Справа 9671                                                            Голов. в 1 інстанц. Білак С.В.

Категорія 23                                                                              Доповідач Зубова Л.

Ухвала Іменем України

14 листопада    2006 року                                                       м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі головуюча суддя Зубова Л.М. судді Соломаха Л.І. Лук *янова секретар Андрусішина   М.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди з апеляційною скаргою позивача на рішення Димитрівського міського суду  від 21 серпня 2006 року .

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивачки , її представника адвоктата ОСОБА_3,які підтримали апеляційну скаргу, пояснення відповідачки, яка заперечувала проти апеляційної скарги. перевірівши матеріали цивільної справи, апеляційний суд, -

встановив:

У лютому     2006 року позивач звернулася до відповідача з вказаним позовом І просила відшкодувати на її користь шкоди: матеріальну у сумі 471 грвн, моральну - 500 грвн та судові витрати. Вказувала, що живе у багатоквартирному будинку, над її квартирою розташована квартира відповідачки, з квартири якою 16.02.2005 року була затоплена її квартира

Рішенням Димитрівського міського суду   від 21 серпня   2006 року у задоволенні позову відмовлено, оскільки суд дійшов висновку про недоведеність вимог позивачки.

У апеляційній скарзі позивачка просила рішення суду скасувтаи, посилаючись на неналежну оцінку судом встановлених обставин справи.

Апеляційний судвважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

З обставин справи видно, що кожна з сторін є власником квартири. Позивачка стверджувала, що 16.02.2005 року з вини відповідачки було затоплено її квартиру, чим завдано шкоди, на підтвердження чому послалась на акт затопленння від 23.02.2005 року , в якому працівники житлового органу " СКЗ» вказали, що квартира позивачки була затоплена, але причина затоплення не встановлена.(а.с. 18,19,23)

Заперечуючи проти висновків судового рішення , позивачка у апеляційній скарзі вказувала, що суд не дав ніякої оцінки акту від 5.06.2006 року   (а.с. 69), складеному іншими   працівниками житлового органу << СЕЗ>, з якого видно, що причиною затоплення є те, що у квартирі відповідачки система гарячого водопостачання обрізана, але не заглушена та що наявний несправний сифон і каналізаційна розводка труби, які потребують заміни.

У засіданні апеляційного суду позивачка пояснила, що перевірку заяви на адресу « СЕЗ» про затоплення її квартири 16.02.2005 року працівники « СЕЗ» провадили 17.02.2005 року, акт складено 23.02.2005 року, причину затоплення встановити не змогли, оскільки не попали в квартиру відповідачки в день складення акту, в наступному перевірку стану квартири відповідачки не провадили, вказані   дії << СЕЗ» позивачка не оскаржувала. Ці пояснення підтвердила відповідачка, яка стверджувала, що представники « СЕЗ» до неї не звертались, справність її сантехнічних засобів не перевіряли. З протоколу судового засідання від 21.08.2006 року видно, що позивачка відмовилась від клопотання про допит свідками працівників « СЕЗ», які складали акт про затоплення від 23.02.2005 року (а.с.84). З пояснень сторін, підтверджених документами « СЕЗ», видно, що наразі ці працівники звільнені, їх місце перебування невідомо.

Відповідно до тс. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог ї заперечень..

Оскільки позивачка не надала доказів, що залиття її квартири сталося з вини відповідачки, то суд підставно відмовив у задоволенні її позову. Оскільки рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального закону, на відповідно до ст 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити.

Доводи апеляційної скарги . що залиття квартири 16.02.2005 року сталося з вини відповідачки, що підтверджено актом від акт від 5.06.2005 року на увагу не заслуговують, оскільки позивачка пояснила, що актом від 5.06.2005 року ( а.с. 69) вона доводила факт залиття у червні 2005 року ( повторного залиття), з приводу якого у встановленому ст. 11 ЦПК України порядку у суд не зверталась, лише додала акт з додатками.

Керуючись ст ст. 308   ЦПК України, апеляційний суд -ухвалив:

Апеляційну скаргу    відхилити.

Рішення Димитрівського міського суду  від 21 серпня  2006 року залишити без зміни.

Ухвала  набирає чинності негайно та може бути   оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення ,