. Висновком МСЕК 12.11.2007 року йому встановлено втрату працездатності – 45 %.

Після звернення до Відповідача йому було призначено щомісячні страхові виплати. Середній заробіток був визначений виходячі із його заробітної плати, що значно менше ніж передбачено законодавством .

Відповідно до ст. 1197 Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004 року, середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

В лютому 2013 року він звернувся до Фонду щодо проведення перерахунку, але йому було відмовлено. Вважає таку відповідь відповідача неправомірною і тому змушений звернутись до суду.

Статті 21 та 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ встановлюють, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого. Згідно ст. 268 ЦК позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Просить визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення щомісячних страхових виплат у розмірі меншому, ніж п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати. Зобов'язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Марганець Дніпропетровської області провести з 01.12.2007 року перерахунок та виплату належних йому щомісячних страхових виплат, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, з урахуванням сум, які були їй виплачені у вказаний період часу та виплачувати з 01.02.2013 року щомісячні страхові виплати в розмірі, визначеному відповідно до ст.1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав: дії відповідача повністю відповідають чинному законодавству України, вчинені у межах повноважень відповідача і у спосіб, встановлений законом.

Розглянувши матеріали справи, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 46 Конституції України, держава України гарантує громадянам право на отримання пенсійного та соціального забезпечення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб / ст.55 Конституції України/.

Відповідно до преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного, соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Згідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ, із змінами і доповненнями, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Нормами п.п. 1.2 п.1 даного Порядку передбачається, що у разі настання страхового випадку робочі органи Фонду зобов'язані своєчасно та у повному обсязі відшкодувати шкоду.

Під час виконання своїх трудових обов'язків ОСОБА_1 отримав виробничу травму. Висновком МСЕК 12.11.2007 року йому встановлено втрату працездатності – 45 %.

При призначенні виплат ОСОБА_1, середній заробіток було визначено виходячи із заробітної плати, яку мав Позивач на час нещасного випадку, відповідно до Закону України" Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105 від 23 вересня 1999 року.

З 1 січня 2004 року набрав чинності новий Цивільний кодекс України, статтею 1197 якого передбачається, що розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

Середньомісячний заробіток, (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров'я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 2 ст. 999 ЦК України до відносин, які випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Згідно пункту 4 Прикінцевих положень ЦК Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Статті 21 та 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІУ встановлюють, що у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Питання щодо визначення мінімальної заробітної плати вирішується спеціальними законами, зокрема Законами України "Про державний бюджет", а положення ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у даному випадку є загальними, отже застосуванню підлягають спеціальні норми відповідних законів з урахуванням положень ст. 1197 ЦК України.

Відповідачем при розрахунку суми відшкодування не враховані вимоги щодо мінімальної заробітної платні у розумінні ст. 95 Кодексу законів про працю України, яка, у свою чергу, є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій всіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю /п.п. 3 п. 1 ст. 268 ЦК України/.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно статті 21 цього ж Закону, здійснює повноваження щодо нарахування, встановлення, перерахунку та виплати страхових виплат по відшкодуванню шкоди здоров'ю громадянам.

В зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу зазначеної страхової виплати.

Згідно ч.2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.5 «Про судовий збір», суд вважає за необхідне судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.17,19,45, 69,94, 158-163, КАС України

Постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячної страхової виплати з 01.12.2007 року ОСОБА_1 незаконими.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганець провести перерахунок щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 за період з 01.12.2007 року у відповідності до ст. 1197 ЦК України, з урахуванням виплачених сум та виплатити їх та в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі, встановленому ст.1197 ЦК України до зміни обставин, що тягнуть перерахунок страхових виплат.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 35,00 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з отримання її копії через Марганецький міський суд. Копія апеляційної скарги одночасно направляється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. збору.

Суддя: С. І. Хомченко