ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2013 р. (14:56) м.Сімферополь Справа №801/7829/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімовій Т.Є., представників сторін:

від позивача - Панасюк О.О.,

від відповідача - Алекторська Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН"

до Кримської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору. Приватне акціонерне товариство "Кримський ТИТАН" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Міндоходів (далі- відповідач) з урахуванням збільшення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.13 № 60008000/2013/000004/1; визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.13 № 60008000/2013/000004/00089; зобов'язання Кримської митниці Міндоходів повернути ПАТ "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію в сумі 134 917,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в оскарженому рішенні митниці не міститься обґрунтованих причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто відсутні обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості за ціною договору, а лише зазначено про дані ЄАІС ДМСУ, тому наявні підстави для визнання його прийнятим всупереч діючому законодавству. На думку позивача, ним надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, розбіжностей в поданих документах немає, тому митниця необґрунтовано відмовила у митному оформленні (випуску) товарів за задекларованою ціною та збільшила митну вартість імпортованих товарів.

Ухвалами суду від 23.08.2013 відкрито провадження у адміністративній справі, та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що позивачем неодноразово проводились консультації перед подачею ним митних декларацій, під час яких декларанту роз'яснено положення статей 268, 269 Митного кодексу України, відповідно до яких в разі неможливості визначення митної вартості за 1 методом (за ціною договору, контракту), декларант подає додаткові документи, що підтверджують митну вартість товарів з метою обґрунтування підстав для визначення митної вартості товарів. Відповідно до приписів п. 11, п. 12, п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 декларанту запропоновано надати у встановлений строк додаткові документи, що підтверджують митну вартість.

У разі ж неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 та 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

Обставини ненадання додаткових документів, запитаних Кримською митницею Міндоходів, не підтвердження документально ціни договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, унеможливлюють застосування приписів статті 58 МК України.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України у зв'язку із заявленими неповними відомостями про митну вартість товару, Кримською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 15.07.2013 № 600080000/2013/000004/1. Митна вартість визначена за другорядним методом 2 "а" - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до положень статті 59 МК України.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України за № 4495-VI від 13 березня 2012 року, в редакції на час вчинення оскаржуваних дій (далі - МК України), митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку встановленому КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що 16.05.2013 між Приватним акціонерним товариством "Кримський ТИТАН" та Компанією Компанією "Tolexis International Ltd" (далі - Компанією), Кіпр, укладено контракт № 556-1 (далі - Контракт), відповідно до якого, з урахуванням додаткових угод від 05.06.2013 № 2, від 21.06.2013 № 3 та від 01.07.2013 № 4, позивач купує фосфати розмелені (фосфорити) виробництва The GENERAL COMPANI for PHOSPHATE and Mines Gecopham, м.Хомс, Сірія, (далі - товар) за ціною 110,00 доларів США за 1 тону (п. 1 додаткової угоди от 01.07.2013 № 4). Поставка Товару проводиться на умовах СІF порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2000), тобто в ціну Товару, встановлену договором, включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.

Згідно даного договору за залізничними накладними від 11.07.2013 № 41929662 на адресу ПрАТ "Кримський ТИТАН" надійшов Товар в кількості 852 500,00 кг.

Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1 ст. 51 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 52 МК України, зазначення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 57-64 МК України.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Всі інші методи є другорядними та застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ст. 57 МК України).

Згідно з ч. 4 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, передбачений ч. 2 ст. 53 МК України та ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подані наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 11.04.2013 за № 600/2012/0000065, інвойс від 05.07.2013 № 03535, договір від 16.05.2013 № 556-1 та додаткові угоди від 05.06.2013 № 2, від 21.06.2013 № 3, від 01.07.2013 № 4 сертифікат якості від 08.07.2013 № 158АN/13/SН/01, коносамент (Вill of Lading) від 03.07.2013 № 44/2013, вантажна відомість (Саrgo Manifest) від 03.07.2013, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51, інформація про позитивні результати радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією міністерства екології та природних ресурсів України № від 10.07.2013 № 1304 , довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 15.04.2013 № 120.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав, що всі вказані документи та відомості, подання яких вимагається від декларанта ч. 2 ст. 53 МК України, позивачем при проходженні митного контролю було подано.

Не зважаю чи на вказане, того ж дня Кримська митниця надіслала запит (повідомлення), що для підтвердження числового значення складових митної вартості та на підставі п.3 ст. 53 Митного кодексу України ПрАТ «Кримський ТИТАН» необхідно надати такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Що в свою чергу, згодом знайшло своє відображення в спірному рішенні.

У зв'язку із відсутністю додатково запрошених документів позивачем останні не надані, у зв'язку із чим, оскільки митну вартість імпортованих товарів не можна визначити за ціною договору, відповідачем скориговано митну вартість товару за другорядним методом та прийнято Рішення коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 № 600080000/2013/000004/1, в результаті чого митна вартість Товару була збільшена з 110 до 155 доларів США за метричну тону.

На підставі Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 № 600080000/2013/000004/1 службовою особою Кримської митниці була видана Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 600080000/2013/00089.

Відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

У зв'язку з відмовою Кримської митниці у митному оформленні Товару за ціною 110,00 доларів США, позивачем задекларовано Товар за ціною, визначеною Кримською митницею, а саме 155,00 доларів США, що підтверджується оформленням МД № 600080000/2013/008466 від 15.07.2013, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання фінансової гарантії в сумі 134 917,55 грн.

В той же час, позивач скористався своїм правом, передбаченим ст. 24 МК України на оскарження рішення митного органу в судовому порядку, якщо декларант вважає, що цим рішенням порушено його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання дій відповідача протиправними суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіривши обґрунтованість позовних вимог позивача, а також надавши правової оцінки спірним діям відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зі змісту ст. 53 МК України вбачається, що перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів передбачений частиною 2 цієї статті та є вичерпним.

