Справа  № 22-11402/2006                                                                     Головуючий в 1 інстанції

Категорія   34                                                                                                   Н.В.Воловик

Доповідач Карнаух В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року листопада 09 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого:                - Михайлів Л.В.

Суддів:              - Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.

При секретарі:                - Савчук Н.О.

за участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2006 року, якою залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна залишено без розгляду у зв'язку з неявкою позивачки в судове засідання без поважних причин.

На зазначену ухвалу позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 12 квітня 2006 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вона була 12 квітня 2006 року в Саксаганському районному суді, але справа не розглядалась тому, по її додатковій позовній заяві, яку вона здала до канцелярії суду 03.04.2006 року, судом була постановлена ухвала від 05.04.2006 року про усунення недоліків.

Вивчивши матеріали справи та доводи позивачки, колегія суддів приходить до  висновку, що   апеляційна скарга підлягає задоволенню з   наступних  підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка не з'явилась в судове засідання 16.03.2006 року, оскільки була хвора, про що свідчить листок непрацездатності /а.п.146/, але судом першої інстанції  не була з'ясована причина неявки у судове засідання позивачки, справа повторно була призначена до слухання.

Згідно п.З чЛ ст. 169 ЦПК України, суд може відкласти розгляд справи у випадку першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

В матеріалах, справи відсутні документі, які б свідчили про те, що позивачка належним чином була повідомлена судом про слухання справи 12 квітня 2006 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстави для залишення без розгляду позовної заяви відсутні, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для розгляду  судом першої інстанції по суті.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступнитх підстав.

Постановлюючи рішення по справі, суд правильно встановив обставини справи та дав їм правильну оцінку, однак, не врахував, що правовідносини між сторонами склалися до набрання чинності Цивільного Кодексу України 2004 року і застосував не той закон, який повинен бути застований.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду та постановити нове рішення відповідно до вимог п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що 14.08 2003. о 14 г. 30 хв. у м. Кривому Розі на перехресті вул. Димитрова та пр. Металургів сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_3., який керував автомобілем марки "Форд", держномер НОМЕР_1 та водія ОСОБА_4., який керував автомобілем ВАЗ 2101, держномер НОМЕР_2, який належав йому по праві власності. Обом автотранспортним засобам були заподіяні технічні ушкодження внаслідок ДТП.

У зв,зку з чим постановою судді Держинського районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2003. ОСОБА_4. був притягнутий до адмінастративної відповідальності за ст. 24 КУ пАП України, на нього накладено адміністративне стягненя у вигляді штрафу у розмірі 34 грн.

В результаті ДТП автомобілю марки "Форд", який належить позивачу ОСОБА_3., були заподіяні техніні ушкодження у вигляді: деформації капоту, двох передніх крил, розбиті декоративна решітка, обидві передні фари та радіатор,

Відповідно до ст. 450 ЦК України \ ред. 1963 р.\ організації і громадяни, діяльність яких пов,язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, власники автомобілів зобов,язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода заподіяна внаслідок нездоланної сили чи в силу наміру потерпілого.

На підставі наданих доказів колегія вважавє доведеною вину відповідача ОСОБА_4. у скоєні 14.08.2003. ДТП та наявність причинно-слідчого зв,язку між цією подією та наслідками, які наступили.

При визначенні суми матеріальної шкоди колегія виходить з доказів, які представлені позивачем, а саме - з висновків звіту автотоварознавчого дослідження НОМЕР_3, згідно якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ОСОБА_3. в результаті пошкодження при ДТП, складає 9779 грн. 67 коп.. В іншій частині цих позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.

Від проведення судової автотоварознавчої експертизи сторони відмовилися, у зв,язку з чим відповідно до ст. 57 ЦПК України колегія приймає як доказ розміру заподіяної позивачу матеріальної шкоди вищезазначений звіт автотоварознавчого дослідження і вважає, що стягненню з відповідача ОСОБА_4. на користь позивача ОСОБА_3 підлягає 9779 грн.67 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, колегія суддів керується ст. 440-1 ЦК України \ ред. 1963 р.\ і вважає, що позивачу також спричинена моральна шкода, оскільки незаконними діями відповідача йому були спричинені моральні страждання, у зв, язку з ушкодженням його властності, він не міг деякий час користуватися автомобілем, що призвело до змін звичного укладу його життя. З урахуванням тяжкості і тривалості страждань позивача, похилого віку відповідача і його матеріального стану, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

В іншій частині цих позовних вимог слід відмовити.

Крім того, на підставі ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_4. судові витрати, понесеш позивачем ОСОБА_3 за проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 270 грн., судовий збір у розмірі 97 грн. 80 кп. і витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И РІШ ИЛ А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 14 жовтня 2005 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонера, мешкає у АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3 матеральну шкоду у розмірі 9779 грн.67 коп., моральну шкоду у розмірі 1000 грн. , судові витрати у розмірі 576 грн. 30 коп. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законнолї сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в двомісячний термін з дня набрання ним законної сили.

Судді: