АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9130/13 Справа № 2/174/75/13 Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г.І. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді - судді Максюти Ж.І.

суддів - Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі - Глубоченка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту дійсним та тлумачення змісту заповіту, треті особи у справі: приватний нотаріус Вільногірського міського нотаріального округу ОСОБА_4, приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу ОСОБА_5, державний нотаріус Вільогірської державної нотаріальної контори, Дніпропетровської області Канюга Ольга Василівна, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_7. В лютому 2012 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу з метою прийняти спадщину за заповітом б/н від 22.01.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5. Предметом вказаного заповіту є будинок з земельною ділянкою та будівлями, розташованими на ній, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Разом з ним його сестра - ОСОБА_3 надала нотаріусу інший заповіт, датований серпнем 2006 року. Після ознайомлення з цим заповітом приватний нотаріус повідомив його в усній формі про те, що предметом вказаного заповіту є передання на праві приватної власності нібито всього майна, яке належить померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 заповідачу, на користь його рідної сестри.

Загалом, на час відкриття спадщини, до складу спадкової маси, що підлягала перерозподілу між спадкоємцями, увійшла квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також вказаний спірний будинок за адресою: АДРЕСА_3.

В подальшому нотаріусом йому було роз'яснено, що заповіт б/н від 22.01.2003 року, який було видано заповідачем на його ім'я, є недійсним, оскільки у спадковій справі мається заповіт від 2006 року, складений на ім'я відповідача, а у такому разі заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Після цього нотаріус запропонував йому подати заяву про прийняття обов'язкової частки у спадщині, оскільки він є непрацездатним спадкоємцем першої черги (інвалід ІІІ групи), що він і зробив. За таких обставин, він претендує на отримання лише ? частини всієї спадщини.

Під час розмови з нотаріусом та відповідачем по справі у нього з ними виникла суперечка щодо вірного тлумачення змісту нового заповіту, адже текст його виписаний не чітко і не зрозуміло, а за таких обставин в дійсності стверджувати про те, яке саме майно, і в якій частині за волевиявленням заповідача переходить у спадок до відповідача не можливо. На його прохання до відповідача надати йому копію нового заповіту для спільного його тлумачення, він отримав відмову, в свою чергу нотаріус також відмовив йому у видачі копії спірного заповіту, посилаючись на відсутність у нього дозволу з боку відповідача на вчинення таких дій.

Разом з тим, він не погоджується з нотаріусом та відповідачем щодо тлумачення змісту заповіту від серпня 2006 року, предметом якого є передання відповідачу всього майна, яке належить заповідачу, і вважає за необхідне визнати дійсним заповіт б/н від 22.01.2003 року, який посвідчено приватним нотаріусом Вільногірського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, а також встановити факт, того що жилий будинок з земельною ділянкою та будівлями розташованими на ній, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, заповідано ОСОБА_7 його сину ОСОБА_2

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року, та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на його незаконність та яке ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі є рідним сином ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6)

За час життя ОСОБА_7 було складено два заповіт, перший 22 січня 2003 року, яким він заповідав своєму синові ОСОБА_2 належний йому на праві влісності, будинок АДРЕСА_3 (а.с.7).

Вказаний заповіт був посвідчений приватний нотаріус ОСОБА_5

Другий заповіт був складений ОСОБА_7 07.06.2006 року, за умовами якого він все майно де б воно не було і з чого б воно не складалось, в тому числі квартиру АДРЕСА_1, усі майнові права та обов'язки, які належать йому на час посвідчення заповіту, а також та майнові права та обов'язки, які належатимуть йому на день смерті, він заповідає ОСОБА_3, яка є його рідною донькою (а.с.44).

Цей заповіт був посвідчений державним нотаріусом Вільногірської державної нотаріальної контори Канюгою О.В.

Висновок суду про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 про визнання заповіту, складеному ОСОБА_7 22 січня 2003 року, дійсним, та тлумачення змісту заповіту від 07.06.2006 року, відповідає вимогам ст. 1236, 1254 ЦК України, відповідно до яких заповіт який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю, або у тій частині, в якій він йому суперечить. Тобто, згідно закону, не вимагається вказівки в останньому заповіті про позбавлення спадщини конкретної особи, оскільки заповідання всього без виключення, майна іншій особі, позбавляє права спадкування цього майна всіх інших осіб, за виключенням осіб, що мають право на обов'язкову частку у спадщині, яке і було реалізоване позивачем, який на час відкриття спадщини був інвалідом 3 групи.

Тлумачення заповіту, відповідно до вимог ст.1256 ЦК України, полягає в усуненні нечітких, подвійних формулювань у заповіті і подоланні таким чином прогалин у реалізації волі заповідача.

Як вбачається з тексту заповіту, складеному ОСОБА_7 07.06.2006 року, таких недоліків він не має, його текст є чітким та зрозумілим для зацікавлених осіб.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, зводяться до тлумачення норм діючого законодавства, та суттєвими не являються.

Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 19 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді :