Справа № 11-698 2006 року                                      Головуючий в 1-й інстанції Блонський В.К.

Категорія: ст. 187 ч.2, 357 ч.З КК України                            Доповідач Бойко Л.В.

 УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22  листопада  2006  року  колегія  суддів  судової  палати  у  кримінальних  справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

Головуючого Шершуна В.В. Суддів: Бойко Л.В., Суслова М.І. з участю прокурора Бантюка І.М. та адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні  в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Старокостянтинівського районного суду від 31 травня 2006 року. Цим вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого,     з     повною     загальною     середньою     освітою, неодруженого, несудимого,

засуджено за ст.ст.  187 ч.2 КК України на сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна; за ст. 357 ч.З КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з професійно технічною освітою, неодруженого, несудимого в силу ч. 1 ст. 89 КК України,

засуджено за ст.187 ч.2 КК України на вісім років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ст. 357 ч.З КК України на два роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено вісім років позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, несудимого,

 

та

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, несудимого,

та

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_5 українця, громадянина України, уродженця АДРЕСА_2, проживаючого у АДРЕСА_1, непрацюючого, з повною загальною середньою освітою, учня 3-го курсу навчально-наукового центру профтехосвіти академії ПШ України, неодруженого, несудимого

засуджено кожного за ст.187 ч.2 КК України на сім років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ст.357 ч.З КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим кожному з них остаточно призначено сім років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Перебувають під вартою:

ОСОБА_5 з 18 грудня 2005 року, ОСОБА_4 з 26 березня 2006 року, ОСОБА_6 з 19 грудня 2005 року, ОСОБА_7 з 19 грудня 2005 року, ОСОБА_8 з 30 грудня 2005 року.

Постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_9 6000 грн. майнової шкоди та 15000 грн. моральної шкоди.

Долю речових доказів вирішено у порядку ст. 81 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 визнані винними в тому, що 10 грудня 2005 року біля 20 год. 30 хв. за попередньою змовою між собою, в стані алкогольного сп'яніння, неподалік будАДРЕСА_3, вчинили напад на ОСОБА_10, застосувавши насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого. Наносили йому удари руками та ногами по різних частинах тіла, заподіявши йому тілесні ушкодження, які відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. При цьому заволоділи мобільним телефоном потерпілого „SIEMEHC-H 65" вартістю 920 грн. та стартовим пакетом „Діджус" вартістю 50 грн., чим завдали ОСОБА_10 майнової шкоди на загальну суму 970 грн.

Цього ж дня біля 21.00 год 10 хв. ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_7., ОСОБА_6, ОСОБА_8 повторно за попередньою змовою між собою, в стані алкогольного сп'яніння, неподалік будинку АДРЕСА_4 вчинили напад на потершлого ОСОБА_9, застосувавши насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого. Наносили йому удари руками та ногами по різних частинах тіла, заподіявши йому тілесні ушкодження, які належать до    середньої

 

тяжкості. Під час нападу заволоділи належним потерпілому ОСОБА_9 майном і грошима на загальну суму 8146 грн. а також свідоцтвом НОМЕР_1, виданим 22.10.2005 року Шепетівським МРЕВ, про реєстрацію належного йому автомобіля „Volksvagen Passat" р.н. НОМЕР_2, паспортом громадянина України НОМЕР_3, службовим посвідченням прокурора НОМЕР_4. Генеральною прокуратурою України, посвідченням водія НОМЕР_5, виданим 16.09.2004 р. Шепетівським МРЕВ, посвідченням мисливця НОМЕР_6, виданим в 1997 р. Хмельницьким облуправлінням лісового господарства.

В подальшому, з метою приховування вчиненого злочину, знищили вказані документи шляхом спалювання неподалік від місця нападу.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить змінити вирок суду та пом'якшити йому міру покарання. Посилається на щире каяття, молодий вік та стан здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_5 посилається на незаконність та необґрунтованість вироку суду і просить пом'якшити покарання.

В поданій на вирок суду апеляції захисник засудженого ОСОБА_5- ОСОБА_1 просить змінити вирок суду із-за невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та даними про особистість засудженого. Посилається на те, що в діях ОСОБА_5а відсутній склад злочину за ст. 357 ч.З КК України, оскільки у засуджених не було умислу на заволодіння документів у потерпілого ОСОБА_9. Просить застосувати ст. 69 КК України, взявши до уваги, що ОСОБА_5 відшкодував потерпілим ОСОБА_9 - 1700 грн,, ОСОБА_10 -210 грн., позитивні характеристики і думку потерпілих.

В апеляції засуджений ОСОБА_6 стверджує, що участі в нападі на потерпілих не приймав і їх майном не заволодівав, а лише намагався припинити бійку ОСОБА_5а та ОСОБА_7 з потерпілими. Просить ..врахувати, що раніше він не судимий, збіг сімейних обставин і просить вирішити питання про його виправдання.

В апеляції засуджений ОСОБА_7. посилається на те, що він не приймав участі у побитті потерпілих і не бачив як хлопці заволоділи чужим майном, а лише з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 намагалися помішати бійки. Просить пом'якшити йому покарання, врахувавши його молодий вік, збіг сімейних обставин і те, що до кримінальної відповідальності він не притягувався.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 вважає, що суд незаконно визнав ОСОБА_8 винним за ст.ст. 187 ч.2 ,357 ч.З КК України .Посилається на те, що судом не здобуто доказів про умисел його підзахисного на незаконне заволодіння майном потерпілих і на заволодіння паспортом та іншими важливими особистими'документами. Наполягає на тому, що ОСОБА_8 у нападах на потерпілих участі не приймав і взагалі не бачив обставин заволодіння майном ОСОБА_9. А тому просить вирок скасувати і провадження по справі відносно ОСОБА_8 закрити.

Засуджений ОСОБА_8 в своїй апеляції підтримав доводи адвоката ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, пояснення засуджених ОСОБА_5. ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисників на підтримання доводів апеляцій, прокурора, який вважає вирок законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів судової палати знаходить, що вони підлягають частковому задоволенню.

 

 Висновок     суду     про     доведеність винності засуджених у вчиненні злочинних дій, передбачених ст. 187 ч.2 КК України, підтверджується зібраними у справі доказами, відповідає  фактичним   обставинам  справи,   підтверджується  розглянутими  в  судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

За поясненнями засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вони на ОСОБА_10 вчинили напад з метою помсти, а на ОСОБА_9 під час конфлікту. Стверджували, що засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8 в розбійних нападах участі не приймали. І останні своєї вини не визнали. При цьому засуджені заперечували про свою домовленість та намір заволодіння майном потерпілих. Проте твердження засуджених про відсутність у них такого умислу, як і доводи аналогічного змісту в їх апеляціях є необгрунтованими і спростовуються дослідженими судом доказами.

Засуджений ОСОБА_8 на досудовому слідстві визнавав, що в м.Шепетівку він поїхав разом з трьома братами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не розважатись, поскільки грошей для розваг не було, а по справам. При нападі на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9, він за вказівкою ОСОБА_4, спостерігав, щоб ніхто не підійшов до місця нападу, а напад на потерпілих скоїли четверо інших засуджених.

ОСОБА_4. при допиті у якості обвинуваченого на досудовому слідстві пояснив, що 12.12.2005 р. ОСОБА_5 запропонував поїхати у м. Шепетівку для вчинення грабежів.

Напад на потерпілого ОСОБА_10 першим вчинив ОСОБА_5, потім почали бити його всі інші, у потерпілого забрали мобільний телефон.

Напад на потерпілого ОСОБА_9 він першим вчинив , після чого били його всі, пограбували , відтягнувши з тротуару в провулок. Ці показання засудженого ОСОБА_4 підтверджуються іншими доказами і 'даних про те, що він міг обмовити інших засуджених немає.

Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. власноручно подали явки з повинною, де визнавали факт вчинення розбійних нападів. Як пояснили засуджені, ці явки з повинною добровільні, без застосування будь-якого тиску.

Крім цього, і в своїх показаннях вони вказували на деталі, які могли бути відомі лише особам, причетним до розбійних нападів, що підтвердилося в ході досудового слідства і в суді.

Як стверджував потерпілий ОСОБА_10, що 10.12.2005 р. біля 20 год. ЗО хв. біля будинку свого товариша він зазнав нападу від групи хлопців біля 6-ти чоловік, і били його всі разом, після чого викрали мобільний телефон.

Із показів потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що біля 21.год. 10.12.2005 р. на вул.К.Маркса в м. Шепетівці він зазнав раптового нападу від групи осіб. Показання потерпілих узгоджуються з іншими доказами по справі, а тому підстав їм не вірити у суду не було.

Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у своїх поясненнях на досудовому слідстві і в судовому засіданні змінювали свої показання.

Проте суд ретельно перевірив їх доводи про непричетність до розбійних нападів. Наведені у вироку мотиви визнання цих доводів безпідставними, спрямованими на ухилення

 

.5 від  відповідальності  за  вчиненні  злочини, колегія     суддів     вважає    обґрунтованими, такими, що відповідають матеріалам справи.

За показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 в середині грудня 2005 року на ринку м. Полонного ОСОБА_12 придбав у ОСОБА_5 телефон „Сіменс М-65" за 500 чи 550 грн. Із показань свідка ОСОБА_13 видно, що при проведенні огляду його городньої ділянки було виявлено баретку чорного кольору із вирізаним замком, яка належала потерпілому ОСОБА_9.

Згідно висновків судово-медичної експертизи від 31.01.2006 року у потерпілого ОСОБА_10 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а у потерпілого ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я.

Відповідно протоколу огляду місця події від 10.12.2005 р. по вул,. К.Маркса виявлено та вилучено пошкоджені окуляри ОСОБА_9 та осколки їх скла.

При відтворенні обстановки та обставин події виявлено та вилучено шкіряний гаманець, (т.1 а. с. 187-190).

При пред'явленні предметів для впізнання 20.12.2005 р. потерпілий ОСОБА_9 серед представлених йому речей впізнав належні йому шапку, дублянку, баретку та гаманець, (т.1 а.с.239-246).

За протоколом огляду та вилучення від 18.12.2005 р. ОСОБА_5 В.І. добровільно видала дублянку. При обшуку у будинку ОСОБА_7, вилучено акумуляторну батарею „Soni Ericsson)"

За таких обставин, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд правильно визнав показання потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_4, даних на досудовому слідстві в якості обвинуваченого, достовірними і поклав їх в основу своїх висновків про   винність засуджених у вчиненні розбійних нападів.

Отже, виходячи з усіх конкретних обставин справи, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що засуджені за попередньою домовленістю діяли спільно з умислом, спрямованим на досягнення однієї мети, на заволодіння майном потерпілих. Таким чином, посилання в апеляціях засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на те, що вони не причетні до вчиненого злочину, спростовуються сукупністю вищенаведених зібраних по справі і перевірених у суді доказів, достовірність яких не викликає сумніву.

Усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об'єктивно, зібрані докази належно оцінені в їх сукупності і дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14 правильно кваліфіковані за ст. 187 ч.2 КК України , як розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Разом з тим, суд без достатніх підстав визнав засуджених винними за ст. 357 ч.З КК України. Субъективна сторона злочину, визначеного цією нормою закону, передбачає наявність прямого умислу, спрямованого на викрадення паспорта або іншою важливого особистого документа. Як вбачається із матеріалів справи, засуджені не мали такого умислу. Паспорт та інші важливі особисті документи потерпілого ОСОБА_9 виявилися у винних осіб лише тому, що вони викрали в останнього баретку, в якій ці документи знаходилися. Тому все вчинене слід кваліфікувати як викрадення чужого майна громадян. У

 

зв"язку  з   цим  вирок  суду  в   цш  частині підлягає скасуванню, а справа в цій частині закриттю провадженням на підставі ст.6 п.2 КПК України.

Із зменшенням обсягу обвинувачення колегія судді не знаходить підстав для пом'якшення покарання засудженим.

При обранні міри покарання засудженим суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані, що характеризують їх особи та обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що призначене покарання є справедливим.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляції засуджених та захисників частково задоволити.

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 31 травня 2006 року в частині засудження ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за ст. 357 ч.З КК України скасувати і в цій частині справу провадженням закрити на підставі ст. 6 п.2 КПК України.

Вважати засудженими за ст. 187 ч.2 КК України ОСОБА_4 до 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

ОСОБА_5 до 8 років позбавлення волі із конфіскацією майна, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кожного з них до 7  років позбавлення волі із конфіскацією майна.

В решті вирок суду залишити - без зміни.

 

 

Головуючий   Л.В. Бойко