Справа 22-10684\2006 Категорія 21 (1)
Головуючий в першій інстанції -Тимошенко Т.І.. Доповідач - Карнаух В.В.
УХВАЛА Іменем України
09 листопада 2006 року м. Кривий Ріг
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Михайлів Л.В. суддів - Митрофанової Л.В., Карнаух В.В. при секретарі - Савчук Н.О.
за участю: представника позивача ОСОБА_1., представника відповідача ВАТ «Суха Балка» КоничевоїТ.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05грудня 2005 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2005 року позов ОСОБА_2. про відшкодування шкоди задоволений частково: з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (надалі - ВДТ «Суха Балка») на користь позивача стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з -06 липня 1994 року по 01 квітня 2001 року в сумі 12231грн. 19коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2001 року в сумі 9494 грн.01коп.; заборговоність по одноразовій допомозі - 20 503грн.42коп.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі (надалі Фонд соціального страхування) стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2005 року у розмірі 16686грн.92коп., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 вересня 2005 року по 768грн.41 коп. до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок; в частині стягнення моральної шкоди в сумі 5 000 грн. відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд соціального страхування просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд, оскільки, постановляючи рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги, що Фонд не є належним відповідачем по сцраві; не перевірив, чи були застосовані ВАТ "Суха Балка" коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) 2 - з 01.07.1994. та з 01 січня 1996 року - 2,5; не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів у січні 1996 року та липні 1994 року середня заробітна плата не збільшилася у зв"язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), що призвело до неправильного вирішення спору.
ВАТ «Суха Балка» в своїй апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у позові, ~ так як висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 1,5 з 01.10.1993 року та 2,1333 з 01 листопада 1993 року, оскільки вони не є підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві; а також коефіцієнтів 2,5 з січня 1996 року, оскільки перерахунок сум відшкодування шкоди у зв'язку з пошкодженням здоров'я проводиться одночасно із підвищенням тарифних ставок (посадових окладів) не на коефіцієнт "їх підвищення, а на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати, розмір якої фактично не збільшився. Крім того, суд не застосував строк позовної давності; а також необгрунтовано стягнув компенсацію сум відшкодування шкоди.
Представник відповідача ВАТ «Суха Балка" підтримала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду, оскільки при його постановлені судом першої інстанції допущенно порушення норм матеріального та процесуального законодавства.
Представник позивача ОСОБА_1 заперечує проти апеляційних скарг, вважає рішення суду правильним.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що з 1966 року по 1989 рік позивач працював на підприємствах виробничого об'єднання по видобудку руд підземним способом «Кривбасруда», правонаступником якого є ВАТ "Суха Балка", у шкідливих умовах праці, де і отримав професійні захворювання.
З 06 липня 1994 року за результатами МСЕК йому була встановлена втрата професійної працездатності 10% безстроково. Згідно висновку СЕК. 1997 року позивачу встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково також по іншому захворюванню і, починаючи з 17.12.1997 року.
У зв"язку із профзахворюванням згідно наказу від 29 липня 1994 р. за НОМЕР_1 відповідач ВАТ "Суха Балка" призначив виплати у відшкодування шкоди здоров"ю, виходячи із середньої заробітної плати відповідного робітника - машиніста бурової свердловини у сумі 9058 крб., за січень -квітень 1992 року в сумі 9058,0крб., відкоригувавши його на застосовані підприємством коефіцієнти, який станом на 06 липня 1994 р. становив 2 109 657 крб. \ 10% - 211 000 крбЛ.
В подальшому відповідач ВАТ "Суха Балка" проводив перерахунок сум відшкодування шкоди з урахуванням коефіцієнтів підвищення мінімальної заробітної плати, тарифних ставок (окладів) та сум відшкодування шкоди на підставі наказів, Постанов Кабінету Міністрів України та спільних постанов адміністрації та профспілок.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив із базового середнього заробітку з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів на 01 грудня 1993 p., який становив 2 109 657 крб. відповідно до наказу за НОМЕР_2 по ВАТ «Суха Балка». Доводи відповідача ВАТ «Суха Балка» про те, що при розрахунку базового середньомісячного заробітку позивача, суд прийшов невірного висновку про застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок 2.25 з 01.11.1992 року, 1.5 з 01.10.1993 року і 2.1333 з 01.11.1993 року, оскільки дані коефіцієнти не є коефіцієнтами підвищення тарифних ставок ( посадових окладів), а є коефіцієнтами підвищення сум відшкодування шкоди, не може бути взято до уваги колегією суддів, оскільки, відповідач сам застосував ці коефіцієнти згідно вищезазначеного наказу, чого не оспорював у судовому засіданні, а згідно с. 10 розділу 11 Закону України «Про охорону праці» встановлений розмір відшкодування шкоди коригуванню в бік зменшення не підлягає.
