ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р. | № 2/257 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. –головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех", на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року у справі № 2/257 Господарського суду м. Києва за позовом Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех", Київська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далекий схід ТПТ", м. Київ, про визнання договору недійсним,
за участю представників сторін:
позивача:–не з'явився;
відповідача:–Гаршина Г.А. (дов. від 01.03.2006р. № 001/2);
в с т а н о в и в:
У травні 2006 року позивач –ЗАТ "Джурбі Вотер Тех" пред'явив у господарському суді позов до відповідача – ТОВ "Далекий схід ТПТ", про визнання договору недійсним.
Вказував, що 16.03.2004р. між ним та відповідачем укладено договір підряду № 14/03-04, згідно умов якого відповідач зобов'язався виконати на свій ризик, власними силами чи з залученням третіх осіб комплекс робіт з реконструкції будівлі, а він –прийняти і оплатити виконані роботи, а також відшкодувати вартість матеріалів, використаних відповідачем при виконанні будівельних робіт. Вартість робіт за договором становить 840 000грн.
Посилаючись на те, що укладений між ними договір не містить ознак договору підряду, позивач просив визнати договір № 14/03-04 від 16.03.2004р. недійсним.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13 липня 2006 року (суддя Домнічева І.О.) в позові відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов господарського договору, тому такий договір вважається укладеним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року (колегія суддів у складі: Андрієнка В.В. –головуючий, Малетича М.М., Студенець В.І.) рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 16.03.2004р. між сторонами по справі було укладено договір підряду № 14/03-04 з додатком № 1, згідно умов якого відповідач зобов'язався за замовленням позивача виконати на свій ризик, власними силами чи з залученням третіх юридичних і фізичних осіб комплекс робіт з реконструкції будівлі, розташованої за адресою: с. Хотів, Київської області, Києво-Святошинського району по вул. Енергетиків, 1, а позивач –прийняти й оплатити виконані відповідачем роботи, а також відшкодувати вартість матеріалів, використаних відповідачем при виконанні робіт.
Згідно п. 2.1 договору, загальна вартість робіт становить 840 000,00грн.
Відповідно до ст. 3 договору, відповідач зобов'язався виконати всі роботи протягом 183 днів. Датою початку виконання робіт вважається день, наступний за днем перерахування позивачем авансу в розмірі 30 000,00грн. в т.ч. ПДВ –5 000,00грн. на рахунок відповідача, а датою закінчення робіт –дата підписання кінцевого Акту виконаних робіт.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, впродовж квітня 2004р. –лютого 2005р. відповідачем виконувалися підрядні роботи, відповідно до проекту реконструкції будівлі № 02/06-03, про що відповідач щомісячно складав акти виконаних робіт. Позивачем підписані акти виконаних робіт за квітень –липень, вересень 2004р. на загальну суму 1 017 620,40грн., перераховано коштів відповідачу за оплату робіт на суму 838 000грн. на протязі березня 2004р. –квітня 2005р.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови, які визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Істотними умовами договору підряду є зокрема, умови щодо його предмету, ціни та строку виконання робіт.
Судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що оскаржуваний договір є укладеним, так як сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах для договору підряду.
Згідно ст. 334 ЦК України, на виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис. Слід зазначити, що зазначена норма закону не передбачає вимог, яким повинен відповідати цей документ.
Тому суди правильно виходили з того, що Акти приймання виконаних підрядних робіт, які щомісячно надавалися позивачу для підпису та зведений Акт виконаних робіт за квітень 2004р. –лютий 2005р., в яких відображені види робіт та вартість робіт вважається кошторисом.
Твердження скаржника про те, що спірний договір є недійсним, оскільки сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи та спростовуються наявними у справі матеріалами.
Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, факт не підписання позивачем Додаткової угоди та остаточного кошторису витрат будівництва є невиконанням стороною умов договору, тому не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань відповідача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Джурбі Вотер Тех" залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 вересня 2006 року у справі № 2/257 залишити без змін.
Головуючий Л.П. Невдашенко
Судді М.В. Михайлюк
Н.Г. Дунаєвська