ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року Справа № 922/1749/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Капацин Н.В. - головуючого,
Бернацької Ж.О. - доповідача,
Кривди Д.С.,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013
у справі№ 922/1749/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС"
До1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕРПРОМІНВЕСТ"; 2.Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ"
Простягнення 1018927,00 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Голіков В.С., Сергієнко Ю.Р.,
від відповідача-1: не з'явились,
від відповідача-2: не з'явились,
Відповідно до розпорядження секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Могила С.К. від 24.10.2013 № 05-05/1498, у зв'язку з виходом з відпустки судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 24.07.2013 № 16-р, сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., для розгляду 28.10.2013 касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 у справі № 922/1749/13,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" у квітні 2013 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕРПРОМІНВЕСТ" та Дочірньої компанії "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно 3000,00 грн. і про стягнення з Дочірньої компанії "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" 1015927,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-2 зобов'язань за договором підряду від 16.10.2008 № 1331.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2013 здійснено заміну відповідача-2 - Дочірньої компанії "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.06.2013 у справі № 922/1749/13 (суддя Інте Т.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 (колегія суддів у складі: Потапенка В.І. - головуючого, Барбашової С.В., Білецької А.М.), позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕРПРОМІНВЕСТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" 3000,00 грн. заборгованості та 60,00 грн. витрат з оплати судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" 1015927,39 грн. заборгованості та 20320,00 грн. витрат з оплати судового збору.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач-2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 у справі № 922/1749/13 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" (підрядник) та Дочірньою компанією "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" (замовник) 16.10.2008 укладено договір підряду (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт газових і нафтових свердловин згідно з планом-замовлення, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити вказану роботу.
Згідно з пунктом 1.2 договору, робота проводиться на окремих свердловинах і на умовах, передбачених та оформлених у вигляді додаткових угод, відповідно до плану робіт на капітальний ремонт та проектно-кошторисної документації і кошторису (приблизний кошторис), які складаються в кожному випадку і є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість робіт на кожній свердловині визначається додатковою угодою. Ціна договору складається з сукупності вартостей всіх видів (етапів) робіт, передбачених додатковими угодами до даного договору, згідно з проектно-кошторисною документацією, кошторисом (приблизний кошторис) на капітальний ремонт свердловин, які складені на підставі діючих нормативних документів на момент підписання додаткової угоди, але не більше суми, передбаченої річним фінансовим планом газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" для даного виду робіт протягом дії договору.
Між сторонами 17.10.2008 укладено додаткову угоду № 2 (а.с. 18) на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища до договору підряду № 1331. Зазначеною угодою встановлено, що вартість капітального ремонту згідно з приблизним кошторисом складає 1293615,04 грн.
Між сторонами 06.10.2009 укладено додаткову угоду № 8 (а.с. 20) на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища до договору підряду № 1331. Зазначеною угодою встановлено, що вартість капітального ремонту згідно з приблизним кошторисом складає 1987503,72 грн.
Між сторонами 10.02.2010 укладено додаткову угоду № 12 (а.с. 22) на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища до договору підряду № 1331. Зазначеною угодою встановлено, що вартість капітального ремонту згідно з приблизним кошторисом складає 2573231,72 грн.
В березні 2010 року сторонами складено додатковий план робіт на проведення капітального ремонту зазначеної свердловини (а.с. 26).
Після виконання робіт сторонами складено акти виконаних робіт, а саме:
- акт здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища від 31.05.2010, вартість виконаних робіт склала 213392,23 грн. (а.с. 39);
- акт здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища від 25.11.2010, вартість виконаних робіт склала 269444,59 грн. (а.с. 35);
- акт здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища від 25.11.2010, вартість виконаних робіт склала 131406,82 грн. (а.с. 37).
Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками сторін без зауважень.
Між сторонами 30.03.2010 укладено додаткову угоду № 13 (а.с. 24) на виконання робіт з капітального ремонту свердловини № 4 Зачепилівського родовища до договору підряду № 1331. Зазначеною угодою встановлено, що вартість капітального ремонту згідно з приблизним кошторисом складає 516317,00 грн. В квітні та травні 2010 року сторонами складено додаткові плани робіт на проведення капітального ремонту свердловини № 4 Зачепилівського родовища (а.с. 29-33).
Після виконання робіт сторонами складено та підписано наступні акти виконаних робіт:
- акт здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту свердловини № 4 Зачепилівського ГКР від 31.05.2010, вартість виконаних робіт склала 279408,70 грн. (а.с. 43);
- акт здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту свердловини № 4 Зачепилівського ГКР від 31.05.2010, вартість виконаних робіт склала 182768,30 грн. (а.с. 41).
Загальна сума виконаних позивачем робіт за актами здачі-приймання робіт з капітального ремонту свердловини № 214 Більського родовища та свердловини № 4 Зачепилівського родовища склала 1076420,64 грн.
Відповідно до пункту 3.3 договору, розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом двадцяти банківських днів з дати підписання акта виконаних робіт.
Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 1076420,64 грн.
Зазначена заборгованість сторонами була зменшена шляхом підписання актів-коригувань до актів здачі-приймання виконаних робіт з капітального ремонту інших свердловин, а саме:
- акт коригування від 14.06.2010 по свердловині № 59 Матвіївського ГКР на суму 12355,04 грн. (а.с. 44);
- акт коригування від 14.06.2010 по свердловині № 76 Зачепилівського ГКР на суму 27762,69 грн. (а.с. 45);
- акт коригування від 14.06.2010 по свердловині № 76 Зачепилівського ГКР на суму 2756,36 грн. (а.с. 46).
Крім цього, розмір заборгованості відповідача-2 зменшився відповідно до повідомлення про припинення зобов'язання зарахуванням від 10.06.2011 на суму 14619,16 грн. (а.с. 48).
Таким чином, з урахуванням актів-коригування та повідомлення про припинення зобов'язанням від 10.06.2011 заборгованість відповідача-2 перед позивачем склала 1018927,39 грн.
Позивачем 28.11.2012 на адресу відповідача-2 надіслано інвентаризаційне повідомлення від 27.11.2012 № 498 (а.с. 50) та акт звірки взаємних розрахунків, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення. Зазначені документи отримані відповідачем-2 04.12.2012, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 51). Підписаного акта звірки взаємних розрахунків від відповідача-2 не надходило.
Задовольняючи вимогу про стягнення з відповідача-2 1015927,39 грн. заборгованості, суди попередніх інстанцій виходили з того, що станом на час розгляду справи відповідач-2 заборгованість в сумі 1015927,39 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які спростовують суму заявленого боргу чи підтверджують оплату заборгованості.
Проте колегія суддів Вищого господарського суду України вважає такі висновки попередніх судових інстанцій передчасними, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив (частина друга вказаної статті).
Згідно з частиною третьою статті 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Частиною четвертою статті 64 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Відповідно до частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Приймаючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 на підставі статті 24 Господарського процесуального кодексу України провели заміну відповідача Дочірньої компанії "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" на Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромослове управління "Полтавагазвидобування", не дослідивши положення про неї, чим порушили вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, рішення судів обох інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Згідно з частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" в особі філії газопромислового управління "ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 у справі № 922/1749/13 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.06.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 у справі № 922/1749/13 скасувати.
Справу № 922/1749/13 передати до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Головуючий - суддяКапацин Н.В.
СуддіБернацька Ж.О.
Кривда Д.С.