Відповідно до п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472, із змінами і доповненнями (далі "Правил відшкодування шкоди...), та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.1992 року № 276 із змінами і доповненнями, для розрахунку сум відшкодування шкоди потерпілим, які на час встановленням МСЕК стійкої втрати працездатності вже не працюють на підприємстві, береться середньомісячний заробіток за січень-квітень 1992 року по тій професії, розряду ( посаді), на якій працівник працював до ушкодження здоров"я. Визначений таким чином середньомісячний заробіток почергово коригується на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, які встановлюються на підприємстві.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2., суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування коефіцієнту 2.5 з 01 січня 1996 року на підставі спільної постанови адміністрації і профспілкової організації від 28.12.1995р. № 1982, оскільки відповідно до п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації, або уповноваженим ним органом, шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків" ( надалі - "Правила відшкодування шкоди*..."), затверджених постановою Кабинету Міністрів України від 23 червня 1993р. № 472, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоду на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) відповідного працівника на підприємстві.
Таким чином, суд правильно відхилив доводи обох відповідачів та стягнув на користь позивача з ВАТ "Суха Балка" заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку за період з 06 липня 1994 року по 01 квітня 2001 року в сумі 12231грн. 19коп., компенсацію за несвоєчасну виплату частини щомісячних платежів відшкодування шкоди за період з 01 січня 1998 року по 01 квітня 2001 року в сумі 9494 грн.01коп.; заборговоність по одноразовій допомозі - 20 503грн.42коп.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань України в м. Кривому Розі стягнута заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01 квітня 2001 року по 01 січня 2005 року у розмірі 16686грн.92коп., а також встановлено стягувати щомісячно з 01 вересня 2005 року по 768грн.41 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок щомісячних виплат.
Колегія судців знаходить безпідставними доводи ВАТ «Суха Балка» про те, що щомісячні суми відшкодування шкоди не підлягають компенсації, оскільки пунктом 43 «Правил відшкодування шкоди...» в редакції, затвердженій постановою Кабинету Міністрів України от 03.10.1997 року № 1100, статтею 34 Закону України від 24 березня 1995 року «Про оплату праці», «Положенням про порядок компенсації робітникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.1997р. № 142 і 23.04.1999р. № 692, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», «Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв"язку із порушенням термінів їх виплати», затвердженим постановою KM України від 21.02.2001р. № 159 , від 09.08.2001р. № 958 і від 31.03.2003р. № 430, передбачена компенсація сукивідшкодування шкоди у зв"язку з несвоєчасною виплатою цих сум.
Доводи відповідача ВАТ "Суха Балка" про неправильне застосування судом строків позовної давності при стягненні сум відшкодування шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 48 «Правил відшкодування шкоди...» спори між потерпілим і власником щодо права на відшкодування шкоди, визначення або перерахунку, а також наявності інших умов, від яких залежить розмір відшкодування шкоди, вирішується в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. Відповідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (з наступними змінами і доповненнями), якщо потерпілому або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначені або не виплачені суми такого відшкодування, ці суми, нараховані відповідно до «Правил відшкодування шкоди...», виплачуються без обмеження будь-яким строком и підлягають коригуванню у зв"язку із збільшенням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України « Про оплату праці».
Посилання відповідача на п. 22 тієї ж постанови безпідставне, оскільки він стосується випадків, коли вина работодавця відсутня, а перерахунок сум відшкодування шкоди своєчасно не проведений з вини самого потерпілого.
Інші доводи, викладені відповідачами у апеляційних скаргах, спростовуються матеріалами справи висновками суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог за весь період неправильного нарахування сум відшкодування шкоди.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
Колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи, поясненнями сторін, рішення суду постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення суду немає, тому обидві апеляційні скарги необхідно відхилити.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі та Відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.