ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 р. | № 16/226(6/544) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М., –головуючого |
Катеринчук Л.Й. |
Ткаченко Н.Г. |
розглянувши касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 |
у справі господарського суду | № 16/226(6/544) Дніпропетровської області |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» |
до | Відкритого акціонерного товариства «Баглійкокс» |
Державна виконавча служба у Баглійському районі м. Дніпропетровська Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби |
про | стягнення 15293902 грн. |
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача | Бойко Р.В. (дов. №250-44Д від 25.01.2006) |
від відповідача | Нікулін Ю.В. (дов. №3901/20-28юр/д від 05.09.2006) |
від державної виконавчої служби у Баглійському районі міста Дніпропетровська | не з’явились |
від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби | не з’явились |
В С Т А Н О В И В :
ВАТ «Баглійкокс»29.04.2005 за №20-14 юр (т.2 а.с.59-61) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії ВДВС Дніпродзержинського міського управління юстиції, в якій просило зобов’язати ВДВС закрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу суду від 17.05.2001 за №16/226(6/544) у зв’язку з тим, що кредитор не заявив свої грошові вимоги своєчасно в процедурі банкрутства ВАТ «Баглійкокс», у зв’язку з чим, на думку боржника, вони вважаються погашеними.
21.06.2005 ВАТ «Баглійкокс»подало заяву про зміну предмету скарги (т.2 а.с.112-113), в якій просило скасувати постанову ВДВС Баглійського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська від 19.04.2005 про повернення виконавчого документа без виконання та зобов’язати ВДВС Баглійського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська закрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу від 17.05.2001.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.2005, залишеною в силі Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 03.10.2005, скаргу задоволено, зобов’язано відділ ДВС Баглійського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська закінчити виконавче провадження по примусовому виконанню наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 17.05.2001 у справі (том 2 а.с.127-128, том 3 а.с.10-13), мотивуючи правовою природою грошових вимог, як конкурсних, у процедурі банкрутства відповідача та неподанням позивачем у передбаченому спеціальним законодавством порядку грошових вимог у справі про банкрутство відповідача, а відтак, погашенням (припиненням) зазначених вимог за результатами проведення процедури банкрутства.
Постановою ВГСУ 08.02.2006 зазначені судові рішення залишено без змін (том 3 а.с.40-44).
Постановою Верховного Суду України 28.03.2006 судові акти за результатами розгляду скарги на дії ДВС були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а.с.99-101).
При цьому Верховним Судом України було зазначено про неправомірність застосування наслідків припинення (погашення) зобов’язань відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у редакції 07.03.2002, який набрав чинності з 14.07.2002, як такого, що не діяв на момент виникнення спірних правовідносин, що мали місце у 1996-1999 роках та на момент постановлення судового рішення у справі 17.05.2001, а також на необхідність системного аналізу норм законодавства про банкрутство, чинних на момент публікації про порушення справи про банкрутство відповідача, зокрема статей 14, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з врахуванням припинення провадження у справі про банкрутство укладенням мирової угоди та приписів Конституції України, якими гарантується виконання судових рішень.
Під час нового розгляду справи відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України звернувся до суду з заявами про заміну сторони у виконавчому провадженні ВАТ «Азов»його правонаступником ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»та зміну порядку виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів з рахунків ВАТ «Баглійкокс», зазначених в додатку до його заяви або інших рахунків боржника, які будуть виявлені під час провадження виконавчих дій (том.3, а.с.118- 142). Заяви були призначені до спільного розгляду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006 у справі №16/226(6/544) в задоволенні скарги ВАТ «Баглійкокс»відмовлено, задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про заміну стягувача правонаступником, здійснено заміну позивача ВАТ «Азов»на ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування», задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про зміну порядку виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 17.05.2001 шляхом стягнення з ВАТ «Баглійкокс»на користь ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»11845408,01 грн. збитків, 1700 грн. по сплаті державного мита, 69грн. арбітражних витрат.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ «Баглійкокс»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати зазначену ухвалу в частині відмови в задоволенні скарги ВАТ «Баглійкокс»та задоволенні заяви Департаменту ДВС про заміну порядку виконання рішення, просило прийняти нове рішення, яким зобов’язати департамент ДВС Баглійського району м. Дніпродзержинська закінчити виконавче провадження щодо виконання наказу, припинити провадження у справі щодо розгляду заяви Департаменту державної виконавчої служби щодо зміни способу та порядку виконання рішення арбітражного суду 17.05.2001.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 апеляційну скаргу ВАТ «Баглійкокс»задоволено, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006 скасовано в частині відмови в задоволенні скарги ВАТ «Баглійкокс»та задоволенні заяви Департаменту ДВС про заміну порядку виконання рішення, зобов’язано ВДВС Баглійського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська закінчити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу арбітражного суду Дніпропетровської області від 17.05.2001 у справі №16/226(6/544), припинено провадження у справі з розгляду заяви Департаменту ДВС щодо заміни способу та порядку виконання рішення арбітражного суду Дніпропетровської області від 17.05.2001.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»звернулось з касаційною скаргою, в якій просило зазначену постанову скасувати, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2006 залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а зокрема, ст.ст.8, 19, 58, 124, 129 Конституції України, ст.ст.1, 14, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.116, 11121 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
За приписами статті 124 Конституції України рішення суду є обов’язковими для виконання на всій території України.
