Судове рішення #330542
Б-19/19-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

13 грудня 2006 р.                                                                                   

№ Б-19/19-06  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


Полякова Б.М., –головуючого


Катеринчук Л.Й.


Ткаченко Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»

на ухвалу

господарського суду Харківської області від  19.09.2006

у справі

господарського суду

№ Б-19/19-06

Харківської області

за заявою

Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»в особі регіонального уповноваженого ліквідатора по Харківській області

до

Валківської районної спілки споживчих товариств «Райспоживспілка»

про

визнання банкрутом

в судовому засіданні взяли участь  представники :

ініціюючого кредитора

Редіна В.Б. (дов. №95 від 17.07.2006)

боржника

Мельник Н.І. (протокол від 28.11.2003)


В С Т А Н О В И В  :


Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2006 (суддя Міньковський С.В.) порушено провадження у справі № Б-19/19-06 про банкрутство Валківської районної спілки споживчих товариств «Райспоживспілка»за заявою Акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна»в особі Харківської дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 02.03.2006 (суддя Міньковський С.В.) (т.1 а.с.131-134) встановлено розмір безспірних вимог кредитора що подав заяву про порушення справи про банкрутство у загальній сумі 146 333,06 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тищенко Оксану Іванівну (ліцензія АБ № 216715 від 01.02.2005).

Зазначена ухвала була скасована постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006 (т.2 а.с.89-92), а справа була направлена до господарського суду Харківської області для розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2006 (суддя Пуль О.А.) (т.2 а.с.121-123) припинено розгляд справи.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор Акціонерний комерційний агропромисловий банк «Україна»звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2006, мотивуючи це порушенням норм матеріального та  процесуального права, а саме ст. ст. 1, 6, 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників учасників провадження у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосуванні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

За приписами статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

          Як встановлено судом апеляційної інстанцій, рішенням арбітражного суду Харківської області від 20.04.1999 по справі №3166/6-63 стягнуто з боржника на користь кредитора основний борг по кредитним договорам №45 від 06.11.1997, №52 від 02.04.1998, №54 від 19.05.1998 в розмірі 178956,23 грн. та пені 8760,56 грн. (наказ від 20.04.1999); рішенням арбітражного суду Харківської області від 02.09.1999 по справі №6934/6-63 стягнуто з боржника на користь кредитора заборгованість по відсотках за зазначеним вище кредитним договорам в розмірі 10535,70 грн., пеня 7037,89 грн., 879 грн. державного мита та 69 грн. судових витрат (наказ від 09.09.1999). Зазначені накази були пред’явлені до виконання в 1999 році.

          У зв’язку з неотриманням грошових коштів на виконання наказу по справі № 3166/6-63 кредитор звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника.

          22.06.1999 арбітражним судом Харківської області винесено ухвалу по справі №3166/6-63 та видано наказ про звернення стягнення на майно боржника в погашення боргу в сумі 187716,79 грн. 15.02.2000 виконавчі документи (накази) були повернуті стягувачу.

          16.02.2000 наказ №3166/6-63 був повторно направлений до ВДВС Валківського районного управління юстиції. 28.01.2001 виконавчий документ як частково виконаний було повернуто стягувачу, а також передано кредитору приміщення контори боржника, яке не було реалізоване у встановленому порядку. На момент повторного розгляду справи в підготовчому засіданні ініціюючий кредитор не подав доказів поновлення строку дії наказу суду №3166/6-63 від 16.02.2000.

          Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначений наказ суду не є виконавчим документом за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника , а вимоги ініціюючого кредитора не можуть вважатися безспірними відповідно до приписів статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Відповідно до статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає порушення норм матеріального та процесуального права, які можуть бути підставою скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України –


П О С Т А Н О В И В :


1.          Касаційну скаргу акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» залишити без задоволення

2.          Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2006 залишити без змін.




Головуючий                                                                             Б. Поляков


Судді                                                                                                 Л. Катеринчук


                                                                                                   Н. Ткаченко

                                         



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація