Провадження № 2-а/470/23/13

Справа № 470/794/13-а

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 жовтня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Міщенка Г.В.,

при секретарі Шелестюк І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці,

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області ( далі - відповідач, УПФУ в Березнегуватському районі ).

В позовній заяві зазначив, що 22 вересня 2011 року він був звільнений з посади судді ( заступника голови Березнегуватського районного суду Миколаївської області ) у зв’язку з поданням заяви про відставку, а тому йому відповідачем нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 80 % грошового утримання працюючого судді, яке складало 4809 грн. 60 коп. Довічне грошове утримання йому було нараховано на підставі ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3668 від 08 липня 2011 року, яка рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 визнана неконституційною. Згідно довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 13 червня 2013 року № 7/1-751/13, № 7/1-760/13, № 7/1-761/13 його стаж роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці становить 25 років, а заробітна плата, яка враховується при призначені ( перерахунку ) довічного грошового утримання складає 18925 грн. 50 коп. Проте УПФУ в Березнегуватському районі безпідставно відмовляється здійснити такий перерахунок, посилаючись на те, що йому вірно проведено нарахування щомісячного грошового утримання судді в розмірі 5050 грн. 08 коп. на 03 червня 2013 року, що становить 84 % від його заробітної плати на момент виходу у відставку.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до вимог частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та зобов’язати УПФУ в Березнегуватському районі здійснити перерахунок та виплату йому довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області, що працює на відповідній посаді, починаючи з 03 червня 2013 року.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючі на підставі довіреностей, заперечували проти задоволення позову з підстав того, що позивач має 22 роки стажу, що становить 84 % від суддівської винагороди, яка йому вірно нарахована на 03 червня 2013 року в розмірі 5050 грн. 08 коп. і не повинна перераховуватись згідно з частиною 4 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка допускає такий перерахунок тільки суддям Конституційного Суду України.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, доходить наступного.

Судом встановлено, що постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2011 року № 9095 ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника голови Березнегуватського районного суду Миколаївської області у зв’язку з поданням заяви про відставку ( а. с. 8, 9 ).

При звільненні йому призначене довічне грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, у відповідності до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України № 3668 від 08 липня 2011 року, за якою «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді».

Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності ) окремих положень статті 2, абзацу другого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України ( справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці ), визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ), зокрема, частину третю, перше, друге, третє речення частини п’ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI.

В пункті 5 мотивувальної частини свого Рішення Конституційний Суд України зазначив, що частина третя статті 138 Закону № 2453 до внесення Законом № 3668 змін передбачала: «щомісячне довічне грошове утримання виплачуєтсья судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Таким чином, визначений Зконом № 2453 порядок нарахування щомісячного довічного грошового утримання було змінено Законом № 3668, внаслідок чого зменшено розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, залишивши незмінним зміст права на щомісячне довічне грошове утримання суддів, Закон № 3668 звузив обсяг цього права, встановивши обмежену базу для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання, та скасував право суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру, чим знизив і досягнутий рівень гарантій незалежності суддів.

Отже, частина третя статті 138 Закону № 2453 не узгоджується з конституційним положенням про недопустимість звуження змісту чи обсягу гарантій незалежності суддів, а тому суперечить статті 126 Основного Закону України.

З цього слідує, що право судді у відставці на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від розміру грошового утримання судді, який парцює на відповідній посаді, врегульовано пунктом 8 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року у справі № 1-2/2013 та передбачено ч.3 ст.138 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453 «Про судоустрій і статус суддів».

Тобто, відмова УПФУ в Березнегуватському районі здійснити такий перерахунок грошового довічного утримання ОСОБА_1, виходячи з розміру 90 % суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді з розрахунку 18925 грн. 50 коп. на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 13 червня 2013 року № 7/1-751/13, № 7/1-760/13, № 7/1-761/13 протирічить ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому є протиправною.

Крім того, посилання відповідача в своїх запереченнях на ч.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка передбачає можливість перерахування раніше призначеного щомісячного грошового утримання тільки суддям Конституційного Суду України у відставці є хибним, оскільки дана норма до спірних правовіднсин не застосовується.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа ).

Керуючись ст.ст.86, 94, 159-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку довічного грошового утримання як судді у відставці відповідно до вимог частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 90 відсотків заробітної плати ( грошового утримання ) судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області, що працює на відповідній посаді, згідно довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області від 13 червня 2013 року № 7/1-751/13, № 7/1-760/13, № 7/1-761/13 без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання та з урахуванням проведених виплат, з 03 червня 2013 року і по день припинення права на таку виплату.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 34 грн. 41 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Г. В. Міщенко