Справа № 734/3042/13-п Головуючий у 1 інстанції Іванюк Т.І.

Провадження № 33/795/308/2013

Категорія - ч. 1 ст. 41 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

судді апеляційного суду - Григор'євої В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, громадянка України, приватний підприємець, мешканка АДРЕСА_1,

- притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень на користь держави.

Як встановив суд, при здійсненні позапланової перевірки, щодо дотримання трудового законодавства 27 серпня 2013 року, про що складено акт № 25-17-021/1002 від 27 серпня 2013 року, за які відповідальність передбачена ч. 1 ст.41 КУпАП, а саме:

- у ФОП ОСОБА_1 графік роботи не визначено, не визначені вихідні дні на квітень, травень, червень, липень, серпень 2013 року, що є порушенням ст. 67 КЗпП України. Порушення є триваючим на момент перевірки;

- при складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку, графіки відпусток у ФОП ОСОБА_1 не розроблені на 2013 рік, та працівники не ознайомлені, що є порушенням ст.79 КЗпП України. Порушення є триваючим на момент перевірки;

- в п. 3 трудового договору: ОСОБА_2 (договір зареєстрований від 29 травня 2012 року), посадовий оклад для продавця продовольчих товарів з повною матеріальною відповідальністю, встановлений у розмірі 110 відсотків мінімальної заробітної плати, ОСОБА_3 (договір зареєстрований від 22 квітня 2013 року), посадовий оклад для продавця продовольчих товарів з повною матеріальною відповідальністю, встановлений у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, що є порушенням ст. 96 КЗпП України;

- розмір заробітної плати за першу половину місяця у найманих працівників ФОП ОСОБА_1 не становить не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника, що є порушенням ч. 3 ст. 115 КЗпП;

- правила внутрішнього трудового розпорядку у ФОП ОСОБА_1 не розроблені, чим порушено ст. 142 КЗпП України.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині призначеного адміністративного стягнення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду змінити та максимально зменшити суму накладеного штрафу в межах, установлених у ч. 1 ст. 41 КУпАП. Вважає, що при призначенні стягнення суд не в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, її особу, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та вибрав максимальний розмір адміністративного стягнення. Крім того вказує, що суд не взяв до уваги, що у неї на утриманні знаходиться батько ОСОБА_4 та чоловік ОСОБА_5, як особи похилого віку.

Переглянувши матеріали справи та дослідивши доводи, викладені у апеляційній скарзі, вважаю, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи адміністративну справу, виконав всі вимоги закону щодо повного, всебічного дослідження обставин справи.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, при обставинах, зазначених у постанові, відповідає фактичним даним справи, ґрунтується на досліджених судом першої інстанції доказах, які також були предметом перевірки апеляційного суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 25-10-027/866 від 27 серпня 2013 року, який ОСОБА_1 підписала (а.с. 2-3), витягом з акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 25-17-021/1002 від 27 серпня 2013 року (а.с. 4-6), поясненнями самої ОСОБА_1, яка погодилась з результатами перевірки (а.с. 7).

Метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення необхідно: враховувати характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Однак, притягуючи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладаючи стягнення у виді максимального розміру штрафу, місцевий суд не в повній мірі врахував особу порушниці, а саме те, що вона вину свою в скоєному визнала та щиро розкаялась, на утриманні в неї знаходяться батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, як особа похилого віку та чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, як особа, яка ніде не працює за станом здоров'я, про що свідчать відповідні документи: довідка з міськради № 3319 від 15 жовтня 2013 року (а.с. 22), виписка із історії хвороби № 8346/2013 (а.с.24) та акт від 12 жовтня 2013 року про перебування на утриманні у ОСОБА_1 - батька та чоловіка (а.с. 23), що є обставинами, які пом'якшують відповідальність.

В такому випадку апеляційний суд вважає недоцільним застосування до порушниці максимального розміру штрафу.

За таких обставин вказану постанову суду щодо ОСОБА_1 необхідно змінити в частині розміру призначеного адміністративного стягнення - штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП - змінити.

ОСОБА_1 змінити розмір штрафу з 1700 ( з однієї тисячі сімсот) гривень на 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

В решті зазначену постанову суду залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В. Ф. Григор’єва