АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8766/13 Справа № 2/199/288/13 Головуючий у 1 й інстанції - Щербина-Почтовик І.В. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Максюти Ж.І.
суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.
при секретарі - Глубоченка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року
по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 11.03.2008 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено кредитний договір б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач прийняв на себе зобов`язання сплачувати щомісячно кредит та проценти у строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У зв`язку з тим, що відповідач не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, не сплачує проценти за користування кредитом та не здійснює повернення кредиту щомісячними платежами станом на 31.05.2011 року утворилася заборгованість 34 948, 79 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 15052,95 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 16380,42 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом - 1375,00 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 1640,42 гривень. Крім зазначеного позивач просив стягнути на його користь судові витрати.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволені в повному обсязі.
Стягнено з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.03.2008 року в сумі 34948,79 гривень, яка складається: з заборгованості за кредитом - 15052,95 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом - 16380,42 гривень, заборгованість по комісії за користування кредитом - 1375,00 гривень, штраф (фіксована частина) - 500 гривень, штраф (процентна складова) - 1640,42 гривень.
Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення кредитної заборгованості суд першої інстанції, виходив з того, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Такий висновок суду відповідає нормам цивільного законодавства, та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Твердження відповідачки ОСОБА_2 про те, що вона не підписувала заяву на отримання кредитної картки від 11.03.2008 року, спростовуються висновками судової-почеркознавчої експертизи №4327-12 від 22.04.2013 року, з якої вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 зроблений самою ОСОБА_2 (а.с.130-139).
Інших доказів на підтвердження своїх заперечень, щодо отримання кредитної картки ОСОБА_2. суду не надала, тому судом не встановлено обґрунтованих підстав для відмови у задоволені позову.
З відповідною заявою, щодо шахрайських дій працівників банку, відносно отримання нею кредитної картки, відповідачка до правоохоронних органів, або служби безпеки банку не зверталась.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді :