ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 рокуСправа №2а-2014/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Гавури О.В.,

при секретарі - Плаксіній О.С.,

за участю:

представників позивача - Костевського Олександра Едуардовича, паспорт НОМЕР_3 виданий Васильківським МВГУМВСУ в Київській обл., Федорченко Олександра Олександровича, посвідчення НОМЕР_2 від 06.06.2012 року, Військова частина А4515;

представників позивача - Кравченко Андрія Михайловича, Кривця Олександра Валерійовича - не з`явилися;

представника відповідача - Романової Катерини Миколаївни, довіреність № 27-25-17-17/3039 від 13.06.12, Державна фінансова інспекція в м.Севастополі;

представника відповідача - Милованової Тетяни Віталіївни, не з`явився;

третіх осіб - не з`явився;

прокурор Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів Години Дмитра Андрійовича, посвідчення № 012240 від 01.11.12;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Військової частини А4515 до Державної фінансової інспекції в м.Севастополі, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, про визнання протиправними дій та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А4515 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в м. Севастополі (далі - ДФІ в м. Севастополі) про визнання протиправними дій та скасування вимоги. Позивач просив: визнати дії Державної фінансової інспекції в м.Севастополі щодо встановлення порушень, викладених в акті ревізії від 08.05.2012 року №08-21/95 та вимозі від 13.06.2012 року №27-08-14-14/2035 про усунення порушень протиправними; скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в м. Севастополі від 13.06.2012 року №27-08-14-14/2035 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності; стягнути з відповідача судовий збір.

Позивач не погодився з висновками та порушеннями, викладеними в Акті ревізії від 08.05.2012 року №08-21/95 та Вимозі від 13.06.2012 року №27-08-14-14/2035 про усунення порушень, вважав їх такими, що суперечать чинному законодавству, зокрема п.5.14.9 Наказу Міністра оборони України №690.

Представники позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у запереченні (том 1 арк. с. 55-56).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третіх осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 21.03.2011 по 01.04.2011 Державною фінансовою інспекцією в м. Севастополі проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини А 4515 в період з 01.0.2010 року по 31.03.2012 року, якою встановлені порушення законодавства, що викладені в Акті ревізії від 08.05.2012 року №08-21/95.

Акт підписано командиром частини з запереченнями. На адресу в м. Севастополі було направлено письмове заперечення з викладеними доводами щодо незгоди (том 4 арк. с.55-87).

Перевіркою встановлено порушення п.1 cт. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, п.2.15, п.3.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, не забезпечена достовірність даних первинних документів для списання палива для реактивних двигунів ТС-1 з вини техніків літаків в/ч А4515 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Неправомірне списання палива для реактивних двигунів ТС-1 внаслідок невідповідності даних показників лічильників фактичної кількості виданого палива та завищення кількості палива, яке рахується як видане у обліку (у відомостях видачі) з послідуючим його списанням призвело до незаконного списання з обліку в/ч А4515 палива для реактивних двигунів ТС-1 у кількості 59 624 л (47 699 кг) на суму 450 399, 97 грн. (з ПДВ 540 479, 96 грн.).

18.06.2012 року на адресу військової частини А 4515 надійшла відповідь на письмове заперечення та Вимога Державної фінансової інспекції в м. Севастополі про усунення порушень № 27-08 14-14/2035 від 13.06.2012 року (том 1 арк.с. 23).

В зазначеній Вимозі Державна фінансова інспекція в м.Севастополі вимагала:

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб.

2. Забезпечити виконання вимог законодавства при здійсненні обліку, інвентаризації, зберіганні, списанні та використанні паливно-мастильних матеріалів.

3. Забезпечити достовірність даних первинних документів для бухгалтерського обліку паливно-мастильних матеріалів.

Стягнути з осіб, винних у незаконному списанні паливно-мастильних матеріалів на суму 540 479, 96 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст..ст.130, 133, 136 Кодексу законів про працю України.

4. Зарахувати на облік військової частини А4515 суму неврахованої нестачі палива для реактивних двигунів у розмірі 128 055 грн.

Провести службове розслідування для встановлення осіб, винних у порушенні.

Стягнути з винних осіб нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 128 055 грн., в порядку та розмірах передбачених 130-136 КЗпП України, Постанови КМУ від 02.11.1995 року №880.

Крім того, у Вимозі зазначені вимоги про прийняття управлінських рішень.

Спірні правовідносини сторін регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 №1075-XIV, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, Наказом заступника Міністра оборони по тилу - начальника тилу ЗС України №112 від 12.11.1998 «Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України», Наказом Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 «Тимчасове керівництво з обліку військового майна у Збройних Силах України», Наказом Міністра оборони України №777 від 16.12.2011 «Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та компонентів ракетного палива у Збройних Силах України», Наказом заступника Міністра оборони по тилу - начальника тилу ЗС України №60 від 23.05.2000 «Про введення в дію Інструкції на проведення документальної ревізії (перевірки) служби пального військової частини (з'єднання), складу, бази і центру забезпечення пальним».

Питання використання, утримання та правового статусу військового майна є предметом правового регулювання Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 №1075-XIV, який визначає правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Відповідно до ст.1 названого Закону військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюються у спеціальному порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 3 вказаного Закону).

Статтею 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» встановлено, що військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках і враховують по відповідних службах - продовольчій, речовій, квартирно-експлуатаційній, пально-мастильних матеріалів тощо.

У порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, ведеться облік майна, закріпленого за підпорядкованими військовими частинами, у службах забезпечення органів військового управління, органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України, на які покладаються завдання щодо забезпечення військових частин майном відповідно до затверджених норм та організації його ефективного використання.

Аналогічний припис міститься у наказі Міністра оборони України № 363 від 21.06.2007 «Про затвердження Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України», відповідно до якого військове майно обліковується за місцем його відповідального зберігання (знаходження) та у фінансовій службі.

Згідно з п. 1.3. Наказу Міністра оборони України №690 від 24.12.2010 «Тимчасове керівництво з обліку військового майна у Збройних Силах України» (далі - Наказ №690), військове майно підлягає обов'язковому обліку, правильному використанню, економному і законному витрачанню незалежно від його призначення та джерел надходження.

Відповідно до п.2.1. Наказу №690 облікові документи в залежності від їх призначення поділяються на первинні облікові документи, облікові регістри, облікові документи допоміжного характеру.

До первинних облікових документів відносяться накладні, наряди, рахунок-наряди, чекові вимоги, роздавально-здавальні відомості, акти, квитанції, дорожні, робочі, виробничі і роздавальні листи, атестати.

Первинні облікові документи призначені для оформлення операцій, які пов'язані з рухом і зміною вартісного та якісного (технічного) стану військового майна і є підставою для записів облікових даних у облікових регістрах.

В облікових регістрах відображаються наявність, рух і якісний (технічний) стан військового майна (його вартість) за визначений період.

До облікових документів допоміжного характеру відносяться зведені та інші відомості (крім роздавально-здавальних), довіреності, супровідні та пакувальні листи, листи відпущення гарячої їжі, розкладки, стелажні ярлики, описи військового майна, повідомлення, донесення, підтвердження.

Відповідно до п.5.14.3 Наказу №690 на заправлення техніки пально-мастильними матеріалами в службі військової частини на кожний підрозділ окремо складається роздавальна відомість (форма 8), яка передається на виконання начальнику пункту заправлення військової частини. По закінченню терміну дії роздавальної відомості (в кінці кожного робочого дня) начальник пункту заправлення військової частини у відомості підводить підсумки видачі пального (в літрах і кілограмах) і представляє її начальнику служби пально-мастильних матеріалів частини.

Перерахунок виданого пального з літрів в кілограми здійснюється начальником складу військової частини (з'єднання) або начальником пункту заправлення.

Пункт 5.14.4 Наказу №690 передбачає, що відпуск пального зі складу військової частини водію паливозаправника або автоцистерни для заправлення техніки проводиться під розписку в книзі обліку (форма 37). Одночасно начальник служби паливно-мастильних матеріалів військової частини передає під підпис у книзі (форма 25) водію паливозаправника або автоцистерни роздавальну відомість (форма 8) на заправку техніки.

Згідно з п.5.14.7 Наказом №690 у частині (з'єднанні) пальне, яке використане підрозділами частини (з'єднання), списується на підставі донесень (форма 24, арк. с. 109). Командири підрозділів щомісячно складають та подають до служби пально-мастильних матеріалів донесення. Донесення складається на підставі даних дорожніх листів, робочих листів агрегатів, роздавальних (здавальних) відомостей, чекових вимог, накладних, відомостей заміру пального в баках машин, актів про зняття залишків пального, а також записів в актах щодо прийнятого (переданого) пального разом із зразками озброєння і техніки.

Відповідно до п.5.14.8 Наказу №690 на видане (здане) авіаційне пальне, на підставі роздавальних (здавальних) відомостей, службою паливно-мастильних матеріалів авіаційної частини (бази) виписується накладна у двох примірниках. Другий її примірник разом з указаними відомостями передається під розписку в книзі обліку (форма 25) заступнику командира авіаційної частини (бази) з інженерно-авіаційної служби. Перший примірник накладної залишається у службі паливно-мастильних матеріалів авіаційної частини (бази) та є підставою для зміни записів в обліку про залишок пального, який рахується за підрозділами авіаційної частини (бази).

Згідно з п. 5.14.9. Наказу №690 заступник командира авіаційної частини (бази) з інженерно-авіаційної служби щомісячно подає службі пально-мастильних матеріалів авіаційної частини (бази) донесення (форма 24). Воно складається на підставі даних польотних листів, стартових хронометражних журналів і формулярів літаків (вертольотів, двигунів), штурманських борто вих журналів, роздавальних (здавальних) відомостей, чекових вимог, накладних і актів (форма 11) про зняття залишків пального, а також записі в актах (форма 12) щодо прийнятого (переданого) пального з літаками (вертольотами).

Згідно з п. 4 Вимоги про усунення порушень від Державної фінансової інспекції в м. Севастополі 13.06.2012 року № 27-08-14-14/2035 вимагається стягнути з винних у незаконному списанні паливно-мастильних матеріалів осіб 540 479, 96 грн. у порядку та розмірах передбачених ст.ст. 130,133,136 Кодексу про працю України.

Державна фінансова інспекція в м. Севастополі обґрунтовує порушення тим, що в порушення п.1 cт. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, п.2.15, п.3.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 не забезпечена достовірність даних первинних документів для списання палива для реактивних двигунів ТС-1 з вини техніків літаків в/ч А4515 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Неправомірне списання палива для реактивних двигунів ТС-1 внаслідок невідповідності даних показників лічильників фактичної кількості виданого палива та завищення кількості палива, яке рахується як видане у обліку (у відомостях видачі) з послідуючим його списанням призвело до незаконного списання з обліку в/ч А4515 палива для реактивних двигунів ТС-1 у кількості 59 624 л (47 699 кг) на суму 450 399, 97 грн. (з ПДВ 540 479, 96 грн.).

Згідно технічних описів на паливозаправники ТЗ-22 та ТЗА-7,5-5334 лічильники призначені для об'ємного вимірювання кількості палива, яке видається через рукава (том 4 арк. с. 214-216). Одним із основних вузлів лічильника є рахунковий механізм, який складається з роликового та стрілочних рахункових покажчиків. Роликовий покажчик призначений для обліку загальної (сумарної) кількості пального, яка перекачана через лічильник. Стрілочні покажчики призначені для підрахунку разової кількості виданого пального.

Дані стрілочних рахункових показників лічильників паливозаправників ТЗ-22 та ТЗА-7,5-5334 при здійсненні заправки літаків щодо кількості пального ТС-1, яке фактично видано на літак, вносяться у роздавальну відомість. У роздавальній відомості (форма 68) відповідних граф для фіксації показників даних роликового рахункового покажчика не передбачено.

Згідно з п.п. 11.49-11.51 Наказу Міністра оборони України №777 від 16.12.2011 «Про затвердження Інструкції з контролю якості пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин та компонентів ракетного палива у Збройних Силах України» допуск паливозаправника до видачі палива у літак з відповідним записом у формулярі паливозаправника здійснюється визначеним особовим складом інженерно-авіаційної служби. Технік літака не має права та не має відповідних повноважень робити записи у формулярі про надання дозволу на заправку палива у літак. Так, відповідно до п.6.6 даного Наказу старший бортовий технік (інженер), старший технік (технік) літака відповідає за своєчасний злив відстою пального з паливних баків ЛА і перевірку його на відсутність механічних домішок та води (у зимовий період - кристалів льоду), за кількість і якість пального, заправленого в ЛА, за перевірку наявності в контрольному талоні, формулярі (паспорті) засобу заправки або робочому журналі групового заправника пальним дозволу посадових осіб ІАС на заправку пальним.

Тобто технік літака не має доступу до формулярів паливозаправника, відповідно не має права робити записи у формулярі та таких записів у формулярах паливозаправників, виконаних техніками, не існує. Тому посилання в акті ревізії на те, що особа, яка здійснює заправку з паливозаправника (технік літака) заносила дані показника лічильника паливозаправника до здійснення та після здійснення заправки літального апарату у формуляр паливозаправника суперечать вищезазначеним п.п. п.п. 11.49-11.51 Наказу Міністра оборони України №777.

Державна фінансова інспекція в м.Севастополі в Акті ревізії вказує на те, за період з 12.04.2011 по 12.03.2012 при зрівнянні даних журналів підготовки літаків (далі - ЖПЛ) в/ч А4515 про отримання палива реактивних двигунів ТС-1 з даними відомостей видачі палива для реактивних двигунів ТС-1 в літальні апарати, на яких здійснювалися польоти у вказаному періоді встановлена розбіжність, а саме: кількість палива реактивних двигунів ТС-1, яка рахується як отримана згідно даних журналів підготовки літаків в/ч А4515 перевищує кількість палива для реактив двигунів ТС-1, яка вказана у відомостях видачі палива для реактивних двигунів ТС-1 в літальні апарати на яких здійснювалися польоти в указаний період на 36 171 л або 26 538 кг.

При звіренні даних показників лічильників паливозаправників відповідно до формулярів паливозаправників з даними показників лічильника паливозаправника вказаних у журналах підготовки літаків встановлено невідповідність даних, а саме: за журналами підготовки літака кількість отриманого палива відповідала кількості згідно відомостей видачі, але показники лічильника паливозаправника у журналі не співпадали з даними показників лічильника, вказаних у формулярі паливозаправника.

Також при відтворенні хронології заправки літаків паливозаправниками відповідно журналів підготовки літака, формуляру паливозаправника, відомості видачі палива встановлені факти невідповідності попередніх показників лічильника після заправки з наступним показником лічильника до заправки літака, який проводив заправку наступним - були меншими.

Так, наприклад: згідно показників лічильника паливозаправника у журналі підготовки літака бортовий номер 40 за 14.04.2011 записані дані лічильника після заправки 15560580 ЛА у журналі підготовки літака б/н 18, який заправлявся наступним за №40 14.04.2011 покажчики лічильника того же паливозаправника (ТЗА-7,5-5334 № шасі 60124) вказані 15 560 540 л, тобто на 40 л менше ніж після заправки попереднього літака №40.

Всього різниця кількості палива для реактивних двигунів ТС-1 у журналах підготовки літаків до і після заправки по всіх 4-х паливозаправниках за період з 12.04.2011 по 12.03.2012 складає 56 000 л (або виходячи з коефіцієнту переводу 0,8 - 44 800 кг ), тобто кількість палива, яке рахується як заправлена у літаки завищена на 44 800 кг, так як вказана кількість палива не була фактично видана паливозаправниками на літальні апарати.

В судовому засіданні встановлено та не спростовано представниками відповідача, що розрахунки додатку №2 до Акту ревізії мають помилки. Хронологія заправки літаків паливозаправниками відповідно журналів підготовки літаків, формулярів паливозаправників, відомостей видачі палива у розрахунку який приведено у додатку №2 відтворена неточно.

Крім того, в ході судового розгляду достовірно з'ясовано, що для встановлення фактично витраченого пального ДФІ в м.Севастополі не враховувалась видача палива ТС-1 в кількості 421 214 кг на літаки інших військових частин та цивільних авіаційних підприємств. Даний факт був підтверджений представниками позивача та третіми особами та не заперечувався представником відповідача (том 1 арк. с. 260). При цьому, як пояснили представники позивача, з інших паливозаправників пальне не видавалось.

Під час проведення ревізії зрівняння даних журналів підготовки літаків Військової частини А 4515 з даними відомостей видачі палива в повному обсязі не проводилось в зв'язку з вилученням документів прокуратурою Севастопольського гарнізону за актами вилучення.

Як зазначалося вище у п.5.14.9 Наказу №690 наведено перелік документів, на підставі яких проводиться списання авіаційного палива. В зазначеному переліку такі документи як формуляр на паливозаправник, журнал підготовки польотів відсутні, тому приймати дані вказані в формулярі чи журналі підготовки польотів в якості доказів неправомірного списання не можна.

Відповідачем в акті ревізії не було вказано, якими первинними документами не забезпечена достовірність даних первинних документів та не вказані порушення, що призвели до недостовірності даних первинних документів.

Доводи відповідача, що документи на літаках (журнали підготовки літака) призначені для внесення даних про окремі показники процесів для подальшого внесення їх у первинні документи та до регістрів бухгалтерського обліку частини і повинні відповідати дійсності для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку частини, суперечать чинним нормативним актам, що регулюють спірні правовідносини. Журнал підготовки літака - це журнал, в якому фіксуються всі роботи (оперативні види підготовки), що виконуються на літальному апараті з підготовки до польотів, виявленим несправностям та усуненням їх. Його призначення - контроль повноти та якості підготовки літального апарату до польоту згідно поставлених завдань, є документом, який підтверджує готовність та законність випуску літального апарату в політ.

Таким чином, ряд невідповідностей та помилок, які виявлені судом в Акті ревізії та додатках до нього, в тому числі посилання на покази роликового рахункового механізму, не дозволяють достовірно зробити висновок про невідповідність завищення кількості виданого палива на літаки. Тому твердження відповідача про вину техніків літаків є помилковим (том 4 арк. с. 37-38).

В Акті ревізії вказано про списання пального на підставі актів списання, в результаті чого незаконно списано з обліку та віднесено на витрати частини паливо у кількості 56 000 л (44 800 кг).

Проте належними доказами відповідачем дана обставина не підтверджена, оскільки відповідно до п.5.14.9 Наказу №690 паливо ТС-1, яке видавалось на заправку авіаційної техніки не списувалось.

Посилання відповідачем у Вимозі на ст. ст.130, 133, 136 КзпП України є помилковим, оскільки дані положення в частині притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності на них не поширюються.

Згідно Вимоги Державної фінансової інспекції в м. Севастополі вимагається зарахувати на облік військової частини А 4515 суму неврахованої нестачі палива для реактивних двигунів у розмірі 128 055 грн.

Провести службове розслідування для встановлення осіб, винних у порушенні та стягнути з винних осіб нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 128 055 грн., в порядку та розмірах передбачених 130-136 КЗпП України, Постанови КМУ від 02.11.1995 року №880.

Акт ревізії свідчить, що ДФІ в м. Севастополі було встановлено фінансове порушення, яке полягає в тому, що фактично у період з 01.04.2010 по 31.03.2012 при списанні паливно-мастильних матеріалів посадовими особами військової частини А 4515 застосовувались розміри відносної похибки при замірах маси нафтопродуктів, які передбачались ГОСТ 26976, що не діє з 01.04.2010 у зв'язку із заміною його на ДСТУ 7094:2009, введеного наказом Держспоживстандарту України №384 від 19.10.2009 «Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, змінам до міждержавних стандартів та скасування нормативних документів».

Згідно з п.1 Указу Президента України №225/2003 від 18.03.2003 «Питання про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правові акти Держспоживстандарту України підлягають реєстрації в установленому законодавством порядку.

Підпунктом «б» пункту 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України №731 від 28.12.1992 встановлено, що державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Пунктом 15 Положення передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. Уразі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважають такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Наказ Держспоживстандарту України №384 від 19.10.2009 «Про надання чинності в Україні міждержавним стандартам, змінам до міждержавних стандартів та скасування нормативних документів» не зареєстровано в установленому законодавством порядку, має міжвідомчий характер, тому не може бути застосованим Військовою частиною А 4515 при списанні паливно-мастильних матеріалів.

Наказ Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансзв'язку України, Держспоживстандарту України від 20,05.2008 №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (зареєстрованого у Мін'юсті України 02.09.2008 за №805/15496) (далі Інструкція №281/171/578/155) встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів. На теперішній час до Інструкції №281/171/578/155 жодних змін та доповнень не внесено.

