ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2013 року Справа № 922/1610/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Капацин Н.В.-головуючого,
Бернацька Ж.О.-доповідача,
Кривда Д.С.,
розглянувши касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківгазтранс"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013
у справі№ 922/1610/13
за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківгазтранс",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Харківській області
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОМАТИЗОВАНИХ ГАЗОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
простягнення 45168 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились, від третьої особи: не з'явились,
Відповідно до розпорядження секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Могила С.К. від 24.10.2013 № 05-05/1502, у зв'язку з виходом з відпустки судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 24.07.2013 № 16-р, сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: Капацин Н.В. - головуючого, Бернацька Ж.О.- доповідача для розгляду 28.10.2013 касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 у справі № 922/1610/13,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" у квітні 2013 року звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОМАТИЗОВАНИХ ГАЗОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" про стягнення 45168 грн., збитків завданих порушенням відповідачем умов договору від 22.06.2011 № 110606790 на виконання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури ГРС УМГ "Харківтрансгаз".
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.06.2013 у справі № 922/1610/12 (суддя Суярко Т.Д.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 (колегія суддів у складі: Барбашова С.В. - головуючого, Потапенко В.І., Білецька А.М.), у позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 25.06.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 у справі № 922/1610/12 скасувати, і прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОМАТИЗОВАНИХ ГАЗОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" 45168,00 грн. збитків.
Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.
Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ДК"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якого є позивач), замовником та відповідачем, виконавцем 22.06.2011 укладено договір № 110606790 на виконання послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури ГРС Запорізького ЛВУ УМГ "Харківтрансгаз".
Відповідно до пункту 1 договору, виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту контрольно-вимірювальної апаратури ГРС Запорізького ЛВУ УМГ "Харківтрансгаз", а замовник - прийняти та оплатити такі роботи. Зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (додаток 2), що є невід'ємною частиною договору.
Згідно з пункту 3.1 договору, його ціна становить 288576,00грн., в тому числі ПДВ20% 48096,00 грн., яка визначена на підставі калькуляцій.
Пунктами 3.2, 3.3, 3.4 договору, сторонами передбачено, що загальна вартість договору є кінцевою і не може бути збільшена. Ціна договору може бути зменшена за загальною згодою сторін. Загальна вартість договору визначена з урахуванням податку на додану вартість та вартості всіх витрат, пов'язаних з виконанням договору, до моменту його повного завершення. Якщо для виконання договору необхідно здійснити витрати, обов'язок з оплати яких прямо не покладений на замовника, такі витрати покладаються на виконавця.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 договору, термін надання послуг, з моменту укладання договору по 31.05.2012. Місце надання послуг-Запорізьке ЛВУ УМГ "Харківтрансназ", м. Запоріжжя, Дослідна станція, 6-б.
Згідно з пунктом 5.4 договору, підготовчі роботи, придбання обладнання та матеріалів, необхідних для виконання умов договору про закупівлю, здійснюється виконавцем та входить у вартість послуг.
Пунктом 5.6 договору передбачено, що передача замовнику виконавцем наданих послуг здійснюється з наданням акта наданих послуг.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, виконавець виконав свої зобов'язання за договором, виконавши роботу з ремонту автоматики підігрівачів газу на ГРС Запорізького ЛВУ, з ремонту засобів сигналізації ГРС Запорізького ЛВУ та з ремонту засобів автоматики ГРС Запорізького ЛВУ, що підтверджується актами здавання-приймання виконаних робіт №1 від 24.06.2011 на суму 98112,00 грн., №2 від 29.06.2011 на суму 37140,00 грн., та №3 від 28.06.2011 на суму 153324,00 грн., а всього на суму 288576,00 грн. У даних актах зазначено, що роботи виконані вчасно, якісно та оформлені належним чином, замовник претензій немає.
За наслідками результатів операційного аудиту в УМГ "Харківтрансгаз" Державною фінансовою інспекцією у Харківській області 30.08.2012 складена довідка № 41, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АВТОМАТИЗОВАНИХ ГАЗОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" порушено вимоги пункту 3.3.9 "Правил визначення вартості будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, в частині неуточнення вартості виконаних робіт, що призвело до їх завищення та, як наслідок, до незаконних витрат державних ресурсів на загальну суму 187,97 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що сплачена ним різниця між вартістю виконаних робіт за договором про закупівлю послуг №110606790 від 22.06.2011, яка визначена в актах виконаних робіт та фактичними витратами відповідача по залученню субпідрядної організації для їх виконання, яка складає 45168грн. є збитками, які полягають у витратах позивача на оплату робіт за завищеною вартістю внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині не уточнення
вартості виконаних робіт.
Суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору і відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України закріплено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з положеннями частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Виходячи з наведених норм, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.
При цьому, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні збитків.
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України закріплено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Положеннями частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Таким чином, як правильно зазначено господарськими судами, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
При цьому, зменшення майнових благ внаслідок невиконання зобов'язань наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.
Згідно з положеннями статей 4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона на засадах змагальності повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається яка на підставу свої вимог чи заперечень.
Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що позивачем, всупереч положень статей 4-3, 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не доведено наявність понесених ним збитків в розумінні чинного законодавства, а саме втрат, пошкодження або знищення його майна, понесення ним додаткових витрат (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, тощо).
Різниця між сумою (288576,00 грн.), яка перерахована позивачем відповідачеві в якості оплати за договором про закупівлю послуг №110606790 від 22.06.2011, та сумою (243408,00 грн.), яку сплачено відповідачем третій особі - ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", при залученні даної організації в якості субпідрядника для виконання робіт за вказаним договором не є додатковими витратами понад суму вартості робіт, обумовлених договором про закупівлю послуг №110606790 від 22.06.2011 - 288576,00 грн.
Розмір сплачених позивачем грошових коштів, в якості оплати виконаних відповідачем робіт, не перевищує погодженого сторонами під час укладання договору про закупівлю послуг №110606790 від 22.06.2011р., а тому залучення відповідачем без письмової згоди позивача субпідрядної організації не призвело до заподіяння збитків позивачу.
Також позивачем не надано й доказів на підтвердження неодержання ним прибутку (упущеної вигоди), на який він розраховував.
До того ж, як зазначено господарськими судами, з огляду на положення статті 838 Цивільного кодексу України та статті 319 Господарського кодексу України, підрядник може залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Залучення відповідачем до виконання робіт за договором про закупівлю послуг №110606790 від 22.06.2011 субпідрядника - ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" не тягне за собою передачу прав та обов'язків відповідача субпідряднику, він продовжує відповідати за виконання умов цього договору перед позивачем як генпідрядник перед замовником.
Таким чином, господарські суди дійшли до правильного висновку, що оскільки предметом позову у даній справі є стягнення 45168,00 грн. збитків, то питання використання державних коштів та майна, на які посилається позивач, не можуть бути предметом дослідження у даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 у справі № 922/1610/13 залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.08.2013 у справі № 922/1610/13 залишити без змін.
Головуючий - суддяКапацин Н.В
СуддіБернацька Ж.О.
Кривда Д.С.