ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.08 Справа№ 11/153
Господарський суд Львівської області у складі судді Сала І.А.,
при секретарі судового засідання Легуцькому І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Дочірньої компанії „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (м. Київ), від імені якої діє Бібрське лінійне виробниче Управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз”, м. Бібрка
До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Іскра”, м. Львів
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство „Львівгаз”, м. Львів
Про стягнення заборгованості в розмірі 14 382,03 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача: Патинок –предст. доручення № 14/02 від 12.01.2008 року
від третьої особи: Станько –предст. доручення № 06-224 від 09.01.2008 року
Права та обов’язки сторін, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України, роз’яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.
Суть позову: Дочірня компанія „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз”, м. Бібрка звернулася до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Іскра”, м. Львів про стягнення 14 382,03 грн. заборгованості, з яких 5 223,93 грн. –пеня, 722,25 грн. –3% річних та 8 435,85 грн. –індекс інфляції.
Ухвалою суду від 27.06.2008 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.07.2008 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 05.08.2008 року, 19.08.2008 року, 09.10.2008 року. Строк вирішення справи був продовжений з підстав, викладених в ухвалі суду від 09.10.2008 року.
В судовому засіданні 21.10.2008 року оголошено перерву до 03.11.2008 року для надання сторонам можливості подання додаткових доказів по суті спору.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував та наполягав на їх задоволенні з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач позов заперечує, про що викладено у відзивах на позовну заяву № 14/467юр. від 15 липня 2008 року, доповнення до відзиву № 14/486юр. від 20 жовтня 2008 року з документами, що підтверджують заперечення проти позову.
В судових засіданнях представник третьої особи у поданій заяві в судовому засіданні 03.11.2008р. підтримав заперечення Відповідача та підтвердив відсутність вини Відповідача, оскільки оплата за поставлений газ магістральними трубопроводами за листопад –грудень 2007р. була вчасно та в повному розмірі здійснена Відповідачем на користь ВАТ „Львівгаз”.
Розглянувши документи та матеріали справи в їх сукупності, повно та об’єктивно дослідивши подані сторонами докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне:
Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ № 3506/01 від 24.04.2001р. Бібрське Лінійне виробниче управління магістральних газопроводів є відділенням філії „Управління магістральних газопроводів „Львівтрансгаз” Дочірньої компанії „Укртрансгаз” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”. Відповідно до умов Положення про Відділення (п. 5.5.) однією з функцій Бібрського ЛВУМГ є право заявляти від імені компанії позови та право виступати позивачем та відповідачем в арбітражних і судових органах на підставі довіреності, виданої начальнику Бібрського ЛВУМГ (копії в матеріалах справи). Згідно з роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994р. № 02-5/492 „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.
01.02.2007 року між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, в особі Бібрського лінійного виробничого Управління магістральних газопроводів філії УМГ „Львівтрансгаз” (Газотранспортна організація) та ВАТ „Іскра” (Замовник) укладено Договір № Б-196-П-07 на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами. У розділі 1 „Предмет договору” однією з підстав для встановлення договірних відносин є нижче вказана постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. із наступними змінами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 31 від 16 січня 2007р. „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України „Про забезпечення споживачів природним газом” від 27 грудня 2001р. № 1729”, абз. 6 п. 12 Постанови № 1729, встановлено, що газотранспортні підприємства НАК „Нафтогаз України” „забезпечують транспортування природного газу споживачам відповідно до договорів, укладених з підприємствами НАК „Нафтогаз України” та товариствами (підприємствами), утвореними за участю НАК „Нафтогаз України”, які закуповують природний газ за зовнішньоекономічними контрактами”, зокрема, ЗАТ „Укргаз-Енерго”. У пункті 10 вищевказаної Постанови зазначено що, НАК „Нафтогаз України” та її дочірні підприємства (у даному випадку - ЗАТ „Укргаз-Енерго”) у разі постачання природного газу суб’єктам господарювання укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами НАК „Нафтогаз України” та із суб’єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу до споживачів без посередників.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 31 від 16 січня 2007р. ВАТ „Іскра” та ВАТ „Львівгаз” 01 липня 2007р. уклали додаткову угоду до Договору про надання послуг по транспортуванню природного газу № В-128 від 16.01.2007р., укладеного між ВАТ „Іскра” та ВАТ „Львівгаз”, за ціною, яка включає вартість послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами. Після підписання даної додаткової угоди ВАТ „Іскра” повинно було отримувати газ з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”, отже, сплачувати дані послуги лише ВАТ „Львівгаз”. ВАТ „Іскра” вчасно та в повному розмірі оплатило ВАТ „Львівгаз” поставлений і спожитий газ у листопаді-грудні 2007р. Даний факт підтверджується виписками з банківського реєстру від 17.12.2007р., 14.12.2007р., 12.12.2007р., 14.12.2007р., 28.12.2007р., 28.11.2007р., 29.11.2007р. (копії в матеріалах справи). Як випливає з даних виписок з банківського реєстру, та як підтверджує третя сторона у поданій заяві на судовому засіданні 03.11.2008р., Відповідач вчасно та в повному обсязі, на виконання додаткової угоди від 01.07.2007р. до Договору про надання послуг по транспортуванню природного газу № В-128 від 16.01.2007р. оплатив ВАТ „Львівгаз” послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за період листопад –грудень 2007р.