Подання документів, перелік яких наведений в частині 3 цієї статті можливий лише в разі існування хоча б однієї з наступних умов:

- документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності;

- наявні ознаки підробки;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В судовому засіданні встановлено відсутність розбіжностей або ознак підроблення в поданих для проходження митного оформлення товару документах.

На думку митного органу, подані ПрАТ "Кримський Титан" документи містили розбіжності у числових значеннях митної вартості товару за раніше оформленими митними деклараціями ідентичного товару. Крім того, встановлена невідповідність загальної суми по рахунку -фактурі №03535 від 05.07.2013 числовому значенню суми зазначеному у банківському платіжному документі, а також неможливо прив'язати платіжний банківський документ №51 від 28.05.2013 з партією товарів, яка надійшла (у платіжному документі вказано номер інвойса 02995р від 16.05.2013 з товаром надійшов інвойс №03535 від 05.07.2013).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, суд вважає, що відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, зокрема щодо митної вартості товарів та її складових.

Так, судом встановлено та не заперечується представником відповідача, що при проходженні митного оформлення позивачем було надано зовнішньоекономічний контракт та Додаткові угоди до нього, в якій зазначено, що ціна Товару на час надходження товару на територію України становить 110 доларів США за 1 тонну.

Згідно міжнародних правил тлумачення торговельних термінів, СІF - «вартість, страхування та фрахт», тобто у ціну товару входить вартість самого товару та витрати на його страхування та поставку до порту призначення, про що і вказано у Договорі.

Тобто, за умовами укладеного між сторонами договору, до визначеної додатковою угодою вартості товару вже увійшла як власне вартість самого товару, так і інші її складові, зокрема витрати на його транспортування, на підтвердження якого постачальником були надані залізничні накладні, які також були представлені позивачем для проходження митного оформлення.

За умовами п. 5.1 Контракту, розрахунки згідно із Контрактом здійснюються 100- відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди. Так, у додатковій угоді від 02.04.2013 № 1 зазначено, що продавець відвантажує Товар на суму 50 000 000,00 доларів США і як наслідок, за Товар, який за домовленістю сторін Контракту постачається партіями, ПрАТ «Кримський ТИТАН» здійснило передплату у розмірі 1 195 000,00 доларів США (згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51) за Товар, що і на цей час продовжує надходити від продавця. На кожну партію Товару Компанією "Tolexis International Ltd" виставляється рахунок (інвойс), що підтверджує кількість і вартість Товару, що постачається.

Судом зазначається, що за умовами Контракту від 16.05.2013 № 556-1 з Компанією "Tolexis International Ltd" та доповнення до нього, зокрема додаткова угода від 01.07.2013 № 4, відповідно сторони договору дійшли згоди про те, що ціна на Товар становитиме 110,00 доларів США; рахунок - інвойс від 05.07.2013 № 03535, виставлений продавцем - Компанією "Tolexis International Ltd" вантажоотримувачу - ПрАТ "Кримський ТИТАН", на суму 852 500,00 доларів США за 7 750,000 тон фосфоритів, по ціні 110,00 доларів США за тону; платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51, яким підтверджується переказ суми 1 195 000,00 доларів США від платника ПрАТ «Кримський ТИТАН», призначення платежу - контракт від 16.05.2013 № 556-1.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача, що платіжне доручення від 28.05.2013 № 51 не підтверджує сплату коштів товару з огляду на наступне.

Оскільки за умовами Контракту, розрахунки здійснюються 100-відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди, у додатковій угоді від 02.04.2013 № 1 зазначено, що продавець відвантажує Товар на суму 50 000 000,00 доларів США і як наслідок, за Товар, який за домовленістю сторін Контракту постачається партіями, ПрАТ «Кримський ТИТАН» здійснило передплату у розмірі 1 195 000,00 доларів США (згідно платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2013 № 51) за Товар, який частками продовжує надходити від продавця. На кожну партію Товару Компанією "Tolexis International Ltd" виставляється рахунок (інвойс), що підтверджує кількість і вартість Товару, що постачається.

Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, які ще числові значення складових митної вартості товару позивачу необхідно було підтвердити, окрім тих, які вже визначені контрактом та додатковими угодами до нього та якими іншими документами, окрім тим, які вже були надані позивачем, це було можливо зробити.

Відповідно до ст.60 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Суду ж не надано докази того, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів є інформація про іншу митну вартість станом на липень 2013 року товарів, подібних (аналогічних) до товару, який в липні 2013 пред'явлений позивачем для проходження митного оформлення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано достатньо документів для підтвердження митного оформлення товару за першим методом, а відповідач зі свого боку не послався на обставини та не надав доказів, які виключають можливість використання першого методу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в митному оформленні товару за першим методом, а отже заявлені позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації є обґрунтованими та мають бути задоволені в повному обсязі.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості, сплачена ПрАТ "Кримський Титан" фінансова гарантій в сумі 134917,55 гривень, відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України повинна бути повернена позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 1349,16 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 16.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 15.07.2013 за № 60008000/2013/000004/1.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.07.2013 року № 600080000/2013/00089.

4. Зобов'язати Кримську митницю Міндоходів повернути Приватному акціонерному товариству "Кримський ТИТАН" фінансову гарантію в сумі 134 917 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімнадцять) гривень 55 копійок.

5. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" судовий збір у розмірі 1349 (одна тисяча триста сорок дев'ять) гривень 16 копійок із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кримської митниці Міндоходів.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.