Справа № 22-8711/2006 рік                               Головуючий у 1 інстанції Кучменко Л.А.

Категорія     18                                                     Доповідач Маширо О. П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н. С. суддів Маширо О.П., Стратіло В.І. при секретарі Кошмак Т. С. розглянувши у  відкритому  судовому засіданні  в  м.Донецьку  цивільну справу по  апеляції ОСОБА_1на рішення Дебальцевського міського суду від 20 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, ОСОБА_1про стягнення суми боргу, зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору позики грошей неукладеним,

установив :

До апеляційного суду звернувся ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення суду, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, а у задоволенні його зустрічного позову було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що за договором позики, укладеним нотаріально між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 16 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_2 42 000 грн. під заставу нерухомого майна.

Оскільки позичальник не повернув борг у строк, оговорений договором позики, суд і стягнув суму боргу.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду га направити справу до місцевого суду на новий судовий розгляд, оскільки суд безпідставно притяг до участі у справі його дружину - ОСОБА_3, яка ніякого відношення до укладеного договору позики не має.

Крім того, згідно з п.5 договору позики цей договір вважається укладеним з моменту фактичної передачі грошей. Між тим, він гроші від ОСОБА_2 не одержував. ніяких доказів щодо фактичної передачі йому грошей ОСОБА_2 до суду не надав.

Фактично він позичав гроші у ОСОБА_2 25 червня 2003 року у сумі 162 000 грн. Оскільки повну суму він у встановлений термін не повернув, вони з ОСОБА_2 вирішили укласти договір застави. Однак нотаріус їм пояснила, що договір застави може бути укладений тільки разом з договором позики, тому вони і уклали договір позики 16 жовтня 2004 року без передачі грошей.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити

частково, оскаржуване судове рішення частково змінити та відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог до відповідачки ОСОБА_3, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції підставно виходив з того, що 16 жовтня 2004 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачемОСОБА_1 був укладений нотаріально посвідчений договір позики, за яким ОСОБА_1 позичив у ОСОБА_2 42000 грн., про що чітко вказано у п.1 укладеного договору (а.с.З).

Апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги, у якому відповідач посилається на п.5 вказаного договору, оскільки у цій частині договору йдеться тільки про початок дії укладеного договору позики. Крім того, законом не передбачено при укладанні нотаріально посвідченого договору позики гроші передавати виключно за розпискою.

До того ж, якщо ОСОБА_1 дійсно не отримував грошей від ОСОБА_2 за договором позики від 16 жовтня 2004 року, то ніщо не заважало йому одразу ж після укладання договору позики та застави майна під цей договір (а.с.4) звернутись з позовом до суду, а не очікувати, коли сплине майже два роки та ОСОБА_2 звернеться до суду зі своїм позовом.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що відповідач не надав до суду переконливих доказів на підтвердження своїх вимог щодо безгрошевості укладеного договору позики, тому суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1у у задоволенні його зустрічного позову.

Разом з тим, з укладеного договору позики вбачається, що цей договір було укладено між ОСОБА_2 таОСОБА_1, тому суд безпідставно стягнув суму боргу також з ОСОБА_3 - дружини відповідача ОСОБА_1

В цій частині оскаржуване рішення слід змінити та відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог за рахунок ОСОБА_3

В іншій частині оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Дебальцевського міського суду від 20 липня 2006 року в частині стягнення солідарно суми боргу з ОСОБА_3 та ОСОБА_1скасувати та відмовити ОСОБА_2у задоволенні його позовних вимог про стягнення суми боргу з ОСОБА_3.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.