АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8670/13 Справа № 433/1973/12 Головуючий у 1 й інстанції - Пустовар О.С. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2013 Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - Максюти Ж.І.
суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.,
при секретарі - Глубоченка М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «VВ OIL» про розірвання договору суборенди земельної ділянки, стягнення коштів по невиплаченій орендній платі та судових витрат по справі, -
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором суборенди земельної ділянки, зазначивши у позовній заяві, що 08.08.2008 року на 18 сесії 5-го скликання Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 176-18/У, про надання йому в оренду із зміною цільового призначення земельну ділянку площею 0,3095 га в межах с. Олександрівка Олександрівської сільської ради строком на 49 років. Так, 12.08.2008 року між ним та Олександрівською сільською радою було укладено договір № 18 оренди земельної ділянки площею 0,3095 га в межах с. Олександрівка Олександрівської сільської ради, строком на 49 років. 07.04.2010 року рішенням Олександрівської сільської ради йому надано згоду передати вказану земельну ділянку у суборенду іншій особі. 26.04.2010 року між ТОВ «VВ OIL» та позивачем укладено договір суборенди вказаної земельної ділянки строком на 47 років, відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу орендну плату в розмірі 1720,80 грн. не пізніше 05 числа кожного місяця. Плата по суборенді встановлювалася на рівні орендної плати, яку позивач повинен був сплачувати до бюджету Олександрівської сільської ради відповідно до договору № 18 оренди земельної ділянки. Відповідно до ч. 10 вказаного договору суборенди - у випадках не передбачених договором, сторони керуються чинним законодавством, а також умовами договору оренди № 18 від 12.08.2008 року. Так, 20.01.2012 року між ним та Олександрівською сільською радою було укладено додаткову угоду до договору № 18 оренди земельної ділянки про збільшення орендної плати за оренду земельної ділянки до 3440,80 грн. в місяць. Про вказаний факт було повідомлено відповідача. На виконання умов договору від 26.04.2010 року відповідач в період часу січень-липень 2012 року сплачувало йому орендну плату в розмірі 3440,80 грн. в місяць, погодившись тим самим із змінами розміру орендної плати. Проте, з липня 2012 року товариство перестало сплачувати орендну плату не пояснивши причин. Вважає, що це є істотним порушенням, так як він як сторона в договорі суборенди земельної ділянки за вказаним договором розраховував на своєчасне отримання орендної плати протягом 2012 року. Тому просить розірвати договір суборенди земельної ділянки площею 0,3095 га, укладеного 26.04.2010 року між ОСОБА_2 та відповідачем та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по невиплаченій орендній платі за 2012- квітень 2013 року в сумі 30967,20 грн. та судові витрати по справі.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю вимог.
Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позову районний суд послався на те, що позов ОСОБА_2 є безпідставним. Такий висновок суду є правильним.
Заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки та стягнення боргу на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 625, 651 ЦК України, ОСОБА_2 посилався не та, що відповідач не виконує умови договору, так як товариство кожного місяця не сплачує в повному обсязі орендну плату, а саме сплачує кожного місяця по 1720,80 грн.,замість 3440,80 грн., як це передбачено додатком до договору оренди від
Суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 прийняв до уваги посилання представника відповідача в судовому засіданні, про те, що про факт збільшення орендної плати за оренду земельної ділянки до 3440,80 грн. в місяць між ОСОБА_2 та Олександрівською сільською радою товариство повідомлене не було та додаткової угоди щодо зміни орендної плати до договору суборенди товариство «VВ OIL» з ОСОБА_2 не укладали. В період січень - липень товариство сплачувало орендну плату в розмірі 3440,80 грн. в місяць, тим самим здійснивши переплату, але на даний час вони сплачують оренду плату відповідно до договору. Заборгованість відсутня.
Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді справи, у їх сукупності та аналізуючи приведені норми законодавства, щодо їх застосування до спірних правовідносин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги такі висновки суду не спростовують, фактично зводяться до особистого тлумачення норм діючого законодавства, яке регулює відносини у сфері оренди землі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: