УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2013 р.Справа № 816/3400/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3400/13-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Емальхімпром"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Емальхімпром", 11.06.2013 року звернувся до суду з позовом до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001281502/317 від 25.02.2013.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 р. задоволено адміністративний позов.
Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області , не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 14.01.2013 позивачем отримано запит Кременчуцької ОДПІ від 11.01.2013 з посиланням на підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо надання пояснення та документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Шоковіта" вересень-жовтень 2012 року та 2012 рік (а.с. 20).
Кременчуцькою ОДПІ з посиланням на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ № 324 від 24.01.2013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Емальхімпром" з питань взаємовідносин з ТОВ "Шоковіта" з 01.09.2012 по 31.10.2012 (а.с. 120).
24.01.2012-30.01.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Емальхімпром" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Шоковіта" з 01.09.2012 по 31.10.2012 .
За результатами перевірки складено акт № 1012/152-05/24829068 від 06.02.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог частин 1, 2 статті 215, частин 1,5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України в частині вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, пункту 201.6 статті 201, пунктів 198.1,198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2012 року на загальну суму ПДВ 3666,66 грн. про обсяги придбання, та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується податковий кредит у розмірі 3666,66 грн., та збільшується сума ПДВ у розмірі 3666,66 грн.
На підставі акту перевірки № 1012/152-05/24829068 від 06.02.2013 Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001281502/317 від 25.02.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5499,99 грн., у тому числі 3666,66 грн. - за основним платежем, 1833,33 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
За наслідками адміністративного оскарження скарга ПАТ "Емальхімпром" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини та доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Частиною 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Тому, запит Кременчуцької ОДПІ від 11.01.2013 не мав для позивача обов'язкового характеру у зв'язку з порушенням відповідачем вимог чинного законодавства щодо його змісту, про що також зазначено позивачем у листі № 7 від 18.01.2013, направленому на адресу відповідача (а.с.149).
Відповідно до частини 1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судовим розглядомвстановлено, що між позивачем та ТОВ "Шоковіта" укладено договір № 8 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення автомобільним транспортом від 01.09.2012, відповідно до якого ПАТ "Емальхімпром" зобов'язувався пред'явити для перевезення вантаж, а ТОВ "Шоковіта" - прийняти його та здійснити перевезення (а.с.15-16).
На виконання досягнутої домовленості на підставі письмових заявок позивачем отримано від ТОВ "Шоковіта" транспортно-експедиційні послуги і проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії рахунків-фактур, актів приймання-пе-редачі наданих послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок (а.с.14, 58-112).
Отримані від ТОВ "Шоковіта" послуги оприбутковані по рахунку № 631, про що свідчать оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631 (а.с.171-177).
Безпідставним є посилання відповідача на відсутність подорожніх листів як на доказ завищення ПАТ "Емальхімпром" податкового кредиту з огляду на наступне.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство.
Отже, подорожній лист - це документ, який є необхідним для перевізника для характеристики роботи автомобіля і водія. Обов'язковість наявності подорожніх листів у вантажоодержувача Правилами не передбачена.
Згідно копій товарно-транспортних накладних суд вбачає, що подорожні листи виписувалися, проте перевізником виступав не позивач, а тому наявність у позивача подорожніх листів не є обов'язковим.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки відповідача щодо нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Шоковіта", не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.
Згідно з статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним
Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого статті 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Інтерпластика" правочину.
Крім того, посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Вказані висновки підтверджуються і статтею 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.
Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень, жовтень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 3666,66 грн. здійснено ПАТ "Емальхімпром" на підставі виписаних ТОВ "Шоковіта" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість наданих послуг, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено.
Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку
Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Шоковіта" на момент здійснення господарської операції судовим розглядом не встановлено.
Пунктами 4, 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 за № 984, регламентовано, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Вимоги вказаних норм Порядку відповідачем не дотримані. Викладення допущених ПАТ "Емальхімпром" порушень приписів Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України проведено ревізором без дослідження та посиланням на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.
Підставою для висновку перевіряючого щодо порушення позивачем приписів Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України є акт перевірки ТОВ "Шоковіта" № 7206/229/33421689 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Шоковіта" статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання.
Проте висновки Кременчуцької ОДПІ, які ґрунтуються виключно на акті перевірки іншої інспекції, є необґрунтованими, оскільки встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для його притягнення до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.
Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").
Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують допущені порушення.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3400/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.