ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.10.2013 Справа № 901/2683/13
За позовом Державного підприємства «Керченський морський рибний порт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим»
про стягнення 237548,48 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
Представники:
від позивача - Косова О.Я., юрисконсульт першої категорії, довіреність №01-4/157 від 28.01.2013; Демченко О.В., керівник технічного відділу, довіреність №01-4/501 від 25.03.2013;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» суми основного боргу у розмірі 165000,00 грн., штрафні санкції за порушення термінів виконання договірних зобов'язань у сумі 72548,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.04.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір будівельного підряду №11/1-12. За умовами договору відповідач був зобов'язаний виконати ремонтні роботи причальної стінки причалу по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі. Не виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у строк, встановлений договором, стало підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2013 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
20.09.2013 на адресу суду від Державного підприємства «Керченський морський рибний порт» надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» суму основного боргу 165000,00 грн., яка є авансом, сплачений портом згідно п.3.2. договору від 20.04.2012 №11/1-12.
2. Стягнути штрафні санкції за порушення строків виконання договірних зобов'язань у розмірі 72548,48 грн. згідно п.6.4. договору від 20.4.2012 №11/1-12 та розрахунку що додається.
Суд відклав розгляд даної заяви до наступного судового засідання.
У судовому засіданні представник позивач надав акт звірки взаєморозрахунків за період: січень 2012 р. - липень 2013 р.
Суд долучив документ до матеріалів справи.
Водночас, представником позивача у судовому засіданні було надано клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів у зв'язку з необхідністю уточнити позовні вимоги.
Встановивши, що строк розгляду даного спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 13.10.2013, суд задовольнив клопотання позивача та продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 28.10.2013 включно.
28.10.2013 представник позивача у судовому засіданні надав суду іншу заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача суму основного боргу 165000,00 грн., яка становить витрати, здійснені портом в рахунок виконання відповідачем договірних зобов'язань, 52234,20 грн. пені та 20313,57 грн. штрафу.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає, що статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п.
Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстави позову.
Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).
Враховуючи вищевикладене, суд приймає до розгляду дану заяву, як заяву про зміну предмету позову, та здійснює подальший розгляд справи з її урахуванням.
Щодо заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 20.09.2013, то суд залишає її без розгляду, оскільки згодом - 28.10.2013 позивачем була подана інша заява про уточнення позовних вимог, яку він і підтримав у судовому засіданні.
Представник відповідача у судове засідання тричі не з'явився.
Ухвала про порушення провадження у справі від 14.08.2013 була направлена рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві: вул. Воровського, 3, кв. 9, м. Сімферополь.
Вказана ухвала була отримана уповноваженим представником відповідача, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 52).
Наступні ухвали також були спрямовані на зазначену адресу.
Таким чином, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду даної справи, однак, правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось.
У відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Оскільки відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому процесі, суд вважає за можливе у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
20.04.2012 між Державним підприємством «Керченський морський рибний порт» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» (підрядник) було укладено договір № 11/1-12 будівельного підряду (надалі - Договір).
Відповідно до умов даного Договору підрядник зобов'язується по завданню замовника виконати ремонт причальної стінки причалу № 5 від 12,680+ПК2-ПК15+5,0 (125,0м) по вул. Свердлова, 49 у м. Керчі (розділ 1 Договору).
Згідно з розділом 3 Договору, договірна ціна визначається за кошторисом і становить 290193,97 грн., в тому числі ПДВ 20% - 56108,81 грн.
Сторонами були узгоджені всі істотні умови даного договору, що підтверджується технічним завданням, дефектним актом, локальним кошторисом на ремонтні роботи (а.с. 25-27, 29-37).
При цьому, замовник здійснює платіж у розмірі 165000,00 грн. авансу від суми Договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника у продовж 7 банківських днів.
Судом встановлено, що Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» перерахувало відповідачу суму авансу у розмірі 165000,00 грн. на підставі платіжних доручень № 973 від 23.04.2012 на суму 100000,00 грн., № 1495 від 15.06.2012 на суму 50000,00 грн. та № 1829 від 20.07.2012 на суму 15000,00 грн.
Згідно з розділом 2 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи за період 60 робочих днів. Початком робіт вважається дата підписання сторонами Акту про початок робіт.
Вказаний Акт було підписано сторонами 24.07.2012 (а.с. 28).
У зв'язку із тим, що у строк, встановлений договором відповідач не почав підрядні роботи, позивач звернувся до нього з претензією від 22.05.2013 за вих. № 12-4/798 (а.с. 45).
Дана претензія була отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 46).
04.07.2013 позивач направив повторну претензію, яка також була залишена без відповіді.
Як на підставу звернення до суду, позивач посилався на ухилення відповідачем від повернення коштів у сумі 165000,00 грн., які були перераховані як аванс за Договором.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідачем не представлено суду доказів виконання підрядних робіт з ремонту причальної стінки за адресою: вул. Свердлова, 49, м. Керч.
Згідно з пунктом 9.1 Договору, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно із ч. 2 ст. 653 ЦК України - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Доказів розірвання або визнання Договору недійсним у судовому порядку сторонами надано не було, а тому даний Договір є діючим на момент розгляду справи, що не звільняє відповідача виконати підрядні роботи.
У зв'язку із чим позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу 165000,00 грн., яка становить витрати, здійснені портом в рахунок виконання відповідачем договірних зобов'язань, є передчасними та задоволенню не підлягають.
У своїй позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду) позивач просить стягнути 52234,20 грн. пені та 20313,57 грн. штрафу.
Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Під неустойкою відповідно до статті 549 Цивільного Кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У пункті 6.4 Договору сторонами узгоджено, що у разі порушення строків виконання зобов'язань, стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення , а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
При цьому, відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, суд вважає його вірним.
Так, початок робіт відповідно до пункту 2.2. Договору - встановлений з 25.07.2012, строк виконання робіт - 60 робочих днів, тобто останнім днем виконання підрядних робіт є - 19.10.2012.
Таким чином, період нарахування пені починається з 20.10.2012.
Позивач розраховує пеню за 180 календарних днів, що узгоджується з приписами пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України:
290193,97 (вартість робіт за Договором) х 0,1% х 180 днів = 52234,20 грн.
Щодо розрахунку суми штрафу у розмірі 20313,57 грн. (290193,97 х 7%), яку позивач заявляє до стягнення, суд також вважає його вірним.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 52234,20 грн. та штрафу у сумі 20313,57 грн. підлягають задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір відноситься на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Водночас, приймаючи до уваги те, що позивач платіжним дорученням № 1837 від 07.08.2013 перерахував до Державного бюджету України судовий збір у сумі 4751,00грн., тоді як повинен був сплатити - 4750,97 грн. (2% ціни позову), то судовий збір у розмірі 0,03 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», як сплачений у зайвому розмірі.
В судовому засіданні 28.10.2013 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 01.11.2013.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архонт-Крим» на користь Державного підприємства «Керченський морський рибний порт» пеню у сумі 52234,20 грн., штраф у сумі 20313,57 грн. та 1450,97 грн. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Повернути Державному підприємству «Керченський морський рибний порт» з Державного бюджету України зайве сплачений судовий збір у розмірі 0,03 грн. на підставі платіжного доручення № 1837 від 07.08.2013.
Видати накази після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І. Куртлушаєв