АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7777/13 Справа № 403/440/12 Головуючий у 1 й інстанції - Решетнік М.О. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 46
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2013 року апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Максюти Ж.І.
суддів - Слоквенка Г.П., Кочкової Н.О.,
при секретарі - Глубоченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. В обґрунтування своїх вимог посилась на те, що з 03 жовтня 1998 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу ними було придбано спортивне судно - крейсерсько-перегонову яхту «ЕНІФ», ДНА-115-К, кільова, «З/4т», свідоцтво спортивного вітрильного судна за №1304 видане 22.03.2008 року Міністерством України у справах сім`ї, молоді та спорту. В зв'язку з розірванням шлюбу просила здійснити поділ вказаного майна, стягнувши з відповідача на її користь компенсацію ? частини судна у розмірі 10 000 грн. В подальшому уточнивши свої вимоги, просила суд визнати за нею право власності на ? частину зазначеного майна.
Не погодившись з позовними вимогами ОСОБА_3, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому зазначив що яхта перебуває лише в його користуванні, є неподільним майном, утриманням якого займається лише він, при цьому він є професійним яхтсменом та приймає участь в спортивних змаганнях, готовий сплатити позивачці компенсацію належної частки вартості яхти в сумі 10 000 грн. Просив суд визнати за ним право власності на це майно в цілому, припинивши право спільної сумісної власності позивачки у спільному майні.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2013 року визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по ? частині за кожним на спортивне судно - крейсерсько-перегонова яхта «ЕНІФ», ДНА-115-К, кільова, « 3/4т», свідоцтво спортивного вітрильного судна за №1304 видане 22.03.2008 року Міністерством України у справах сім`ї, молоді та спорту. В іншій частині зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове яким присудити неподільне майно для професійних занять, а саме: крейсерсько-перегонова яхта «ЕНІФ», ДНА-115-К, кільова, « 3/4т» та визнати за ним право власності в цілому, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_3 на частку у спільному майні на зазначене майно.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія судді вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони з 03 жовтня 1998 року перебувають у шлюбі і мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 березня 2012 року шлюб між сторонами розірвано /а.с.22/.
В період шлюбу подружжя придбало спортивне судно - крейсерсько-перегонова яхта «ЕНІФ», ДНА-115-К, кільова, « 3/4т», свідоцтво спортивного вітрильного судна за №1304 видане 22.03.2008 року Міністерством України у справах сім`ї, молоді та спорту.
Приймаючи рішення про визнання за кожним з подружжя права власності по ? частині за кожним на спірне майно районний суд правильно та обґрунтовано виходив з вимог ч.1, ст.60, та ч.1 ст.70 СК України, відповідно до яких майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності.
У разі поділу майна , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відмовляючи у задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на спіну яхту, та сплату компенсації вартості 1\2 частини її вартості на користь колишньої дружини, районний суд також обґрунтовано послався на п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу. Визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», та ст.365 ЦК України, відповідно до яких жодна із сторін не подала до суду заяви про згоду на отримання присудженої компенсації, зокрема відповідач у зустрічному позові, заявляючи вимогу про визнання за ним права власності на яхту в цілому зазначив лише, що згоден виплатити позивачці грошову компенсацію в сумі 10 000 грн., тоді як дружина категорично проти отримання компенсації заперечувала.
Вимоги ОСОБА_2 про визнання крейсерсько-перегонової яхти річчю, яка необхідна йому особисто для використання у своїй професійній діяльності не можуть бути задоволені судом, оскільки на підтвердження таких доводів ОСОБА_2 не надав суду належних та допустимих доказів про те, що його професійна діяльність пов'язана з використанням зазначеної яхти.
Довід апеляційної скарги ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, необґрунтований, оскільки зводиться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці, тоді як, згідно ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключним правом суду.
Таким чином рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді