ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2013 року Справа № 913/2463/13

Провадження № 30/913/2463/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудтехнологія», м. Луганськ

до відповідача Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, м. Луганськ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у місті Луганську Луганської області, м. Луганськ та Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, м. Луганськ

про стягнення 1035 179 грн. 23 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: Скупінська О.В., довіреність № 20/08/1 від 20.08.2013;

від відповідача: Пастернак В.О., довіреність № 15-7-2/964 від 02.10.2013;

від третьої особи: Агєєв С.О., довіреність № 02-33/1 від 02.01.2013 (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області),

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради про стягнення суми заборгованості у розмірі 889086 грн. 00 коп., пені у розмірі 65740 грн. 06 коп., 7% штрафних санкцій у розмірі 62236 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 18117 грн. 15 коп. за договором № 271 капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Южний від 29.05.2012 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка була розглянута та прийнята до розгляду ухвалою господарського суду від 15.10.2013, а. с. 144-145).

Позовні вимоги мотивовані ст. ст. 526, 615, 612, 837, 843, 846, 857 Цивільного кодексу України, ст. ст. 180, 193 Господарського Кодексу України та фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за виконані підрядні роботи.

Згідно п. п. 1.1 п. 1 Положення відповідача Департамент забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради раніше мав найменування Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради. Перейменування здійснено на підставі рішення Луганської міської ради від 27.06.2013, що судом було прийнято до розгляду.

Відповідач відзивом б/н від 15.10.2013 заперечив проти позову, посилаючись на те, що відповідач є бюджетною організацією, а тому кошти надходять з міського бюджету та затверджуються рішенням Луганської міської ради. На даний час відповідачу кошти з міського бюджету не виділялись.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області) відзивом на позовну заяву № 05-12/1749 від 29.10.2013 зазначила про те, що станом на 29.10.2013 заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним вище договором складає 889086 грн. 00 коп. Органи Державної казначейської служби виконують платіжні доручення розпорядників коштів, виходячи з необхідності забезпечення першочергової оплати захищених видатків. Проведення відповідних платіжних доручень буде виконуватися у порядку черговості оплати незахищених видатків по мірі надходження підкріплення з Єдиного казначейського рахунку на зазначені цілі з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України відповідно до Положення про ЄКР.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

29.05.2012 між сторонами у справі укладено договір № 271 капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Южний, який належним чином підписаний та скріплений печатками сторін (далі за текстом - договір).

За умовами договору замовник (відповідач у справі) доручає, а підрядник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виконати роботи з капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг міста Луганська, кв. Южний відповідно з дефектним актом (додаток № 1), кошторисною документацією (додаток № 2) та договірною ціною (додаток № 3) і в терміни, передбачені графіком (додаток № 4) виконання робіт, які є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна є динамічною (п.п. 1.1 п. 1 договору).

Згідно п. п. 1.2 п. 1 договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи підряднику на підставі актів приймання виконаних робіт (КБ-2в) та довідки (КБ-3) протягом 3-х робочих днів після надходження коштів з міського бюджету.

Договором передбачено, що остаточний розрахунок проводиться тільки за роботи, виконані якісно та у відповідності з технологією виробництва, прийняті замовником згідно акту виконаних робіт (КБ-2в) та довідки (КБ-3) (п.п. 2.3 п.2 договору).

Відповідно до п. п. 4.2 п. 4 договору за порушення термінів виконання договірних зобов'язань з винної сторони стягується пеня в розмірі 0,1% вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості.

На виконання умов договору позивачем виконано роботи на суму 889086 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 299 за листопад 2012 року (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форми № КБ-3), які підписані 28.11.2012 повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств (а. с. 48-51, 60).

Відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за виконані позивачем підрядні роботи.

Отже позивач звернувся до відповідача з претензією № 208 від 12.07.2013 про сплату заборгованості у розмірі 2708123 грн. 19 коп., в т. ч. за договором № 271 від 29.05.2012 на суму 889086 грн. 00 коп. Вказана претензія була отримана відповідачем 15.07.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 64). Відповіді не отримано, заборгованість не сплачена.

За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно частини першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем робіт на суму 889086 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт № 299 від 28.11.2012 за листопад 2012 року (форми № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року (форми № КБ-3), які підписані повноважними представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень, і скріплені печатками підприємств,

Судом встановлено факт порушення відповідачем договірних умов у частині оплати за виконанні роботи на зазначену вище суму.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 889086 грн. 00 коп., що також підтверджується актом звірки від 30.09.2013, який належним чином підписаний та скріплений печатками сторін (а. с. 147).

Доказів погашення вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання.

Зазначена правова позиція щодо застосування статті 526 Цивільного кодексу України при здійсненні розрахунків у зобов'язаннях за рахунок бюджетних коштів викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446. Рішення Верховного Суду України відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування певної правової норми у подібних правовідносинах є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Отже доводи відповідача за відзивом судом відхиляються.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 889086 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, керуючись положеннями закону та п. п. 4.2 п. 4 договору, нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 65740 грн. 06 коп. за період з 04.12.2012 по 01.06.2013. Дата початку нарахування пені позивачем визначена з урахуванням приписів п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України протягом 3 робочих днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (28.11.2012).

Проте умовами договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити роботи підряднику протягом 3-х робочих днів після надходження коштів з міського бюджету (п. п. 1.2 п. 1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, кошти з міського бюджету або з Державного бюджету України на оплату виконаних робіт за вказаним договором не надходили.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 208 від 12.07.2013 про сплату заборгованості у розмірі 2708123 грн. 19 коп., в т. ч. за договором № 271 від 29.05.2012 на суму 889086 грн. 00 коп. Вказана претензія була отримана відповідачем 15.07.2013 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 64).

Отже першим днем прострочення слід вважати 23.07.2013.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої до стягнення суми пені за визначений позивачем період з 04.12.2012 по 01.06.2013.

Крім того, позивачем заявлений штраф у розмірі 7% від зазначеної вартості робіт 62236 грн. 02 коп. в порядку п. п. 4.2 п. 4 договору.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої до стягнення суми штрафу.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 18117 грн. 15 коп. за період з 04.12.2012 по 08.08.2013 (а. с. 119).

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 1242 грн. 28 коп. за період з 23.07.2013 по 08.08.2013.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості у розмірі 889 086 грн. 00 коп., штрафу 7% у розмірі 62236 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 1242 грн. 28 коп., у задоволенні решти позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту забезпечення життєдіяльності міста Луганської міської ради, 91031, м. Луганськ, кв. Дімітрова, буд. 30, код 23484377, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбудтехнологія», 91033, м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, код 37109372, заборгованість у розмірі 889086 грн. 00 коп., штраф 7% у розмірі 62236 грн. 02 коп., 3% річних у розмірі 1242 грн. 28 коп., судовий збір у розмірі 19051 грн. 28 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 31.10.2013

Суддя І.П. Голенко