ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311
РІШЕННЯ
Іменем України
18.11.2008 | Справа №2-18/9569-2008 |
За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034).
До відповідача – Джанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Советська, 15а, м. Джанкой, 96100)
Про стягнення 44725,14 грн.
Суддя І.К. Осоченко
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Степанов В.А. – юрисконсульт, дов. від 04.08.2008 року № 409-Д; Ключник О.О. – юрисконсульт, дов. від 03.01.2008 року № 013-Д.
Від відповідача – Селіфанова О.Ю. – ю/к., дов.від 22.02.2008 року № 609.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Джанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по розрахункам за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі – 30 784 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні)27 коп.; 3% річних у розмірі 1528 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень )60 коп.; пеню за несвоєчасність виконання грошових зобов’язань, у розмірі 3556 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість гривень)98 коп.; інфляційні витрати у розмірі 8842 грн.(вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні) 53 коп., а всього 44 712 грн.( сорок чотири тисячі сімсот дванадцять гривень)41 коп. та судові витрати.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору №133/067 від 05.04.2005р. на постачання електричної енергії між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач). Відповідно п.1 цього договору, постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами та додатками до договору.
Позивач за договором №133/067 свої зобов’язання виконав, але відповідач перестав проводити оплату з листопаду 2005р. зв’язку з чим за відповідачем склалася заборгованість у сумі 30 784 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні)27 коп.
18.11.2008 року у судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення періоду виникнення заборгованості та просить стягнути борг за період з 01.11.2005 року по 01.05.2008 року у сумі 30784,27 грн.
Суд приймає дану заяву до свого розгляду.
Відповідач у письмовому відзиві на позов позовні вимоги у частині суми основного боргу у розмірі 30784,27 грн. визнав. Просить зменшити розмір пені, інфляції та 3% річних у порядку статті 83 ГПК України у зв’язку з тим, що розрахунки з відповідачем здійснює населення, яке в свою чергу несвоєчасно здійснює розрахунки.
Слухання справи відкладалося відповідно до статті 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -–
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 р. № 417/1442 (далі – Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов’язків.
05.04.2005 року між ВАТ «Крименерго» та Джанкойським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства укладено договір про постачання електричної енергії № 133/067.
Відповідно до пункту 1 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач сплачує поставнику її вартість і здійснює інші платежі, відповідно до умов дійсного договору і додатків до нього, які є його невід’ємною частиною.
Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що споживач зобов’язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1 або № 4.2.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов’язується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Діючим законодавством України у галузі електроенергетики передбачений обов’язок споживача оплачувати реактивну електричну енергію.
Так, у Листі від 17.02.2006 року № 01/41-217 Державної інспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії вказано, що реактивна електроенергія є шкідлива складова процесів передачі активної електроенергії електричними мережами, яка проявляється в обставинах реактивної незбалансованості електроустановок суспільними збитками через додаткові втрати активної електроенергії та погіршення режимів електронапруги. Плата за перетікання реактивної електроенергії в конкретній точці розділу балансової належності електромереж є адресний економічний стимул до дій, спрямованих на зменшення названих суспільних збитків. Величина плати залежить від схеми, параметрів і режиму електромережі.
Плата за компенсацію перетікання реактивної електроенергії – це плата за послуги, які електропередавальна організація змушена надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітні незбалансовані електроустановки.
Позивачем були виставлені рахунки на підставі Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерством палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 року за № 93/6381.
Проте відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, рахунки не оплатив, у зв’язку з чим за період з 01.11.2005 року по 01.05.2008 року склалася заборгованість за реактивну електричну енергію у сумі 30784,27 грн.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору.
У судовому засіданні був представлений Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2008 року на суму 30784,27 грн., який підписаний сторонам без заперечень.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1528 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень ) 60 коп. за період з листопада 2005 року по травень 2008 року; інфляційні суми у розмірі 8842 грн.(вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні) 53 коп. за період з листопада 2005 року по серпень 2008 року.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За вказаних обставин позовні вимоги у частині стягнення 3% річних у сумі 1528,60 грн. та інфляційних витрат у сумі 8842,53 грн. підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання грошових зобов’язань, у розмірі 3556 грн. (три тисячі п'ятсот п'ятдесят шість гривень) 98 коп.
Суд зауважує наступне.
Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У судовому засіданні представником відповідача заявлено клопотання про зменшення суми пені, у зв’язку з тим, що відповідач здійснює послуги населенню у розмірі 97% укладених договорів, проте населення несвоєчасно здійснює розрахунки.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду.
Також, пунктом 3 ст. 83 ГПК України встановлено, приймаючи рішення, господарський суд має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
З огляду на викладене, враховуючи заявлене клопотання відповідача, та те, що населення в чергу несвоєчасно здійснює розрахунки з відповідачем, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з відповідача 1778,49 грн.
У ході судового розгляду судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” є правонаступником Джанкойського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, що підтверджується Статутом КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя», зареєстрованого 26.06.2007 року та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 43-25-67/129.
Відповідно до частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.
За вказаних обставин суд вважає за необхідне у порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України замінити первісного відповідача - Джанкойське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства належним відповідачем - Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” (96100, м. Джанкой вул. Советська, 15а).
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
18.11.2008р. у судовому засіданні за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.11.2008 року
На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 49, 82 – 85, 83 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. У порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України, замінити первісного відповідача - Джанкойське виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства належним відповідачем - Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” (96100, м. Джанкой вул. Советська, 15а).
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” (вул. Советська, 15а, м. Джанкой, 96100; р/р 26002252293101 у ВАТ ОКБ м. Сімферополя, МФО 324485 та з інших рахунків, код ЄДРПОУ 003348100) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», м. Сімферополь (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034; р/р 26005303320163 філія КЦВ ПІБ, МФО 324430, код ЄДРПОУ 00131400) 30 784 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні)27 коп. заборгованості; 3% річних у розмірі 1528 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім гривень ) 60 коп.; пеню за несвоєчасність виконання грошових зобов’язань, у розмірі 1778 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят вісім гривень) 49 коп.; інфляційні витрати у розмірі 8842 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок дві гривні) 53 коп.; 429 грн. (чотириста двадцять дев’ять грн.) 34 коп. державного мита та 113 грн. (сто тринадцять грн.) 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У іншій частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Осоченко І.К.