ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/4680/13-a
категорія 10.1
16 жовтня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання нечинною та скасування вимоги №681 від 07.06.2013 р. та вимоги №681 від 09.08.2013 р.,-
встановив:
У червні 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просить скасувати вимогу №681 від 07.06.2013 р. та вимогу №681 від 09.08.2013 р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07 червня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області виставлено вимогу про сплату боргу №681, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 31.05.2013 року складає 7247,4грн. 09 серпня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області виставлено вимогу про сплату боргу №681, в якій зазначено, що заборгованість зі сплати єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 станом на 31.07.2013 року складає 8325,59грн.
Зазначає, що 08.07.2010 року прийнято Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464 від 08.07.2010 р. (далі - Закон №2464), який набрав чинності з 01.01.2011 р. і регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VІ від 07.07.2011 р. доповнено статтю 4 Закону №2464 частиною змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Це доповнення набрало чинності з 06.08.2011 року. З огляду на викладене, вважає, що не зобов'язана сплачувати єдиний внесок, а тому формування оспорюваних вимог органом Пенсійного фонду України є неправомірним та просить скасувати вимоги вимогу №681 від 07.06.2013 р. та вимогу №681 від 09.08.2013 р.
Позивач подала заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідач подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон) із змінами і доповненнями.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частинами 1 та 5 статті 9 Закону визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону.
Згідно з ч. 4 ст. 25 названого Закону у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Сума заборгованості з єдиного внеску (згідно з рохрахунком) у позивача відповідно до вимог №681 від 07.06.2013 р. №681 від 09.08.2013 р. нарахована за період з вересня 2011 року по червень 2013 року.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі - Закон) платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням від 22.12.2011 р. №2251103900 та отримує пенсію за віком.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є у тому числі: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Законом України №3609-VІ від 07.07.2011 було доповнено статтю 4 Закону №2464 частиною такого змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Це доповнення набрало чинності з 06.08.2011 року.
Відповідно до ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р., № 1058-IV встановлено наступні види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені умови призначення пенсії за віком, а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991, № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, суд вважає, що особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком і зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, тобто, із кола цих осіб додатково не можуть бути виключені пенсіонери відповідно до умов призначення пенсій.
Судом встановлено, що відповідач є пенсіонером за віком тому відноситься до кола осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, а тому оспорювані вимоги про сплату боргу підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,
постановив:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання нечинними та скасування вимог №681 від 07.06.2013 р. та №681 від 09.08.2013 р., - задовольнити.
Скасувати вимоги управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області №681 від 07.06.2013 року та №681 від 09.08.2013 року.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 68 (шістдесят вісім) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.
Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 16 жовтня 2013 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя А.В. Фещук