Справа № 22ц-10302 Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія 21 (1) Кулігіна Т.Д.
Доповідач - Михайлів Л.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 09 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді МИХАЙЛІВ Л.В., суддів - МИТРОФАНОВОЇ Л.В., КАРНАУХ В.В., при секретарі - САВЧУК Н.О., за участю: позивача-ОСОБА_1.,
представника позивача- ОСОБА_2, представника ВАТ «Суха Балка»-КОНИЧЕВОЇТ.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, відкритого акціонерного товариства « Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м." Кривого Рогу від 16 червня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства « Суха Балка» , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про. відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2004 року ОСОБА_1 звернувся за позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі про відшкодування шкоди.
На протязі судового засідання позивач уточнював свої вимоги і на день постановления рішення просив стягнути з ВАТ «Суха Балка» заборгованість за відшкодування шкодив сумі 12 042 грн. 67 коп. по 01.04.2001 року, компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в зв'язку з порушенням строків виплати - в сумі 10 521 грн. 83 коп. ; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України' в місті Кривому Розі - стягнути заборгованість по страховим виплатам в сумі 21387 грн. 88 коп. за період з 01.04. 2001 року по 01 травня 2005 року і щомісячно стягувати по 879 грн. 39 коп. з 01 травня 2005 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 16 червня 2005 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Суха Балка» на користь ОСОБА_1. заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування шкоди в сумі 19 872 грн. 12 коп., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди в зв'язку з порушенням строків виплати- в сумі 10 534 грн. 12 коп., а разом- ЗО 406 грн. 69 коп.
З Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі стягнуто заборгованість по страховим виплатам в сумі 21413 грн, 10 коп. і щомісячно з 01 травня 2005 року на користь позивача стягувати по 880 грн. 18 коп.
В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і постановления нового рішення про відмову в позові ОСОБА_1., посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а саме -«Правил відшкодування шкоди...» . Вважають, що п, 28 Правил не може бути застосований, оскільки абз. 5 частинні п.28 Правил не встановлював розмір коефіцієнту або механізм перерахування суми відшкодування шкоди, а лише визначав, що перерахування розміру відшкодування шкоди повинно було вестись у разі підвищення тарифних ставок і окладів працівників підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2.0 з липня 1994року та 2.5 в січні 1996 р, не обґрунтовані. Не врахований той факт, що при збільшенні в січні 1996 року тарифних ставок в 2,5 рази розмір заробітної плати не збільшився. Крім того, суд стягнув суми за строк, що перевищує строк позовної давності. Необгрунтовано стягнув компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки вони не є елементами заробітної плати.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права і Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі повинно бути притягнуто до участі як третя особа, а не відповідач, оскільки ОСОБА_1 не знаходився у правовідносинах з відповідачем- Фондом, який проводив виплати згідно розрахунків, що йому передало підприємство - ВАТ «Суха Балка».
Судом не враховано, що при збільшенні в січні 1996 року тарифних ставок в 2,5 рази розмір заробітної плати не збільшився.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів не знаходить передбачених ст.ст.309-311 ЦПК України підстав для їх задоволення та скасування рішення .
З матеріалів справи вбачається, що позивач працював на шахті «ім. Фрунзе», структурному підрозділі відповідача ВАТ «Суха Балка» , бурильником в шкідливих умовах праці.
Згідно висновку МСЕК від 05,04.1982 року позивачу встановлено 40% втрати працездатності безстроково у зв'язку з травмою.
Відповідач ВАТ «Суха Балка» призначив ОСОБА_1. виплачувати суму відшкодування шкоди з розрахунку його середнього заробітку та ступеню втрати працездатності, за станом на 01.01.1993 року йому встановлено виплачувати по 845 700 крб. щомісячних страхових платежів.
Наказом по ВАТ «Суха Балка» від 11 травня 2004 року НОМЕР_1 за станом на 01.04.2001р. позивачеві відповідачем було призначено виплачувати по 178 грн. 63 коп. в зв'язку з перерахунком суми відшкодування шкоди.
Доводи відповідача про незастосування з 01.07.1994 року коефіцієнта 2 і необхідності застосування з 01 січня1996року коефіцієнта фактичного збільшення заробітної плати, що становить 1.6 ,є неспроможними , оскільки згідно п,28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом збитку, заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням їм трудових обов'язків» ( далі «Правил»),затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993року № 472 , які діяли на момент, коли виникли між сторонами правовідносини, розмір відшкодування збитку перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.
ВАТ «Суха Балка» не надало суду доказів зміни структури заробітної плати, а з 01.07.1994року наказом № 543 від 29.07.1994року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 04.07.1994року « Про збільшення частини тарифів і заробітної плати працівників виробничих галузей народного господарства» підвищило в 2 рази тарифні ставки (посадові оклади), і з 01.01.1996року - в 2,5 рази підвищив тарифні ставки (посадові оклади) на підставі спільної постанови адміністрації й профспілкових організацій відповідача від 28,12.1995 року № 1982 без яких-небудь змін у структурі заробітної плати.
Неспроможні також доводи відповідача «Суха Балка» про те, що суми відшкодування втраченого заробітку не підлягають компенсації, оскільки п.43 «Правил...» у редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.1997року № 1100, статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року « Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997року № 142 1 23.04.1999року № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати», затвердженим постановою кабінету Міністрів України від 21.02.2001року № 159, від 09.08.2001року № 958 і від 31.03.2003року № 430 передбачена компенсація сум відшкодування шкоди у випадку несвоєчасної виплати цих сум.
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно стягнув на користь позивача компенсацію втрати частини щомісячних виплат відшкодування втраченого заробітку.
Доводи відповідача про неправильне застосування судом строку позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно п.48 «Правил..», суперечки між потерпілим і власником відносно права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, визначається в порядку, установленому для розгляду трудових спорів. Згідно ст.238 КЗпП України, при розгляді трудових спорів по питанню грошових вимог, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час змушеного прогулу або різниці в заробітку за час змушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи (ст..235), орган, що розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992року № 6 з наступними змінами та доповненнями, якщо потерпілому або особам, що мають право на відшкодування шкоди, з вини власника вчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, обчислені відповідно до «Правил..», виплачуються без обмеження будь-яким строком і підлягають корегуванню у зв'язку зі збільшенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, установленому ст..34 Закону України «Про оплату праці».
У зв'язку із цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.
Посилання відповідача на п.22 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03,1992року № б неспроможне, оскільки поширюється на ті випадки, коли перерахунок сум не зроблений вчасно із причин, що не залежать від підприємства.
Суд обгрунтовано стягнув суму заборгованості по щомісячним виплатам з відповідача- Фонда за період з 01.04.2001р. по 01.05.2005 року, посилаючись на вступ в силу з 01.04.2001 року Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності".
При таких обставинах, колегія суддів вважає, що висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи і поясненнями сторін, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства. І оскільки з матеріалів справи та змісту апеляційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст,309 ЦПК України, безумовні підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.303,307,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відкритого Акціонерного Товариства «Суха Балка» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 16 червня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набуває законної сили з моменту її проголошення, але на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду України протягом двох місяців від дня вступу її в законну силу.
Головуючий:
Судді: