Справа № 2-1013/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2007 року Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Бобровича В.І.
при секретарі Сіньковій О.В.
за участю представників ОСОБА_4, ОСОБА_5. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, треті особи: відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Заводського РОЗГУ УМВД в Запорізькій області, відділ опіки та піклування Заводського району м. Запоріжжя про усунення перешкод в користуванні власністю-будинком і виселенні та анулювання реєстрації -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулася з позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю-будинком і виселенні та анулювання реєстрації.
У обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що вона є власником будинку № АДРЕСА_1. 06 червня 2006 року вона зробила заповіт на ім'я ОСОБА_2., який заповідала належний будинок з тією метою, що та буде доглядати її, оскільки вона хвора людина і потребує сторонньої допомоги. З цією метою надала будинок ОСОБА_2. для проживання, яка зареєструвалася та зареєструвала свого малолітнього сина ОСОБА_6. Але замість того, щоб надавати допомогу, відповідачка вселившись, вигнала її з будинку, забрала документи на будинок і зараз вона змушена мешкати в сараї, який не має опалювання та елементарних санітарних умов. Дії відповідачки порушують її право власності, оскільки вона не може проживати у власному будинку. Відповідачка перешкоджає її в здійсненні права власності будинком, вселенні та проживання, і звільнити добровільно будинок не бажає.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали. ОСОБА_1. суду пояснила, що вона живе в сараї. Будучи власником частини вказаного будинку, не має можливості в ньому проживати, оскільки відповідачка зайняла його з співмешканцем і перешкоджають її вселенню. У будинку без її дозволу проводять перепланування, ламають стіни. Змінили замки, ключі не дає. Просить виселити їх і анулювання реєстрацію.
Відповідачка ОСОБА_2. та її представник позов не визнали. Суду ОСОБА_2. пояснила, що вона дійсно мешкає в будинку, оскільки позивачка запропонувала їй доглядати її в обмін на отримання будинку після її смерті. Вселилась в будинок у червні 2006 року після того, як позивачка склала заповіт на її користь. На момент вселення будинок був в поганому стані. Для того, щоб забезпечити позивачці, а також собі з дитиною нормальні умови проживання, вона зробила ремонт, придбала необхідне побутове та санітарне обладнання, сплатила борг за газ, готувала їжу, доглядала та виконувала усі свої обов'язки, згідно з домовленістю. Під час перебування позивачки у лікарні вона доглядала її.
2
Позивачка за власною ініціативою пішла з будинку, щоб отримати привід виселити її з будинку.
Треті особи просять розглянути справу без їх участі.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах:
Згідно свідоцтву про право на спадок за заповітом та закону ОСОБА_1. належить 5/8 частині житлового будинку № АДРЕСА_1. Свідоцтво зареєстроване в реєстрі за № 2-4282 та № 2-4284 першою Запорізькою державною нотаріальною конторою 04. 08. 1987 року.
Згідно довідки ОП ЗМБТІ ОСОБА_1. належить 5/8 частині житлового будинку № АДРЕСА_1.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі 21.03.2007 р. за заявою ОСОБА_1. заповіт скасовано.
Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, яки мають у приватній власності будинок (частину будинку), користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Згідно ст. 155 ЖК України, житлові будинки, що знаходяться у власності громадян, не можуть бути у них вилучені, власник не може бути позбавлений права користування житловим будинком.
Згідно ст. 168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. Договір найму жилого приміщення може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач або особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одному будинку.
Згідно ст. 169 ЖК України, у разі припинення договору найму житлового приміщення в будинку, що належить громадянину на праві особистої власності, наймач і що спільно проживають з ні м особи зобов'язані звільнити житлове приміщення, а у разі відмови - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Згідно ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, яки можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно ст. 48 Закону України «Про власність» власник може вимагати усунення всяких порушень його права, хоча б ці порушення і не були сполучені з позбавленням володіння і відшкодування заподіяних збитків.
Керуючись ст. ст. 150, 155, 168, 169 ЖК України, ст. ст. 386, 387 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 58, 59, 60, 81, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю-будинком і виселенні та анулювання реєстрації - задовольнити.
Виселити ОСОБА_3зі всіма проживаючими з нею особами з будинку № АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
3
Анулювати реєстрацію ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_3не чинити ОСОБА_1перешкод в здійсненні права власності житловим будинком № АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім -протягом 20 днів самої апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга/не була подана у двадцятиденний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.