Справа № 761/17897/13-ц
Провадження №2/761/6645/2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
при секретарі: Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги; трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -
в с т а н о в и в :
В липні 2013р. позивач КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 4) ОСОБА_5 (далі по тексту - відповідач 5) ОСОБА_6 (далі по тексту - відповідач 6), в якому просив суд: стягнути з відповідачів 1-6 на свою користь суму заборгованості за житлово-комунальні послуги - 53 969, 96 грн.; інфляційні нарахування у розмірі - 13 285,84 грн., 3,0 % річних в сумі - 4248,57 грн., а також понесені судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі 1-6 є наймачами квартири АДРЕСА_1, в якій зареєстровані і проживають та не в повному обсязі сплачують плату за комунальні послуги та послуги за утримання будинку. Так, за час проживання у вказаній квартирі відповідачам надавались комунальні послуги, а саме холодне водопостачання, гаряче водопостачання, користування тепловою енергією, вивезення побутових відходів, водовідведення, газ, а також інші послуги з утримання будинку та прибудинкової території.
До того ж відповідачі щомісяця отримували від позивача рахунки на оплату квартирної плати та комунальних послуг, однак платежі здійснювали не регулярно, внаслідок чого утворився борг, який станом на січень 2013р. складає - 71 504,37 грн., оскільки відповідачі 1-6 у добровільному порядку борг не погашають, позивач вимушений був звернутися до суду за його примусовим стягненням, а також просив суд стягнути інфляційні втрати та 3,0 % річних.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити з викладених у позовній заяві підстав, надав суду уточнений розрахунок заборгованості та індексу інфляції.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та суду пояснив, що спочатку за комунальні послуги сплачували, але потім ніхто з наймачів не платив та він також вирішив не платити. Згоден з сумою боргу та буде намагатись сплачувати. Інші відповідачі знали про дату і час розгляду справи, але не з»явились з різних причин - перебування на роботі, хвороба, зайнятість.
Відповідачі 1,2,3,5,6 про час і місце судового розгляду оповіщалися у встановленому законом порядку, у судове засідання не з'явилися, про поважність причин неявки суд не повідомляли та не просили розглядати справу у їх відсутність, представника до суду не направили, заперечення проти позову не подавали.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, відповідачі 1-6 є наймачами квартири АДРЕСА_1.
Із довідки Форми №3, складеної працівниками КП «ЖЕК «Дегтярівська» Шевченківського району в м. Києві вбачається, що відповідачі 1,2,3,4,5,6 проживають та зареєстровані в цій квартирі.
Згідно із ч. 3 ст. 815 ЦК України, ч. 1 ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов'язки за договором найму житла є солідарними (ч. 3 ст. 816 ЦК України).
Відповідно до розрахунку боргу по квартирній платі та платі за комунальні послуги, проведеним працівниками бухгалтерії позивача, заборгованість відповідачів 1-6 станом на січень 2013р. складає - 71 504,37 грн. та складається з 53 969, 96 грн.; інфляційні нарахування у розмірі - 13 285,84 грн., 3,0 % річних в сумі - 4248,57 грн.
В той же час розрахунок боргу проведено згідно таблиці і розпочинається з наявного боргу з 01.04.2007 року в сумі - 9371,55 грн., а тому суд вважає за необхідне стягнути тільки ту заборгованість, що виникла після 01.04.2007 року, рахуючи цю дату як початкову для обчислення розміру боргу. За таких обставин, необхідно стягнути суму боргу в розмірі - 44 598,41 грн. (53969,96 - 9371,55) та відповідно до цього боргу суму інфляційних витрат.
Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
У відповідності з ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками та споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 10 ч. 3 ст. 20 цього Закону встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню частково, тому слід позов задовольнити частково та стягнути солідарно з відповідачів 1-6 на користь позивача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги - 44 598,41 грн.; інфляційні нарахування у розмірі -4835,84 грн., 3,0 % річних в сумі - 3233,45 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України солідарно з відповідачів 1-6 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі - 715,04 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 212 - 215, 217, 218, 223, 224, 228, 294 ЦПК України; ст. ст. 257, 264, 267, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625, 815, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 156, 162 ЖК України; ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
в и р і ш и в :
Позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги; трьох відсотків річних, інфляційних втрат - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» суму заборгованості за комунальні послуги в розмірі - 44 598 /сорок чотири тисячі п»ятсот дев»яносто вісім/ грн. 41 коп.; інфляційні нарахування у розмірі - 4 835 /чотири тисячі вісімсот тридцять п»ять/ грн. 84 коп.; 3% річних від суми боргу у розмірі - 3233 /три тисячі двісті тридцять три/ грн. 45 коп.; судовий збір у розмірі 715 /сімсот п»ятнадцять/ грн. 04 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: