ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р. Справа № 11/Б-5022/1407/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, м. Збараж, вул. Грушевського, 3 (вих. № 1943/04 від 07.10.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області

від 27.09.2013 року у справі № 11/Б-5022/1407/2012

за заявою: Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", м. Київ

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К", м. Збараж, вул. Данила Галицького, 56 (код ЄДРПОУ 35068921)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін: не з'явилися.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

27.09.2013 року Господарським судом Тернопільської області винесена ухвала у справі № 11/Б-5022/1407/2012 (с.Сидорук А.М.) за заявою Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К" про визнання банкрутом, у відповідності до якої в задоволенні заяви Управління пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області про визнання поточних грошових вимог відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К" в сумі 744,17 грн. відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу (вих. № 1943/04 від 07.10.2013 року), в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкрити провадження у справі, скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27 вересня 2013 року та прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги заявника у повному обсязі.

17.10.2013 року автоматизованою системою КП "Документообіг господарських судів" справу за № 11/Б-5022/1407/2012 розподілено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 11/Б-5022/1407/2012 введено суддів Костів Т.С., Малех І.Б.

21.10.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 30.10.2013 року.

У судовому засіданні 30.10.2013 року сторони та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, пояснень по суті апеляційної скарги не надали, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відтак, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, про те, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області підлягає задоволенню, у зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2013 року у справі № 11/Б-5022/1407/2012 слід скасувати та прийняти нове рішення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, пeреважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, що регулюються ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

26.11.2012.року ухвалою Господарського суду Тернопільської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К" на підставі ст. ст. 7, 8, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

24.01.2013 року у газеті "Урядовий кур'єр" № 15 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Еліт плюс К".

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 14.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого - Гусара Івана Олексійовича

Відтак, у даному випадку застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 року.

09.08.2013 року до Господарського суду Тернопільської області звернулося Управління пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області (вх. № 13999 від 14.08.2013 року) з заявою про визнання поточних вимог, які виникли у зв'язку з заборгованістю боржника із відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 744,17 грн.

Вказані вимоги підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство (ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Таким чином, включення поточних вимог в реєстр кредиторів відбувається в процедурі ліквідації в порядку ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Kабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, зазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій зазначеним категоріям осіб, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 -відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, чинним законодавством Пенсійному фонду України та його територіальним управлінням, як органам, наділеним владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, витрати органів Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають відшкодуванню підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до пункту 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

При цьому, законодавством України про пенсійне страхування припинення нарахування заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не пов'язується з моментом відкриття ліквідаційної процедури щодо підприємства-боржника.

Отже, органи пенсійного фонду вправі заявляти грошові вимоги про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в ході провадження у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника, яка проводиться відповідно до статті 38 Закону про банкрутство та до державної реєстрації його припинення як юридичної особи та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К" не ліквідовано, то колегія суддів вважає, що підприємство не звільнено від покладених на нього відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язків щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства. (Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 21-103а11 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтерновському районі м. Харкова до державного підприємства Харківський релейний завод "Радіореле", постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року у справі № 18-14-08/466 про банкрутство державного підприємства "Смілянський радіоприладний завод "Оризон" та постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2013 року у справі № 10/Б-711 про банкрутство Державного підприємства "Ягільницький кінний завод").

За таких обставин, враховуючи доведеність матеріалами справи розміру грошових вимог кредитора та їх документальне підтвердження, з огляду на вищенаведені норми спеціального закону, колегія суддів вважає законними підстави для відшкодування понесених Пенсійним фондом фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 744,17 грн., які підлягають включенню до реєстру поточних вимог кредиторів.

Згідно ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо відмови у визнанні поточних вимог заявника щодо сплати коштів на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах передвчасними та прийнятими при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Тернопільської області у справі № 11/Б-5022/1407/2012 від 27.09.2013 року слід скасувати, а вимоги апеляційної скарги задоволити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, м. Збараж, вул. Грушевського, 3 (вих. № 1943/04 від 07.10.2013 року) задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 27.09.2013 року у справі № 11/Б-5022/1407/2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким заяву Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області (вих. № 1619/04 від 09.08.2013 року) про визнання поточних кредиторських вимог за серпень 2013 року в сумі 744,17 грн. задоволити.

4. Визнати грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі Тернопільської області, м. Збараж, вул. Грушевського, 3 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт плюс К", м. Збараж, вул. Данила Галицького, 56 в сумі 744,17 грн. фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та включити їх в реєстр вимог кредиторів. Черговість задоволення грошових вимог кредитора - четверта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 04.11.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя КостівТ.С.

суддя Малех І.Б.