Відповідно до норм частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закону), у редакції 30.06.1999 №784-ХІУ, що діяла на момент порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та публікації оголошення про порушення справи про банкрутство, кредитори у місячний строк з дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство подають в арбітражний суд письмові заяви про грошові вимоги до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику.
В зазначеній редакції статті 14 Закону законодавець не визначав місячний строк як пересічний та не пов’язував з пропуском цього строку такого наслідку як припинення права або невиконання обов’язку.
Відповідно до частини 5 статті 31 Закону вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Згідно статті 1 Закону погашення вимог кредиторів –задоволення вимог кредиторів, вимог, відносно яких досягнуто згоду про припинення, в тому числі заміни зобов’язання або припинення зобов’язання іншим чином, а також інші вимоги, які у відповідності з цим Законом вважаються погашеними.
Отже, кредитор за законом в редакції від 30.06.1999 року міг звернутися з письмовою заявою про грошові вимоги до боржника і поза межами встановленого місячного строку, саме кредитору належить обрання способу захисту ним свого права.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.01.2000 арбітражним судом Дніпропетровської області було порушено справу про банкрутство ВАТ «Баглійкокс», 30.05.2000 було опубліковане оголошення в газеті «Голос України» про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Баглійкокс», а ухвалою від 08.09.2000 в попередньому засіданні суду було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. У процедурі банкрутства попередник позивача ВАТ «Азов»не звертався з грошовими вимогами, його вимоги не були включені до реєстру вимог кредиторів. 25.10.2001 була введена процедура санації боржника, а 02.02.2004 затверджена мирова угода, укладена між кредиторами і боржником у зв’язку з прощенням, списанням та розстрочкою уплати боргів.
Попередник Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»Відкрите акціонерне товариство «Азов»звернувся з позовом до боржника про стягнення збитків, які за своєю природою були конкурсними зобов’язаннями ВАТ “Баглійкокс” та рішенням арбітражного суду Дніпропетровської області від 17.05.2001, його вимоги були задоволені (том 1, а.с.88-89) та на виконання судового рішення було видано наказ суду про стягнення 11845408, 01 грн. збитків, 1700 грн. витрат по сплаті державного мита, 69грн. судово-інформаційних витрат (том.1, а.с.90).
Отже, задоволення зазначених позовних вимог відбулося у період розгляду судом справи про банкрутство відповідача ВАТ «Баглійкокс», після затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та в час дії редакції статті 14 Закону, яка не передбачала погашення (припинення) таких вимог, як наслідку недотримання конкурсним кредитором публічного конкурсу у процедурі банкрутства. На момент розгляду зазначеної справи законодавець не забороняв кредитору звернутися з позовом до боржника у позовному порядку. Розглянувши позов суд прийняв відповідне рішення, яке в силу статті 124 Конституції України є обов’язковим для виконання на всій території України.
Відтак, висновки суду першої інстанції про необхідність здійснення органом виконавчої служби дій по виконанню судового рішення, про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником та зміну порядку виконання судового рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованими та такими, що відповідають приписам матеріального та процесуального права.
Доводи касатора про універсальність застосування до будь-яких судових процедур банкрутства приписів частини 6 статті 31 Закону колегією суддів відхиляються, виходячи з такого.
Відповідно до статті 4 Закону до боржника застосовуються, як окремі правові інститути, чотири судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності боржника), ліквідація банкрута. Стаття 31 Закону вміщена в розділі «Ліквідаційна процедура», що дозволяє її застосування до інших судових процедур тільки тоді, коли про це прямо зазначено нормами права, які регулюють порядок провадження у такій процедурі банкрутства. Порядок укладення мирової угоди у процедурі банкрутства регулюється приписами статей 35-39 Закону, які не передбачають субсидіарного застосування частини 5 статті 31 Закону.
Відтак, висновки апеляційної інстанції та доводи касатора про універсальність застосування приписів частини 5 статті 31 Закону і погашення у процедурі банкрутства вимог позивача у справі, як конкурсного кредитора, що не був учасником публічного конкурсу за результатами провадження у справі про банкрутство, не ґрунтуються на нормах чинного на момент виникнення спору законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає необхідним скасувати постанову апеляційної інстанції у справі та погоджується з висновками суду першої інстанції відповідно до ухвали суду 05.09.2006.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.10.2006 скасувати, ухвалу господарського суду дніпропетровської області від 05.09.2006 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко