Справа №22-10204 Категорія -21

Головуючий в 1 інстанції- Білак С.В. Доповідач- Бабенко П.М.

РІШЕННЯ

іменем України

14 листопада 2006 року   Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді -Пономарової О.М.

суддів- Бабенка П.М., Шевченко В.Ю. при секретарі - Баклановій Ю.М. за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області про відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2006 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідача про стягнення на відшкодування моральної шкоди, яка йому спричинена одержаним в період роботи у вугільній промисловості каліцтвом,  в сумі 70 000 грн.

Рішенням Димитрівського міського суду Донецької області від 18 серпня 2006 року вказаний позов задоволений частково. На користь позивача стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м.Димитров Донецької області  25 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач  просить скасувати рішення  суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив ,що суд невірно застосував норми матеріального права, не врахував ,що моральна шкода позивачеві може бути відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, що відповідач не надав судові доказів про заподіяння йому моральної шкоди, що сума відшкодування,яку визначив суд є занадто не домірною обсягу його моральних страждань, що не врахована та обставина, що позивачеві сплачено у зв'язку з профзахворюванням одноразову допомогу, щомісячні страхові виплати, що позивач лише частково втратив працездатність, працює.

Також зазначив ,що суд не врахував ту обставину, що відповідно до п.27 ст.77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.

В судовому засіданні позивач просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін , зазначивши, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково , рішення суду - змінити з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції встановив , що позивач знаходився в трудових відносинах з ДП „Красноармійськвугілля" шахта ім.. О.Г.Стаханова гірничомонтажником підземним.

14.08.03 року при виконання трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого він отримав каліцтво у вигляді перелому основи черепу, забиття головного мозку, назальної ліквації, перелому верхньої щелепи, забиття тулубу, шії, обличчя, тупої травми лівого ока, поріз верхніх та зовнішніх м'язів лівого ока, рвану рану верхньої губи.

За висновками МСЕК від 23.01.04 року та від 03.02. 05 року йому вперше встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50% та встановлено третю групу інвалідності через вказане каліцтво.

Судом зазначено, що у зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні та моральні страждання , оскільки постійно відчуває фізичну біль, він змушений постійно проходити амбулаторне та стаціонарне лікування, приймати медичні препарати, що обмежує його можливості вести активний спосіб життя , виконувати роботи по господарству, він не може виконувати роботу за професією, виконує іншу роботу на поверхні, зміна професії порушила його фінансовий стан ,чим йому  спричинено моральну шкоду.

За змістом ст.ст. 1,21,28,34 Закону України ,Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкод} у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва.

Відповідно до ст..23 ЦК України, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Встановлені судом першої інстанції обставини втрати професійної працездатності та спричинення позивачеві моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами   (даними трудової книжки, актами розслідування нещасного випадку з ним висновками Донецької ОКОГ та МСЕК, виписками з лікарняних карток) ,так і поясненнями сторін в судовому засіданні .

За вказаних обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Але визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд недостатньо врахував конкретні обставини справи, а саме: що позивачеві протипоказана лише тяжка фізична праця,

Також суд не врахував, що позивач не надав судові переконливих доказів на те, та що через вказану хворобу порушено його нормальний життєвий уклад та взаємовідносини з близькими, знайомими та колегами по роботі, що впливає на глибину його моральних страждань.

Також позивач не довів ,що зміна роботи вплинула на його фінансовий стан. Не враховано,що відповідач призначив йому одноразову допомогу, щомісячні виплати на відшкодування втраченого заробітку.

Суд при цьому не дотримався вимог розумності та справедливості при визначенні грошової суми на відшкодування шкоди.

Оскільки висновки суду про розмір відшкодування не відповідають встановленим обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшивши суму відшкодування.

Апеляційний суд вважає за необхідним ,з урахуванням усіх обставин справи та вимог розумності і справедливості, визначити розмір відшкодування в сумі 20 ООО грн. ,що у даному випадку буде справедливою сатисфакцією.

Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. .22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того, до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, не спростовують висновків суду про обов'язок відповідача відшкодувати моральну шкоду, тому не можуть бути прийняті до уваги.

Апелянтом при поданні апеляційної скарги не сплачені витрати з інформаційно-технічного забезпечення справи, тому у відповідності до вимог п.З ч.З ст. 81 ЦПК України апеляційний суд покладає ці витрати в сумі 1,50 грн. на нього.

Керуючись ст.ст. 1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ,ст.. 23 ЦК України ,ст.303, п.2 ч.1 ст.307 ,309 , ст.313-316  ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитрів Донецької області задовольнити частково.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 18 серпня 2006 року змінити, зменшивши ОСОБА_1розмір відшкодування моральної шкоди з 25 000грн. до 20 000 (двадцяти тисяч) грн.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Димитров Донецької області витрати в сумі 1,50 грн. на інформаційно-технічне забезпечення у справі , які перерахувати на рахунок Апеляційного суду Донецької області, ОКПО 02891428, розрахунковий рахунок 35228011000992, МФО 834016 в УДК в Донецькій області, отримувач-Апеляційний суд Донецької області.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.