АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9257/13 Справа № 191/1912/13 Головуючий у 1 й інстанції - Кухар Д.О. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

Головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Глубоченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_5, ТОВ «Фаетон-Авто» про визнання недійсним договору,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_5, ТОВ «Фаетон-Авто» про визнання недійсним договору.

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу судді, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати, з передачею питання про відкриття провадження по справі на новий розгляд до суду першої інстанції, відповідно до п.3 ст. 312 ЦПК України, з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про відкриття провадження по даній справі, суд першої інстанції, виходив з того, що дана позовна заява підсудна Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області та підстав для залишення її без руху або повернення позивачеві не має.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинам справи, через порушення норм процесуального права та суперечить вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2013 року ОСОБА_3 через свого представника звернулася до суду з позовом про визнання договору іпотеки недійсним, оскільки в момент вчинення правочину стороною недодержано вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Стаття 114 ЦПК України містить перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, зокрема, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються з місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положенням ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, це позов про визнання правочину з нерухомості недійсним.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціального суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.4 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин», правила ст.114 ЦПК України про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Отже, вирішуючи питання, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в позові оскаржується договір іпотеки від 15.08.2007 року, предметом якого є гараж НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та станція технічного обслуговування автомобілів та адміністративно - побутових приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що є територією Індустріального району міста Дніпропетровська.

Таким чином, ОСОБА_3 звернулася з позовом до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області не за місцем знаходження майна, та без дотриманням правил підсудності, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити, ухвалу на підставі п.3 ст.312 ЦПК України скасувати, з передачею питання на новий розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - задовольнити.

Ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 травня 2013 року - скасувати, з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді :