Справа № 761/12905/13-ц

Провадження №2/761/5554/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

В травні 2013 року ОСОБА_1 (Позивач) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства національної страхової компанії «Оранта» (Відповідач, ВАТ НАСК «Оранта») про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 22 травня 2012р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів 100-37 № 12/100-249 (надалі - Договір страхування).

Згідно із п. 3 предметом даного Договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Matrix», д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до п. 2.1. даного Договору страхування передбачені такі страхові випадки: дорожньо-транспортна пригода, протиправні дії третіх осіб, інші випадкові події та викрадення.

14 серпня 2012р. в результаті ДТП застрахований автомобіль Позивача було пошкоджено. Дана обставина підтверджується Постановою Солом'янського районного суду м.Києва, якою встановлено даний юридичний факт, а саме керуючи власним автомобілем Позивач не вибрала безпечну швидкість руху, при виникненні небезпеки не вжила заходів щодо зупинки внаслідок чого скоїла наїзд на перешкоду (дерево та електроопора), в результаті чого був пошкоджений транспортний засіб Позивача. Постанова прийнята після вивчення матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, первинної та вторинної довідки, що видавались на місці ДТП працівниками ВДАІ Солом'янського районну м. Києва. Постанова не оскаржувалася та набрала законної сили.

Дотримуючись вимог законодавства та положень Договору страхування Позивач повідомив Страховика про настання страхового випадку та надала відповідне письмове повідомлення.

Проте Відповідач Листом від 09-02-09/30489 від 20.12.2012р. відмовив у виплаті страхового відшкодування, у зв'язку з проведенням експертного дослідження, висновками якого встановлено, що пошкодження автомобіля Позивачки не відповідають дійсності, з технічної точки зору, й не могли відбутися за зазначених обставин.

Позивачка не погоджується з відмовою Відповідача виплатити їй страхове відшкодування, оскільки висновок експертизи суперечить нормам чинного законодавства, проведений на основі даних та матеріалів, які були надані Відповідачем по справі без проведення натурного обстеження автомобіля Позивачки, а тому не відповідають дійсності.

Відповідно до Рахунка-Фактури №ПА-10095 від 27.09.2012р. виданого офіційним СТО ТОВ «Паритет» розмір страхового відшкодування становить 57 341 грн. 00 коп.

Пунктом 1.3. Договору страхування передбачена франшизи в розмірі 0,5 % від страхової суми, а саме 505 грн. Таким чином розмір страхового відшкодування становить 56 836,60 грн. (57 341,00 - 505,00 грн.), яке і просить стягнути Позивач з Відповідача.

В судовому засіданні Позивач та представник Позивача - ОСОБА_3 позов підтримали в повному обсязі та просили задовольнити.

Представник Відповідача у судове засідання потворно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 27, 31), надіслав до суду телеграму з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з зайнятістю всіх представників в інших судах м. Києва (а.с.32).

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували обставини, які були викладені ним в телеграмі до суду, а тому причини повторної неявки Відповідача визнаються судом неповажними.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача та позивач проти заочного розгляду справи не заперечували, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22 травня 2012р. між ОСОБА_1 та ВАТ НАСК «Оранта» був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу 100-37 № 12/100-249 (а.с.8-11) (далі - Договір).

Згідно із п.п. 3.1. п.3 Договору страхування предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України і пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Hyundai Matrix», д.н.з. НОМЕР_3.

Відповідно до п. 2.2. Договору, страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі (премії, внески) у визначені Договором строки та виконувати інші умови цього Договору і Правил, а Страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.7. Договору встановлено, що страхова сума становить 92 000,00 грн. Безумовна франшиза у разі «пошкодження» складає 0,5% від страхової суми (п.1.3.1.) (92 000,00 * 0,5% = 460,00 грн.)

Під пошкодженням розуміється пошкодження або повна загибель транспортного засобу, його складових частин та застрахованого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме - подія, яка сталася під час експлуатації транспортного засобу, внаслідок якої завдано матеріальних збитків, в тому числі з рухомими або нерухомими предметами, іншим транспортним засобом, спорудами, перешкодами, тваринами тощо, перевертання, наїздом, падіння транспортного засобу (п.4.1.1. Договору).

Як встановлено постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2012 року, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 189938, 14.08.2012 року о 14 год. 50 хв. В м. Києві на вул. Медовій, 3-а, Позивачка, керуючи автомобілем НОМЕР_3, не вибрала безпечну швидкість руху, при виникненні небезпеки не вжила заходів щодо зупинки внаслідок чого скоїла наїзд на перешкоду (дерево та електроопора), в результаті чого був пошкоджений транспортний засіб, чим порушила п.12.1-12.3. Правил дорожнього руху. Позивачку визнано винною в порушенні вимог ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340,00 грн. (а.с.7). На копії постанови міститься відмітка «штраф - сплачено».

Перелік пошкоджень, яких зазнав автомобіль НОМЕР_3 зазначено в довідці учасника дорожньо-транспортної пригоди, виданій Відділом ДАІ Солом'янського районного управління м. Києва (а.с.12), яка отримана представником Відповідача для врегулювання страхового випадку, що підтверджується штампом Відповідача.

Згідно п.11.1.6 Договору, страхувальник зобов'язаний, зокрема, подати письмову заяву про страхову виплату (за встановленою страховиком формою) не пізніше 2-х робочих днів від моменту настання страхового випадку.

На виконання умов Договору, Позивачка 15.08.2012р. надала Відповідачу заяву про страхову виплату, що підтверджується підписом працівника Відповідача який прийняв заяву (а.с.13). В заяві про страхову виплату, Позивачка щодо обставин настання страхового випадку зазначила наступне: «Під час проїзду по вул. Медовій, уникаючи зіткнення з твариною (собака), скерувала автомобіль вліво, внаслідок чого з'їхала з дороги, зачепивши дерево і бетонну опору, що розташовані вздовж дороги».

Листом № 09-02-09/30489 від 20.12.2012 року Відповідач повідомив Позивачку про відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль НОМЕР_3 , зважаючи на висновок транспортно-трасологічного дослідження № 1409-12ТТ від 11.12.2012 року, яким встановлено, що з технічної точки зору, обставини ДТП, які викладені в заяві про страхову виплату, в об'ємі представленої для дослідження інформації, не підтверджується відповідність пошкоджень, механізмом та характером їх нанесення, а також слідами на автомобілі НОМЕР_3 та місця події, що свідчить про технічну неспроможність заявленої версії. Відповідач також зазначив, що згідно договору та ст. 26 Закону України «Про страхування» страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок подання страхувальником неправдивих відомостей про предмет договору, причини настання та/або обставин страхового випадку або навмисного ненадання (замовчування) всіх достовірних відомостей, які можуть вплинути на розмір страхового платежу чи на розмір страхового відшкодування (а.с.14).

Згідно Рахунка-фактури № ПА-10095 від 27.08.2012 року ТОВ «Паритет» вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3 становить 57 341,00 грн. (а.с.16).

В матеріалах справи не міститься доказів, які б підтверджували повну чи часткову сплату Відповідачем суми страхового відшкодування, яка була визначена на підставі рахунку на проведення ремонтних робіт.

Оскільки Відповідач до суду своїх заперечень щодо позову не направив та відповідних доказів на їх підтвердження не надав, суд при вирішенні справи виходить з наявних у справі доказів.

Відносин у сфері страхування, зокрема, і відносини у сфері укладення договорів добровільного страхування, регулюється Законом України «Про страхування» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Так, статтею 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що Договір страхування повинен містити: назву документа; назву та адресу страховика; прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження; прізвище, ім'я, по батькові, дату народження або назву вигодонабувача та його адресу; зазначення предмета договору страхування; розмір страхової суми за договором страхування іншим, ніж договір страхування життя; розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат за договором страхування життя; перелік страхових випадків; розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати; страховий тариф (страховий тариф не визначається для страхових випадків, для яких не встановлюється страхова сума); строк дії договору; порядок зміни і припинення дії договору; умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов'язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; інші умови за згодою сторін; підписи сторін.

Згідно ст. 6 Закону України «Про страхування», добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема,подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифікату).

Відповідно до ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причини відмови.

Так, відповідно до п. 5.1.2. Договору страховими випадками не визнаються події, що відбулися внаслідок або під час навмисного подання страхувальником неправдивих відомостей про причини, наслідки та/або обставини страхового випадку або навмисного ненадання (замовчування) всіх достовірних відомостей, які могли вплинути на розмір страхового платежу чи на розмір страхового відшкодування.

При цьому за п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Частиною 18 ст.9 Закону України «Про страхування» визначено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст.ст. 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач не подав суду своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, а тому, виходячи з наявних матеріалів справи, та з урахуванням того, що причини пошкодження застрахованого транспортного засобу вказані в постанові про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в межах заявлених Позивачем позовних вимог та з Відповідача підлягає стягненню на користь Позивача страхове відшкодування в розмірі 56 836,60 грн.

Керуючись статтями 23, 525, 526, 979-984, 988, 990, 991 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 9, 16, 20, 26, Закону України «Про страхування», ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 294, 296 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 56 836,60грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь держави судовий збір у розмірі 568,36грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя: