Судове рішення #330124
1

1

 

 

Справа № 11-695/2006року                                    Головуюча в 1-й інстанції Волкова ОМ.

Категорія ст.ст. 27 ч.4 307 ч.З, 309 ч.І,

315 ч. 1, 185 ч.З, 395 КК України                           Доповідач Суслов М.1.

УХВАЛА

ІМ'ЯМУКРАЇНИ

21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого-судді Шершуна В.В., суддів Суслова М.І., Задворного О.Л. при секретарі Інжиєвській Ю.А. з участю прокурора Бардецького О.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Віньковецького районного суду від 22 серпня 2006 року. Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого, -

-  12.11.1987 р. Віньковецьким районним судом за ст. ст. 142 ч.З, 44 КК

України на 4 роки позбавлення волі;

· Єнісейським районним судом Красноярського краю РФ за ст.. 188 ч.І, 41 КК РФ на 2 роки 5 місяців позбавлення волі;

· 16.09.1994 р. Хмельницьким окружним судом за ст. ст. 101 ч.З, 190 ч.2, 196-1, ч.І КК України на 10 років позбавлення волі, 20.03.2004 року звільнений після відбуття строку покарання,

засуджено:

за ч.4 ст. 27 ч.З ст. 307 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України на 5  років обмеження волі; -    за ч.І ст. 309 КК України на 2 роки обмеження волі;

за ч.І ст. 315 КК України на 2 роки обмеження волі, а згідно ст.70  ч.І КК України остаточно призначено 5 років обмеження волі.

За ч.4 ст. 27 ч.З ст. 185 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Запобіжний захід підписку про невиїзд змінено на утримання під вартою в залі суду.

На підставі ст.. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язок пройти курс лікування від алкоголізму.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 423 грн. 70 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця,            громадянина України, з середньою освітою, розлученого,

не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено:

-    за ч.З ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення

волі.

На   підставі   ст.   75   КК   України   звільнено   від   призначеного   покарання   з випробуванням з встановленням іспитового строку 3 роки.

За ч.5 ст. 27 ч.З ст. 185 КК України ОСОБА_2 виправдано.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 882 грн. 58 коп. судових витрат за проведення судово-хімічної експертизи.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого, -Віньковецьким районним судом

·  22.12.2000 р.   за ст. ст.   140 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією майна з іспитовим строком 3 роки;

·  11.10.2001 р. за ч.З ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, 16.12.2004 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 25 днів,

засуджено:

·        за ч.З ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 1   рік 8 місяців позбавлення волі;

·        за ст. 395 КК України 3 місяці арешту;

·        за ст. 395 КК України 6 місяці арешту, а згідно ст.70   ч.І КК України остаточно призначено 1 рік 8 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за попереднім вироком і остаточно призначено 2 роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахується з 13 травня 2006 року.

Запобіжний захід  до вступу вироку в законну силу залишено попередній - утримання під вартою.

За вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 засуджено за вчинення ними у с Пирогівка Віньковецького раііону на протязі літнього і осінньо-зимового періоду 2005-2006 років, а ОСОБА_3 за те, що він в цьому ж населеному пункті та по місцю свого проживання протягом січня-травня 2006 року вчинили цілий ряд злочинів.

Так, влітку 2005 року ОСОБА_1 схилив ОСОБА_2 незаконно заготовити шляхом збору з присадибних ділянок громадян села Пирогівка рослин, в яких знаходяться наркотичні засоби, для послідуючого виготовлення і збуту наркотичного засобу - канабісу.

 

Останній, з городу ОСОБА_4 приніс декілька кущів коноплі, відокремив листя від стебел, висушив та зберігав у своєму будинку 2 068, 9 грама наркотичної сировини, яка згідно висновку експертизи є маріхуаною.

ОСОБА_1 з заготовленої ОСОБА_2 наркотичної сировини 11.3 грам зберігав у своєму будинку для власних потреб, в грудні того ж року в будинку останнього схиляв жителя с Пирогівка ОСОБА_5 до вживання наркотичного засобу, а 21.01.2006 p., біля сільського магазину в цьому ж селі пригощав маріхуаною ОСОБА_3 та того ж таки ОСОБА_5

ОСОБА_3 22 січня 2006 року близько 2 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в цьому ж населеному пункті, шляхом зриву навісних замків вчинив крадіжку товару з бару-магазину „Крістіна" приватного підприємця ОСОБА_6, спричинивши йому шкоду на загальну суму 546 грн. 65 коп.

Крім того, ОСОБА_3 будучи під адміністративним наглядом на підставі постанови Віньковецького районного суду від 18.05.2005 р., в кінці грудня того ж року залишив постійне місце проживання, поїхав у с. Михаилівку Ярмолинецького району, де перебував до 5 січня 2006 року, а 24 квітня 2006 року повторно порушивши вставлені йому обмеження, у вигляді заборони виїзду за межі Віньковецького району без дозволу органів міліції поїхав у м. Ізяслав Хмельницької області, де знаходився до 12.05.2006 p., поки не був затриманий працівниками міліції.

В апеляції прокурор просить вирок суду, в частині призначення покарання ОСОБА_1 скасувати, постановивши новий, яким засудити останнього за сукупністю вчинених злочинів на 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. При цьому він стверджує, що призначене судом тому покарання не відповідає характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі винного.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку доводів апеляції, засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на їх заперечення, провівши судове слідство в обсязі перевірки доводів апеляції прокурора та тверджень підсудного ОСОБА_1 про порушення кримінально-процесуального закону про розгляді справи в суді першої інстанції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати

знаходить:

апеляцію  прокурора,  який приймав участь  в розгляді  справи,  як таку,  що  підлягає частковому задоволенню.

Районний суд визнав ОСОБА_1 винним в підбурюванні ОСОБА_2 до незаконного виготовлення, придбання і зберігання наркотичних засобів з метою збуту в особливо великих розмірах, в придбанні та їх зберіганні без мети збуту та в схилянні до їх вживання ОСОБА_3 і ОСОБА_5

ОСОБА_2 визнаний винним в незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів з метою збуту за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

ОСОБА_3 визнано винним в таємному викраденні з бару-магазину „Крістіна" товарно-матеріальних цінностей та в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Вказані  особи  засуджені  до  різних строків покарання.

Разом з тим, вирок суду не може залишатися в силі і підлягає скасуванню в зв'язку з однобічністю і неповнотою судового слідства.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗО березня 2006 року постановою судді справа була призначена до судового розгляду (Т.2, а.с. 44).

В зв'язку з систематичними неявками в судове засідання підсудного ОСОБА_3 11 травня 2006 року провадження по справі стосовно нього було зупинене до його розшуку, оголошено розшук з зміною залобіжного заходу на взяття під варту (Т.2, а.с. 90).

В цей же день розгляд справи щодо інших підсудних продовжувався, де ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дали покази по суті пред'явленого обвинувачення (Т.2, а.с. 84-87), в цьому ж судовому засіданні був допитаний і потерпілий ОСОБА_6 (Т.2, а.с. 83).

Після затримання і арешту підсудного ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 96-97) суд постановою об'єднує кримінальну справу по обвинуваченню того у вчиненні злочину за ст.. 395 КК України (Т.2, а.с. 118) з справою по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2 і того ж ОСОБА_3 у вчиненні інших злочинів та в наступному судовому засіданні допитує останнього згідно вимог ст.. 299 КПК України, поскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, хоча в суді підсудного ОСОБА_1 і потерпілого ОСОБА_6 не було (а.с. 147-151).

У відповідності з вимогами ст.. 262 КПК України розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках - коли він перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду та коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, він просить розглянути у його відсутність.

Вказані вимоги процесуального закону суд проігнорував.

Крім того, після об'єднання двох кримінальних справ і допиту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без підсудного ОСОБА_3 в судовому засіданні до винесення постанови про об'єднання справ, а також допиту останнього у відсутності підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні після винесення постанови про об'єднання справ, суд не надав їм можливості ознайомитися з показами, які вони, відповідно, давали в судовому засіданні, не оголошував їм ці покази в суді, а обмежившись допитом в різних судових засіданнях допустив порушення вимог ст. 323 КПК України, поскільки оцінював докази, які не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

За таких обставин апеляційна інстанція приходить до переконання, що суд першої інстанції неповно провів судове слідство, при цьому залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного вирішення справи, а тому вказане судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Одночасно з наведеним, колегія суддів, розглядаючи апеляцію прокурора, вважає за необхідне відмітити, що при новому розгляді справи і доведеності вини підсудних у вчинених злочинах призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, з урахуванням ступеня тяжкості  вчинених злочинних посягань та особистостей   винних,   є   невиваженим   та поспішним.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 356, 362, 365, 366, 368 КПК України, колегія суддів судової палати, -

ухвалила:

апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи, частково зодоволити.

Вирок Віньковецького районного суду від 22 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скасувати, повернувши матеріали справи на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 і ОСОБА_3 залишити утримання під вартою, а ОСОБА_2 - підписку про невиїзд.

Головуючий

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація