ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

"28" жовтня 2013 р. Справа № Б3/150-12/24

За заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до боржника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Представники:

від заявника: Макаревич О.В.

від боржника: ОСОБА_5

від ліквідатора: Самофалов В.В.

від Білоцерківської об'єднаної податкової інспекції Київської області ДПС: не з'явилися

від Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві: Синебок І.С.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б3/150-12/24 за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.12.2012 р. порушено провадження у справі № Б3/150-12 про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Київської області від 03.04.2013 р. визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2013 р. призначено ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 19.11.2012 р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_2; АДРЕСА_2) та зобов'язано ліквідатора банкрута - Самофалова Валентина Вікторовича у 5-денний строк з моменту отримання постанови подати до офіційного друкованого органу України («Голос України» чи «Урядовий Кур'єр») оголошення про визнання боржника банкрутом.

Публікація оголошення про визнання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України» № 79 (5579) від 24.04.2013 р., оригінал якої долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.04.2013 р. справу № Б3/150-12 прийнято до провадження суддею Лутак Т.В., присвоєно справі новий номер № Б3/150-12/24 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.04.2013 р.

В подальшому Білоцерківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби, Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та арбітражним керуючим Терещенком В.О. було подано апеляційні скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 17.04.2013 р. та постанову господарського суду Київської області від 03.04.2013 р. у справі № Б3/150-12.

Постановами Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. постанову господарського суду Київської області від 03.04.2013 р. та ухвалу господарського суду Київської області від 17.04.2013 р. у справі № Б3/150-12 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р., Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, яка постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2013 р. залишена без задоволення, а ухвала господарського суду Київської області від 17.04.2013 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2013 р. у справі № Б3/150-12/24 залишені без змін.

05.09.2013 р. матеріали справи № Б3/150-12/24 повернулися до господарського суду Київської області та 10.09.2013 р. передані судді Лутак Т.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2013 р. розгляд справи призначено на 30.09.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 17.10.2013 р. у зв'язку з необхідністю витребування доказів по справі.

У судовому засіданні 17.10.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалася перерва до 28.10.2013 р.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. продовжується розгляд вимог кредиторів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

До суду звернувся кредитор - Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС із заявою № 1220/10/10 від 19.02.2013 р. (вх. № 3432 від 25.02.2013 р.) про визнання кредитором у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просить, з урахуванням заяви про збільшення кредиторських вимог № 1212/10/10 від 27.09.2013 р. (вх. № 20579 від 30.09.2013 р.), визнати грошові вимоги на суму 1 811 511, 82 грн.

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані податковим повідомленням-рішенням № 59/0000012240/9 від 14.01.2013 р. на суму 5 160, 00 грн., податковим повідомленням-рішенням № 62/0000041720/12 від 14.01.2013 р. на суму 126 169, 36 грн., податковим повідомленням-рішенням № 61/0000031720/11 від 14.01.2013 р. на суму 858 782, 00 грн., податковим повідомленням-рішенням № 60/0000032240/10 від 14.01.2013 р. на суму 106 001, 00 грн., актом № 5134/17-2/2004100145/130 від 26.12.2012 р. про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., актом № 940/17-2/2004100145/28 від 28.02.2013 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., податковим повідомленням-рішенням № 599/0000461704 від 19.03.2013 р. на суму 242 027, 00 грн., податковим повідомленням-рішенням № 597/0000471704 від 19.03.2013 р. на суму 464 599, 44 грн.

Боржник відповідно до заперечень б/н від 30.09.2013 р. (вх. № 20518 від 30.09.2013 р.) не визнає вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС, оскільки сума податкового зобов'язання заявлена без зазначення її належного обґрунтування, частина податкових повідомлень-рішень, на які посилається кредитор, скасовано у судовому порядку.

Ліквідатором банкрута згідно з письмовими поясненнями № 1807/03 від 18.07.2013 р. (вх. № 15765 від 22.07.2013 р.), № 0910/01 від 09.10.2013 р. (вх. № 21721 від 15.10.2013 р.) визнано повністю кредиторські вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 р. у справі № 810/462/13-а визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 14.01.2013 р. № 62/0000041720, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС від 14.01.2013 р. № 61/0000031720/11 в частині нарахування грошового зобов'язання у загальному розмірі 708 777, 00 грн., у тому числі 633 215, 00 грн. за основним платежем та 75 562, 00 грн. штрафні санкції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 р. у справі № 810/462/13-а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2013 р. залишено без змін.

Враховуючи вищезазначене та зазначену кредитором часткову сплату податкового боргу, суд вважає, що визнанню підлягають грошові вимоги у розмірі 882 514, 05 грн., що складаються з наступного: 106 001, 00 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 60/0000032240/10 від 14.01.2013 р. - штрафні санкції; 237 289, 89 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 599/0000461704 від 19.03.2013 р., з яких: 80 677, 00 грн. - штрафні санкції та 156 612, 89 грн. - основний платіж; 4 223, 54 грн. за повідомленням-рішенням № 59/0000012240/9 від 14.01.2013 р. - штрафні санкції; 384 994, 62 грн. - за податковим повідомленням-рішенням № 597/0000471704 від 19.03.2013 р., з яких: 154 875, 48 грн. - штрафні санкції та 230 119, 14 грн. - основний платіж; 150 005, 00 грн. - за податковим повідомленням-рішенням № 61/0000031720/11 від 14.01.2013 р., з яких: 30 001, 00 грн. - штрафні санкції та 120 004, 00 грн. - основний платіж.

Відповідно до ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

За таких обставин, суд визнає часткового грошові вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС у розмірі 882 514, 05 грн., з яких: 506 736, 03 грн. - друга черга та 375 778, 02 грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів.

До суду звернувся кредитор - Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві із заявою № 9378/08 від 13.05.2013 р. (вх. № 11278 від 15.05.2013 р.) про визнання кредитором у справі про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та просить визнати грошові вимоги у розмірі 103 538, 11 грн.

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані рішенням № 9 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 12.03.2013 р. на суму 103 538, 11 грн. та постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2013 р.

Ліквідатором банкрута згідно з письмовими поясненнями № 1807/02 від 18.07.2013 р. (вх. № 15765 від 22.07.2013 р.) визнано повністю кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві.

Суд дослідивши матеріали справи та заяву кредитора, вважає, що грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві документально і нормативно обґрунтовані та правомірно включені ліквідатором банкрута до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищезазначене, у відповідності до вимог ст.ст. 91, 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд визнає грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві повністю на загальну суму 103 538, 11 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.

До суду звернувся кредитор - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» із заявою № 140-0-0-00/8/1075 від 13.06.2013 р. (вх. № 13295 від 13.06.2013 р.) про визнання додаткових грошових вимог та просить, з урахуванням уточнення до заяви № 140-0-0-00/8/2137 від 23.10.2013 р. (вх. № 22223 від 23.10.2103 р.), визнати додаткові грошові вимоги у розмірі 4 281 304, 32 грн.

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані кредитним договором № 010/26/575 від 03.03.2008 р., кредитним договором № 010/26/672 від 12.06.2008 р., кредитним договором № 010/26/673 від 12.06.2008 р., генеральною кредитною угодою № 26/16 від 30.03.2007 р., наказом № 32 від 05.01.2012 р. «Про договірну сплату боргового зобов'язання» та банківськими виписками по особовому рахунку банкрута.

Боржник відповідно до заперечень б/н від 25.10.2013 р. (вх. № 22403 від 28.10.2013 р.) не визнає грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в частині пені по кредиту у розмірі 1 216 439, 15 грн. та пені по відсотках у розмірі 302 318, 36 грн., що разом становить 1 518 757, 51 грн., у зв'язку з тим, що відсутні підстави для задоволення заявлених кредитором грошових вимог з пені по кредиту та не надано достовірних розрахунків пені по відсотках, оскільки не зазначається за який саме період використано суми відсотків (сума прострочення) для нарахування пені.

Ліквідатором банкрута згідно з письмовими поясненнями № 1410/01 від 14.10.2013 р. (вх. № 21721 від 15.10.2013 р.) визнано повністю додаткові грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 20.12.2011 р. у справі № 3/143-11 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» 16 333 820, 27 грн. заборгованості по простроченому кредиту, 1 437463, 74 грн. прострочених відсотків, 13 979, 65 коп. пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом, 46 102, 93 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом, 385 470, 21 коп. 9% річних за кожен день прострочення сплати відсотків за користування кредитом протягом часу за який діяла пільгова ставка за кредитними договорами, 25 500, 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236, 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою господарського суду Київської області від 03.04.2013 р. у справі № Б3/150-12 визнано Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» кредитором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з грошовими вимогами у розмірі 748 073, 31 грн. заборгованості, яка не забезпечена заставою, 16 830 305, 44 грн. заборгованості, яка забезпечена заставою, 445 552, 79 грн. заборгованості по неустойці та 5 365, 00 грн. витрати по судовому збору.

Як вбачається зі змісту заяви Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», останнім заявлено додаткові кредиторські вимоги у розмірі 4 281 304, 32 грн., що складаються з наступного: 2 916 839, 37 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 21.12.2011 р. по 17.12.2012 р., 1 216 439, 15 грн. - пеня за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р., 302 318, 36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Виходячи з норм чинного законодавства та положень кредитних договорів № 010/26/575 від 03.03.2008 р., № 010/26/672 від 12.06.2008 р., № 010/26/673 від 12.06.2008 р. до зобов'язань позичальника за зазначеними договорами, зокрема, входить й сплата процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного повернення кредиту.

Таким чином, грошові вимоги кредитора по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 2 916 839, 37 грн. є документально та нормативно обґрунтованими, а тому підлягають визнанню.

Крім того, кредитор заявляє вимоги про визнання пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р. у розмірі 1 216 439, 15 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р. у розмірі 302 318, 36 грн.

Відповідно до п. 10.2 генеральної кредитної угоди № 26/16 від 30.03.2007 р. за порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених договорами, укладеними в рамках даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 10.2 кредитних договорів № 010/26/575 від 03.03.2008 р., № 010/26/672 від 12.06.2008 р., № 010/26/673 від 12.06.2008 р. за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

Зважаючи на те, що рішенням господарського суду Київської області від 20.12.2011 р. у справі № 3/143-11 було стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» пеню за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом за кредитними договорами № 010/26/575 від 03.03.2008 р., № 010/26/672 від 12.06.2008 р., № 010/26/673 від 12.06.2008 р. за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та враховуючи те, що умовами зазначених кредитних договорів та законом не встановленого іншого строку та порядку нарахування пені, суд, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 35, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, відхиляє повністю вимоги про визнання пені за несвоєчасну сплату заборгованості за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р. у розмірі 1 216 439, 15 грн. та частково визнає вимоги про визнання пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом за період з 18.06.2012 р. по 17.12.2012 р. у розмірі 111 114, 97 грн. (сума пені за розрахунком суду, що здійснений на суму прострочених відсотків, нарахованих за шість місяців відповідно до положень ст. 232 Господарського кодексу України за період зазначений кредитором).

З огляду на вищезазначене, судом визнаються частково вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», з урахуванням здійсненого договірного списання коштів з рахунку боржника на підставі наказу № 32 від 05.01.2012 р. «Про договірну сплату боргового зобов'язання» та положень ст. 232 Господарського кодексу України, на загальну суму 3 029 101, 34 грн., з яких: 3 027 954, 34 грн. - третя черга та 1 147, 00 грн. (судовий збір) - витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд розглядає вимоги, заявлені кредиторами або боржником, у строки, передбачені частиною восьмою статті 91 цього Закону. За наслідками розгляду зазначених вимог господарський суд виносить ухвалу про порядок, розмір та черговість задоволення вимог кредиторів фізичної особи-підприємця.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги кредиторів до банкрута Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в сумі 4 015 153, 50 грн. та затвердити реєстр вимог кредиторів банкрута Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 у наступному складі:

1) Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області ДПС у розмірі 882 514, 05 грн., з яких: 506 736, 03 грн. - друга черга та 375 778, 02 грн. - третя черга задоволення вимог кредиторів.

2) Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві у розмірі 103 538, 11 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів.

3) Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 3 029 101, 34 грн., з яких: 3 027 954, 34 грн. - третя черга та 1 147, 00 грн. (судовий збір) - витрати, що відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.

2. Зобов'язати ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича (ліцензія серії НОМЕР_3 від 19.11.2012 р.; ідентифікаційний номер НОМЕР_2; АДРЕСА_2) включити до реєстру грошових вимог кредиторів банкрута Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 визнані судом кредиторські вимоги.

3. Попередити ліквідатора про необхідність суворого дотримання чинного законодавства, зокрема, положень ст. ст. 41, 43, 44, 45, 98, 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та діяти розумно, добросовісно в інтересах кредиторів та банкрута.

4. Зобов'язати ліквідатора - арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича відповідно до ст.ст. 41-46, 90-92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виконати ліквідаційну процедуру банкрута у строк, передбачений даним Законом, за результатами роботи по ліквідації фізичної особи-підприємця-банкрута надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, акти інвентаризації майна, перелік ліквідаційної маси, акти оцінки майна, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, договори купівлі - продажу майна банкрута та акти приймання передачі майна, реєстр вимог кредиторів з доказами про розміри задоволених вимог кредиторів, докази про закриття рахунків в банківських установах, копії повідомлень органу державної податкової служби, пенсійного фонду, центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази, що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута, забезпечити збереженість архівних документів банкрута, які підлягають обов'язковому зберіганню, надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, дані про фінансове становище і майно боржника, використання коштів, отриманих від реалізації майна банкрута, ліквідаційний баланс банкрута та пояснювальну записку до нього.

5. Копію ухвали направити кредиторам, банкруту та ліквідатору.

Суддя Т.В. Лутак