ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"11" липня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/183

за позовом         Квартирно-експлуатаційний відділ м. Рівне Західного оперативного командування МО України  

до відповідача    Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації        

           

про визнання права державної власності на будівлю свинарника

                                                                                                               Суддя  Марач В.В.

Представники:

Від позивача  :    Кандя В.М.(довіреність у справі)    

Від відповідача : Шмід В.В.(дов. №291 від 05.06.2006р.)   

   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне Західного оперативного командування МО України,  звернувся в господарський суд з позовною заявою про визнання права державної власності на будівлю свинарника, що знаходиться в с.Обарів Рівненського району, урочище Ліски, 4.

Позовні вимоги Представник Позивача в судовому засіданні підтримав та в їх обґрунтування суду пояснив, що вищевказана будівля, інв.№26 знаходиться у військовому містечку №17 с. Обарів (урочище Ліски) Рівненський гарнізон, належить до сфери управління Міністерства оборони України та рахується на обліку та балансі КЕВ м.Рівне, тобто є державною власністю.

Однак Позивачу було відмовлено в державній реєстрації права державної власності на вказану будівлю - Рівненським обласним БТІ.

Представник Відповідача, КП “Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації”, відзиву суду не надав, представник його в судовому засіданні проти позову заперечив,  вказав, що вважає себе неналежним відповідачем по даній справі, однак повідомив суду, що право власності позивача на майно не оспорює. Крім того, суду пояснив, що на підставі поданої заяви Позивача та наданих останнім документів, відмовив в оформленні та реєстрації права державної власності, оскільки останнім не пред"явлено в БТІ рішення про відведення земельної ділянки та акту державної комісії про прийняття об"єкта і введення його в експлуатацію.

Оскільки відзиву на позовну заяву відповідачем суду не надано, суд вважає за можливе у відповідності до ст.75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на підставі наступного.

Квартирно-експлуатаційний відділ м.Рівне Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління МО України листом від 01.03.2006р. звернувся в РОБТІ з проханням оформити право  власності на будівлю свинарника в с.Обарів, урочище Ліски, 26 за державою в особі Міністерства оборони України.

В оформленні права державної власності на даний об?єкт за Міністерством оборони України,  Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації відмовило, посилаючись на Тимчасове положення “Про порядок реєстрації прав власності на  нерухоме майно”, затвердженого  наказом Мінюсту України 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Мінюсті України 18.02.2002 року за № 157/6445 (із внесеними змінами та доповненнями), яким  встановлено єдиний порядок реєстрації прав власності на об"єкти нерухомого майна, яка проводиться на підставі правовстановлюючих документів. Також було зазначено, що в тому разі, якщо є документи, що підтверджують право власності, але це право належним чином не оформлено і не внесено в правовстановлюючий документ, то орган місцевого самоврядування здійснює своїм рішенням оформлення права власності на об"єкт нерухомого майна і видає свідоцтво про право власності відповідно до п.п.”а” п.6.1 Положення, яке і є правовстановлюючим документом, підлягаючим державній реєстрації в БТІ.  Та, оскільки Позивачем не пред"явлено в БТІ рішенння про відведення земельної ділянки та акту державної комісії про прийняття об"єктів і введення їх в експлуатацію, тому і оформити право державної власності  не можливо.

Судом встановлено, що в зв’язку з розформуванням військового містечка, дана будівля була передана в оренду і в подальшому планується її відчуження, тому наразі виникла потреба в оформленні права державної власності.

Обарівською сільською радою, на території якої знаходиться свинарник підтверджено, що земля, яка знаходиться в с. Обарів, урочище Ліски, перебуває у постійному користуванні Міністерства оборони України (КЕВ м.Рівне) і на ній розміщена будівля свинарника (інв.№26).

В зв’язку з чим Позивач вважає, що діями обласного БТІ, а саме відмовою в реєстрації було порушено право власності держави в особі Міністерства оборони України на нерухоме майно, оскільки на даний час постала необхідність в оформленні документів на власність за державою.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є не порушним, Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Така ж норма закріплена і в статті 48 Закону України „Про власність”.

Згідно ч.1 ст.329 Цивільного Кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ст.392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Законом України „Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Відповідно до ст.1 даного Закону, військове майно  -   це  державне   майно,  закріплене   за військовими  частинами,  закладами,  установами  та  організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння... тощо.

Відповідно до ч.2 ст.2 даного Закону, Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Відповідно до ст.3 даного Закону, військове майно  закріплюється   за   військовими   частинами Збройних   Сил   України   на  праві  оперативного  управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст. 4, у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Відчуження військового   майна   здійснюється   Міністерством оборони України через  уповноважені  Кабінетом  Міністрів  України підприємства   та   організації,  визначені  ним  за  результатами тендеру,  після його  списання,  за  винятком  майна,  визначеного частиною другою цієї статті (ст.6 Закону).

Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Отже, майно, а саме будівля свинарника є військовим майном, правовий режим якого визначено спеціальним Законом, належить до сфери управління Міністерства оборони України, і є державною власністю.

Крім того, як досліджено судом, право власності на нерухоме майно не визнається Відповідачем, і Позивачем вірно пред’явлено позов саме до Рівненського обласного БТІ про визнання права власності на майно.

На день винесення даного рішення від будь кого іншого заяв про право на вказане майно  та заперечень проти права власності на нього Позивача не поступало.

Відповідно до ст.49 Законом України „Про власність” володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, третейським судом. Вказаними судовими органами будь-яких рішень, які б обмежували право Позивача володіти, користуватися та розпоряджатися вказаним майном, не приймалося.

Згідно усного клопотання представника Позивача, судові витрати Позивач залишає за собою. 

Враховуючи викладене, керуючись ст. 82-85 ГПК України, суд

      ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати право державної власності на будівлю свинарника (інв.№26), що знаходиться в с.Обарів Рівненського району, урочище Ліски, 4 за державою в особі Міністерства оборони України.

Суддя                                                           Марач В.В.

підписано "11" липня 2006 р.