Позивач (листи № П-61/49 від 04.04.2008р. та № П-53/49 від 04.04.2008р.) звернувся до Відповідача з претензіями щодо оплати послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами за жовтень-грудень 2007р. на тій підставі, що поставлений і спожитий ВАТ „Іскра” газ не був з ресурсу ЗАТ „Укргазенерго”, не надавши жодних письмових підтверджень даного факту. Оскільки, Відповідач оплатив раніше дані послуги, тому звернувся до Позивача, як це передбачено ст. 7 ГПК України для претензійного порядку врегулювання спорів, з проханням (лист № 50/880 від 14.04.2008р.) надати підтверджуючі документи щодо власника газу за жовтень-грудень 2007р. та з повідомленням про оплату даних послуг ВАТ „Львівгазу”. За відсутності підтверджуючих документів щодо власника газу ВАТ „Іскра” було позбавлено можливості здійснити оплату Позивачу, оскільки в той час така оплата була б безпідставною, а кошти перераховані Позивачу були б набуті без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). Одночасно ВАТ „Іскра” направило лист № 50/881 від 14.04.2008р. на адресу ВАТ „Львівгаз” з проханням надати інформацію про власника природного газу за вищевказаний період та підтвердити неправомірність отримання коштів за оплату послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами протягом оспорюваного періоду. Позивач не надав підтверджуючих документів щодо власника газу ВАТ „Іскра”. ВАТ „Львівгаз” повідомило листом від 16.05.2008р. Відповідача, що поставлений газ протягом періоду листопад –грудень 2007р. був не з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Щодо жовтня 2007р., то у листі № 03-8620 від 30.11.2007р. ВАТ „Львівгаз” підтвердив, що газ був поставлений з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Після отримання даної інформації Відповідач здійснив Позивачу оплату у повному розмірі наданих ним послуг по транспортуванню газу магістральними трубопроводами в листопаді –грудні 2007р. (платіжне доручення № 560 від 23.06.2008р.).
Відповідно до п.1 наказу про забезпечення споживачів природним газом у 2007 році № 35 від 30 січня 2007р. НАК „Нафтогаз України” потреба у природному газі промислових споживачів та інших суб’єктів господарської діяльності задовольняється з ресурсів імпортованого газу та ресурсів газу власного видобутку газодобувних підприємств, крім тих обсягів, що реалізуються НАК „Нафтогаз України”. Пункт 19 даного наказу встановлює, що суб’єктам господарської діяльності, які мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (у даному випадку - ВАТ „Львівгаз”), після закінчення місяця поставки газу, потрібно складати з постачальниками (у даному випадку - ВАТ „Львівгаз”) реєстри реалізації природного газу промисловим підприємствам у розрізі газотранспортних підприємств (у даному випадку - Позивач) і доводити цю інформацію до відома газотранспортних підприємств на їх вимогу. Отже, мало місце бездіяльність Позивача, що не отримав вчасно від ВАТ „Львівгаз” інформацію щодо ресурсу поставленого газу. Даний факт має місце в претензії Позивача від 04 квітня 2007р. № П-53/49, де наведено, що Позивач з'ясовував із затримкою питання про власників газу, отриманого в цей період кожним конкретним споживачем. Крім того, у даній претензії Позивач висував вимогу до Відповідача здійснити оплату послуг за жовтень 2007р., про що, як підтверджується матеріалами справи, ВАТ „Львівгаз” документально повідомив листом від 30.11.2007р. Відповідача, де зазначено, що в жовтні постачання газу відбувалось з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Позивач питання щодо ресурсу поставленого газу з’ясовував лише в квітні 2008р. Отже, несвоєчасній оплаті Відповідачем Позивачу сприяли бездіяльність Позивача, що звільняє Відповідача від відповідальності на підставі ч. 3 ст. 219 ГК України. Відповідно до ст. 614 ЦК України, обов’язковою умовою відповідальності для особи, яка порушила зобов’язання, є наявність вини у формі умислу або необережності, яка, у даному випадку, відсутня. Оскільки, Відповідач, отримавши послуги по транспортуванню йому газу магістральними трубопроводами, виконав зобов’язання по їх оплаті на той час належному суб’єкту отримання оплати –ВАТ „Львівгаз”.
Як вбачається з матеріалів справи (лист Позивача Відповідачу № 4263/12-03 від 23.11.2007р.), Позивач підтвердив факт отримання ВАТ "Іскра" природного газу з ресурсу ЗАТ "Укргаз-Енерго" протягом лютого-квітня 2007р. Відтак, Позивач визнав безпідставне отримання коштів від Відповідача за даний період. Окрім цього, ВАТ „Іскра” одержало повідомлення з додатковим підтвердженням від ВАТ „Львівгаз” (лист № 03-8620 від 30.11.2007р.), що у вересні та жовтні 2007р. постачання природного газу здійснювалось з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго”. Крім того, у даному листі зазначено, що у вартість природного газу з ресурсу ЗАТ „Укргаз-Енерго” враховується вартість послуг з транспортування газу магістральними та розподільчими газопроводами, а при отриманні газу з іншого ресурсу вартість послуг з транспортування магістральними газопроводами не враховується.
Таким чином, Відповідач своє зобов’язання вчасно виконав, а саме, здійснив своєчасну та повну оплату належному суб’єкту її отримання в період перерахування коштів, а саме, ВАТ „Львівгаз”. Після з’ясування та отримання документального підтвердження щодо власника ресурсу поставленого газу Відповідач здійснив невідкладно оплату у повному розмірі Позивачу.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Представник Відповідача та представник третьої сторони наведені Позивачем обставини спростували, представили докази на підтвердження своїх заперечень та довели відсутність вини Відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростовними та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати залишити за позивачем.
З огляду на викладене, керуючись ст. 614 ЦК України, ч.3 ст. 219 ГК України, ст. ст. 4, 33, 34, 43, 49, 69, 82, 84, 85, 115 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову повністю відмовити.
Суддя Сало І.А.
- Номер:
- Опис: про стягнення заборгованості в сумі 277 000
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 11/153
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Сало І.А.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.10.2009
- Дата етапу: 19.11.2009