Справа .№ 22-12255 Категорія 21(1)
Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М. Доповідач Карнаух В. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада 09 дня "колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого - Михайлів Л.В.,
Суддів - Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.
При секретарі - Савчук Н.О.
За участю: позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ДП РУ ім.Кірова Слюсаренко О.М.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі, Державного підприємства РУ ім.Кірова про перерахунок щомісячних виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про перерахунок щомісячних виплат.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2005 року його позов задоволено частково.
З Державного підприємства РУ ім.Кірова на користь позивача стягнуто недоплату по щомісячних платежах в період з 01.12.1995 по 01.04.2001 року в сумі 6942,57 гривень, компенсацію втрати частини відшкодування шкоди за період з 01.01.1998 по 01.04.2001 року у зв'язку з несвоєчасними виплатами в сумі 2868,86 гривень.
З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на користь позивача стягнуто недоплату страхових виплат за період з 01.04.2001 по 01.12.2004 року в сумі 5530,69 гривень, щомісячні страхові віплати в сумі 358,35 гривнь.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та про повернення справи на новий розгляд, оскільки суд необгрунтовано відкоригував суми відшкодування шкоди на коефіцієнти росту тарифних ставок І окладів, а не на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати, чим порушив п,28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи або уповноваженою особою шкоди, заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудовіх обов'язків», затвердженого Постановою Кабинета Міністрів України від 23.06.1994 року.
Представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду та повернути справу на новий судовий розгляд, оскільки вважає його незаконним.
Позивач та його представник ОСОБА_2., кожен окремо, заперечували проти апеляційної скарги, вважають рішення суду законним, а доводи скарги безпідставними.
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колеш суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи позивач ОСОБА_1. працював ІНФОРМАЦІЯ_1 ділянки НОМЕР_1 ш.ім.Артема.
24.05.1983 року з ним на роботі стався нещасний випадок, про що був складений акт за формою Н-1.
При огляді в МСЕК 06.04.1993 року позивачеві була встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 25% у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Згідно висновку МСЕК від 12.04.1994 року йому було встановлено професійне захворювання і визначена втрата професійної працездатності у розмірі 35%, при повторних огладах в МСЕК, йому висновком МСЕК від 09.04.2003 року була підтверджена втрата професійної працездатності у розмірі 35 % строком до 01.04.2005 року.
Наказом НОМЕР_2 ДП РУ ім.Кірова призначило йому щомісячне відшкодування шкоди в суммі 737220 крб, з розрахунку середньомісячної заробітної плати за грудень 1993 року - лютий 1994 рік - 2106342 крб. і втрати професійної працездатності 35%,
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про застосування коефіцієнта 2 з 01.07,1994 року згідно постанови Кабинета Міністрів України №449 від 04.07.1994 року, коефіцієнта 2,5 з 01.12.1995 року на підставі постанови дирекції і профкому РУ ім.Кірова від 26.12.1995 року, коефіцієнта 1,97 з 01.01.1998 року на підставі сумісної постанови адміністрації профспілкового комітету від 30.12.1997 року № 1615, оскільки відповідно п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи або уповноваженою особою шкоди, заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудовіх обов'язків», затвердженого Постановою Кабинета Міністрів України від 23.06.1994 року, перерахування розміру відшкодування шкоди проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) правцівників госрозрахункових і бюджетних підприємств, перерахований або> нарахований розмір втраченого запробітку у перерахунку на 100 % відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідно працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Доводи апеляційної скарги відповідача про неправильне застосування п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи або уповноваженою особою шкоди, заподіяного працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків», затвердженого Постановою Кабинета Міністрів України від 23.06.1994 року спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду обгрунтовані і підтверджуються письмовими матеріалами справи та поясненями сторін; рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У X В А ЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.