Справа № 11-а-989, 2006р.                          Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст. 190ч.З КК                                           Слюсаренко О.В.

України.                                     Доповідач - Вороненко Т.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця "28" дня

Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Червоненка В.Я. Суддів: Вороненко Т.В., Делієва О.М. З участю прокурора - Литвиненка О.О. захисника - ОСОБА_1 засудженого   -   ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_3, прокурора Фролова О.С. на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 16 серпня 2006 року.

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, раніше не судимий, -засуджений за ст.190ч.З КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст.76 КК України покладено обов'язок не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися на реєстрацію.

Запобіжний захід - утримання під вартою, змінено на підписку про невиїзд. ОСОБА_2 звільнений з під варти в залі суду.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_3 42 925 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_2 в першій половині жовтня 2005 року АДРЕСА_1 умисно, шляхом зловживання довірою заволодів грошима ОСОБА_3 в сумі 8500 доларів США, що еквівалентно 42 925 грн., обіцяючи, без реального наміру, придбати для потерпілої автомобіль марки ВМВ.

В апеляціях потерпіла ОСОБА_3 та прокурор, який брав участь у розгляді справи, посилаючись на те, що суд в достатній мірі не врахував тяжкість скоєного засудженим та його особу і призначив м'яке покарання, просять скасувати вирок з цих підстав. Прокурор ставить питання про постановления нового вироку з призначенням ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, а потерпіла просить направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, адвоката ОСОБА_1, захисника, засудженого ОСОБА_2 та його останнє слово, в яких просили апеляції залишити без задоволення, а вирок без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія судців вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 в скоєні злочину за який його засуджено і кваліфікації дій, в апеляціях не оспорюється.

Що стосується обраного судом засудженому покарання, то на думку колегії, посилання апелянтів на м'якість призначеного, внаслідок застосування до ОСОБА_2 ст.75 КК України, покарання являється непереконливим.

При обранні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, дані про його особу і належно умотивував своє рішення, обґрунтовано вказав про наявність декількох обставин, що дають підстави для призначення покарання в межах санкції статті без реальної ізоляції засудженого від суспільства і правильно дійшов висновку про можливість застосування до нього ст.75,7б КК України.

Судова колегія вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а тому не вбачає підстав для скасування вироку за доводами апеляцій.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів судової палати,-

УХВАЛИЛА;

Апеляції потерпілої ОСОБА_3, прокурора, який брав участь у розгляді справи залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 16 серпня 2006 року щодо ОСОБА_2 - без змін.