Згідно з п.4.2.2.1 Інструкції №281/171/578/155 об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Відповідно до п. 4.2.2.2 Інструкції №281/171/578/155 границі відносної похибки методу не мають перевищувати:

+- 0,5% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів від 100 т і більше;

+- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Як встановлено в судовому засіданні в/ч А 4515 керувалась вимогами інструкції №281/171/578/155 та проводила визначення маси світлих нафтопродуктів, які зберігаються у резервуарах, об'ємно-масовим статичним методом.

При проведенні перевірок наявності фактичної кількості пального посадові особи вищих штабів (командувань) керувались вимогами Інструкції №281/171/578/155 та проводили визначення маси світлих нафтопродуктів, які зберігаються у резервуарах, об'ємно-масовим статичним методом з границями відносної похибки вимірювань +- 0,5% та +- 0,8%.

Суд зазначає, що в наказі Мінпаливенерго України, Мінекономіки України, Мінтрансзв'язку України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155 «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродукті підприємствах і організаціях України» вказано відносну похибку, яка застосовується при визначенні наявності фактичної кількості пального.

Даним наказом не передбачено порядок переходу з однієї похибки на іншу. Законодавцем встановлено, що значення відносної похибки методу в конкретних випадках його застосування мають визначатись відповідно ГОСТ 26976. Переліку конкретних випадків нормативно-правовими актами України не визначено, тому не має підстав робити висновок, що при визначенні відносної похибки об'ємно-масовим статичним методом потрібно керуватися виключно ГОСТ.

Судом встановлено, що при встановленні незаконного списання палива на загальну суму 128 055 грн. ревізором сумарно розраховано суму нестачі шляхом додавання результатів кожного вимірювання, вказаних в актах зняття залишків пального. Проте, ДФІ при розрахунку нестач не враховано, що нестача як різниця між значеннями відносної похибки 0,65 % та 0,8% залишилась, тому повторно враховувати даний розмір нестачі по кожному акту зняття залишків пального при додаванні результатів кожного вимірювання є помилкою.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо неправомірного встановлення фінансового порушення на суму 128 055 грн.

Відповідно до Вимоги ДФІ в м. Севастополі вимагалось прийняти заходи щодо усунення незаконного списання з обліку частини вартості палива на суму 137 866,2 грн., що є порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Постанови КМУ від 4 серпня 2000р. N1225 «Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах», Наказу Міністра оборони України від 21.06.94 №165 «Про порядок списання з обліку матеріальних та грошових засобів у Збройних Силах України».

Згідно вироку Нахімовського районного суду м.Севастополя від 02.10.2012 ОСОБА_17 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.140, ч.2 ст.366 КК України. Таким чином, доводи позивача щодо незаконного списання з обліку частини вартості палива на суму 137 866, 2 грн. спростовуються вказаним вироком суду, який набрав законної сили та відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, тому в скасуванні пункту 5 Вимоги належить відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого ДФІ в м. Севастополя зобов'язана діяти на підставі та межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, застосовувати інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеної Вимоги належним чином не довів. Висновки перевіряючої особи, що викладені у Акті ревізії, не підкріплені достатніми належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень. З огляду на це суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для висновку про вину техніків літаків в/ч А4515 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, внаслідок чого дії відповідача щодо встановлення порушень, викладених в Акті ревізії №08-21/95 від 08.05.2012 року та Вимозі про усунення порушень №27-08-14-14ф/2035 від 13.06.2012 року в частині встановлення винних осіб у незаконному списанні палива, суми шкоди та неврахованої нестачі матеріальних цінностей слід визнати протиправними, пункти 3, 4 Вимоги повинні бути скасовані як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складена у повному обсязі та підписана 23.10.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Державної фінансової інспекції в м.Севастополі щодо встановлення порушень, викладених в Акті позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Військової частини А 4515 №08-21/95 від 08.05.2012 року та Вимозі про усунення порушень №27-08-14-14ф/2035 від 13.06.2012 року в частині встановлення винних осіб у незаконному списанні палива, суми шкоди та неврахованої нестачі матеріальних цінностей протиправними.

Пункти 3, 4 Вимоги №27-08-14-14ф/2035 від 13.06.2012 року про усунення порушень - скасувати.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Гавура