Копія

Справа № 11-710 2006 року                                                        Головуючий в 1-й інстанції Борисов О.А.

Категорія ст. 162 ч.І КК України                                                       Доповідач Козачок С.В.

УХВАЛА ІМ Е Н Е М   У К Р А ї Н И

15 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Кульбаби В.М. суддів: Козачка СВ., Суслова М.І. з участю прокурора Бірюченка С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, непрацюючого, з середньою освітою, раніше судимого:

- 7.10.2002 року Славутським міським судом Хмельницької області за ст. 122 ч.І КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі,

засуджено за ст. 162 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України до цього покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно визначено 3 роки обмеження волі.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання рахується з 22 травня 2006 року.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст. 81 КПК України.

За вироком суду, 2 травня 2006 року близько 21 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушуючи недоторканість житла, з метою викрадення чужого майна, шляхом зриву замка на вхідних дверях, всупереч волі власника, діючи свідомо та протиправно, незаконно проник в приміщення кладовки ОСОБА_2, що знаходиться по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майна на загальну суму 210 грн.

В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що не отримав копії обвинувального висновку, в результаті чого було порушено його право на захист. До того ж, під час досудового і судового слідства не був ознайомлений з матеріалами кримінальної справи, хоч і заявляв про таке.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, доводи засудженого на часткову підтримку апеляції, перевіривши та вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію засудженого такою, що не підлягає задоволенню.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при наведених у вироку обставинах, за який засуджено, підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, досліджених в судовому засіданні.

Такими, як правильно вказав місцевий суд, являються покази самого засудженого, з яких вбачається, що він повністю визнав свою вину у скоєному, щиро покаявся, дав покази за спрощеною процедурою розгляду, передбаченого ст. 299 КПК України.

Об'єктивно вина засудженого підтверджується даними протоколу огляду та вилучення від 3.05.2006 року, згідно якого у ОСОБА_1 вилучена господарська сумка в якій він переносив викрадені речі (а.с. 25).

Згідно протоколу добровільної видачі, огляду та вилучення, громадянин ОСОБА_3 добровільно видав два алювієві чавуни, гусятницю, качатницю, які 2.05.2006 року близько 23 год. За словами даного свідка, йому запропонував купити ці речі ОСОБА_1 (а.с. 27).

Добровільно написана явка з повинною від 3.05.2006 року свідчить про вчинення 2.05.2006 року ОСОБА_1 крадіжки алюмінієвого посуду з сараю ОСОБА_2

Проаналізувавши вчинене та оцінивши в сукупності усі докази, місцевий суд дав їм належну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1, вірно кваліфікував його дії за ст. 162 ч.І КК України.

Доводи засудженого про те, що йому не було вручено копію обвинувального висновку та не ознайомлено з матеріалами кримінальної справи на увагу не заслуговують, оскільки спростовуються даними розписки про вручення копії обвинувального висновку від 3.07.2006 року, власноручно підписаної засудженим (а.с. 88). Як вбачається з матеріалів кримінальної справи (а.с. 68, 69), ОСОБА_1 з матеріалами справи ознайомлений, про що свідчить його запис і підпис в протоколі ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. Ці обставини він підтвердив в апеляційному суді, тому його апеляція на увагу не заслуговує.

Призначене судом покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідне й достатнє для його виправлення та перевиховання. При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, конкретні обставини справи.

Підстав для скасування вироку апеляційна інстанція не вбачає.

З врахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, його апеляцію - без задоволення.

Головуючий