ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2274/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі: Лумей В.Г.,

за участю сторін:

позивача: Публічне акціонерне товариство «Мукачівська пересувна механізована колона №77», представники - Андрієнко П.В. та Хмелькова О.Ю.,

відповідача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області - Буря О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Мукачівська пересувна механізована колона №77» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення№ 0000892201 від 20 червня 2013 року,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17 жовтня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 жовтня 2013 року.

Публічне акціонерне товариство «Мукачівська пересувна механізована колона №77» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000892201 від 20 червня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Мукачівською об'єднаною державної податковою інспекцією Закарпатської області ДПС України (надалі - Відповідач) у період з 13 травня 2013 року по 12 червня 2013 року проводилася планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» (надалі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року. Наслідком даної перевірки став Акт від 19 червня 2013 року за № 1987/22-00/01037072 про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року. На підставі вказаного Акту Відповідачем були прийняті повідомлення-рішення за № 0000892201, № 0000882201, № 0000902201 від 20 червня 2013 року та податкове повідомлення-рішення за № 0007381702 від 25 червня 2013 року:

Повідомленням-рішенням за № 0000892201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 378 352,00 грн. основного платежу та 189176,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 567 528,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0000882201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 158 652,00 грн. основного платежу та 79326,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 237 978,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0000902201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишньої природи за штрафними санкціями на суму 3060,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0007381702 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на 625,30 грн. основного платежу та 1 176, 33 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 1 801,63 грн.

Станом на дату звернення до суду Позивач вже сплатив збільшені за ініціативою Відповідача податкові зобов'язання та штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями за № 0000882201 та за № 0000902201 від 20 червня 2013 року та податковим повідомленням-рішенням за № 0007381702 від 25 червня 2013 року у повному обсязі.

Але з податковим повідомленням-рішенням за № 0000892201 від 20 червня 2013 року позивач не згідний, оскільки позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 378352 грн. та за штрафними санкціями 189176 грн. на підставі висновків викладних в Акті від 19 червня 2013 року за № 1987/22-00/01037072 про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77», де саме зазначено, що угоди укладені між Позивачем та його контрагентом ТОВ «АСК БУД» за № 21 від 01.12.2011 року про надання послуг машин та механізмів є нікчемними, вказаний контрагент є «податковою ямою», а господарські операції містять ознаки «фіктивності» в зв'язку з тим, що не додано товарно-транспортних накладних.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення № 0000892201 від 20 червня 2013 року прийняте відповідачем всупереч чинного законодавства, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки перевірка товарності та реальності виконання договору № 21 від 01.12.2011 року вже була предметом судового дослідження під час розгляду адміністративної справи за № 2а-0770/2521/12 Закарпатським окружним адміністративним судом, який в мотивувальній частині Постанови від 21 листопада 2012 року встановив факт виконання Договору № 21 від 01.12.2011 року.

Правильність, цільове використання та повноту обсягів виконаних робіт було підтверджено перевіркою Державної фінансової інспекції у Закарпатській області, про що свідчить Довідка від 28.05.2012 року за № 07/07/20.

А в зв'язку з тим, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів нікчемності Договору за №21 від 01.12.2011 року та додаткової угоди № 1 від 01.12.2011 року, то відсутні будь-які підстави для донарахування Позивачу зобов'язань з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, обставин викладених в рішенні суду, матеріалах справах. Просили суд позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову з підстав, наведених у запереченнях, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. Додатково зазначив, що відсутні документи, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з період з 13 травня 2013 року по 12 червня 2013 року проводилася планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» (надалі - Позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року. Наслідком даної перевірки став Акт від 19 червня 2013 року за № 1987/22-00/01037072 про результати планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства у період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року.

На підставі вказаного Акту Відповідачем були прийняті повідомлення-рішення за № 0000892201, № 0000882201, № 0000902201 від 20 червня 2013 року та податкове повідомлення-рішення за № 0007381702 від 25 червня 2013 року:

Повідомленням-рішенням за № 0000892201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 378 352,00 грн. основного платежу та 189176,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 567 528,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0000882201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 158 652,00 грн. основного платежу та 79326,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 237 978,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0000902201 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишньої природи за штрафними санкціями на суму 3060,00 грн.

Повідомленням-рішенням за № 0007381702 Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на 625,30 грн. основного платежу та 1 176, 33 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього на загальну суму 1 801,63 грн.

Станом на дату звернення до суду Позивач вже сплатив збільшені за ініціативою Відповідача податкові зобов'язання та штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями за № 0000882201 та за № 0000902201 від 20 червня 2013 року та податковим повідомленням-рішенням за № 0007381702 від 25 червня 2013 року у повному обсязі.

З огляду на наступне, позивач не погоджується з податковим повідомленням -рішенням за № 0000892201 від 20 червня 2013 року, оскільки останнє прийняте на підставі Акту, висновки якого про результати виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивачу за основним платежем в розмірі 378352 грн. та за штрафними санкціями 189176 грн.

01 грудня 2011 року між Позивачем та ТОВ «АСК БУД» було укладено Договір за № 21 та додаткова угода №1 до нього (а.с.57), відповідно до якого ТОВ «АСК БУД» зобов'язувалося надавати, а ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» оплачувати послуги будівельних машин та механізмів.

На підтвердження отримання послуг машин та механізмів від ТОВ «АСК БУД» було складено Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та розшифровки до них, а саме:

- Акт за № 1 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 212 272,20 грн.,

- Акт за № 2 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 350 880,00 грн.,

- Акт за № 3 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 38 900,52 грн.,

- Акт за № 4 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 185 724,00 грн.,

- Акт за № 5 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 460 200,00 грн.,

- Акт за № 6 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 388 621,20 грн.,

- Акт за № 7 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 392 505,12,00 грн.,

- Акт за № 8 та розшифровка від 30.12.2011 року на суму 426 732,00 грн (а.с.61-73).

ТОВ «АСК БУД» в свою чергу видало позивачу податкові накладні на вказані операції з надання послуг машин та механізмів, а саме:

- Податкову накладну за № 107 від 30.12.2011 року на суму 212 272,20 грн.,

- Податкову накладну за № 108 від 30.12.2011 року на суму 350 880,00 грн.,

- Податкову накладну за № 109 від 30.12.2011 року на суму 38 900,52 грн.,

- Податкову накладну за № ПО від 30.12.2011 року на суму 185 724,00 грн.,

- Податкову накладну за № 111 від 30.12.2011 року на суму 460 200,00 грн.,

- Податкову накладну за № 112 від 30.12.2011 року на суму 388 621,20 грн.,

- Податкову накладну за № 113 від 30.12.2011 року на суму 392 505,12,00 грн.,

- Податкову накладну за № 114 від 30.12.2011 року на суму 426 732,00 грн. (а.с.74-81, т.1)

На виконання своїх зобов'язань за вказаним Договором Позивач здійснив оплату за наданих послуг машин і механізмів, що підтверджується виписками банку від 11.05.2012, 21.05.2012, 05.06.2012 року, 09.07.2012 року (а.с.82-85, т.1).

Крім того, Позивач відобразив операції по переміщенню/перевезенню будівельних матеріалів у податковій звітності, а саме в Декларації з податку на додану вартість (а.с.86, т.1).

Між Позивачем та ТОВ «АСК БУД» було складено Акт звіряння взаєморозрахунків, в якому відображено, що відсутня заборгованість по взаємозобов'язанням (а.с.93, т.1).

Реальність здійснення господарських операцій на виконання договору між ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» та ТОВ «АСК БУД» додатково підтверджується фактичним результатом таких господарських операцій. Так, послуги машин і механізмів ТОВ «АСК БУД» необхідні для транспортування матеріалів були спожиті позивачем у процесі своєї господарської діяльності, зокрема під час виконання Договорів про закупівлю робіт при будівництві за державні кошти № 154 від 02 серпня 2011 року (а.с.101, т.1) та № 160 від 08 серпня 2011 року (а.с.127, т.1), а також Договорів про закупівлю робіт при будівництві за державні кошти № 168 від 27 жовтня 2011 року (а.с.141, т.1) та № 172 від 03 листопада 2011 року (а.с.157, т.1), а саме:

- Згідно договору № 154 від 02 серпня 2011 року позивач зобов'язувався виконати у 2011-2012 роках на замовлення ДП "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області"роботи по реконструкції дамби лівого берегу ріки Тиси на ділянці між селами Петрово і Чорнотисово (1 черга будівництва) Виноградівського району Закарпатської області. Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року, про що свідчать акт контрольних обмірів та обстежень по об'єкту "Реконструкція дамби лівого берегу ріки Тиси на ділянці між селами Петрово і Чорнотисово (1 черга будівництва) Виноградівського району Закарпатської області", довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 9, 10 та 11 (а.с.101, т.1).

- Згідно договору № 160 від 08 вересня 2011 року позивач зобов'язувався виконати у 2011-2012 роках на замовлення ДП "Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області"роботи по регулюванню і берегоукріпленню р. Бистрик в с. Тур'я Бистра Перечинського району Закарпатської області. Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року, про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт та акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с.127, т.1).

- Згідно Договору за № 168 від 27 жовтня 2011 року про закупівлю робіт при будівництві на державні кошти, де Позивач є підрядником та зобов'язався виконати у 2011 році на замовлення ДП «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області» роботи по захисту від затоплення водами р. Шопурка смт. Бичків (додаткові роботи) Рахівського району Закарпатської області (підтвенрджується Актом за № 5 та звіт від 30.12.2011 року, Актом за № 6 та звіт від 30.12.2011 року, перевезення каменю смт. Бичків р. Шопурка). Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року згідно з Актам приймання виконаних будівельних робіт (а.с.141, т.1).

- Згідно Договору за № 172 від 03 листопада 2011 року (а.с.157) про закупівлю робіт при будівництві на державні кошти, де Позивач є підрядником та зобов'язався виконати у 2011-2013 роках на замовлення ДП «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів Закарпатської області» роботи по реконструкції берегоукріплення і посилення водозахисної дамби р. Тиса в районі ПЗ 258-260 Тячівського району Закарпатської області (Акт за № 2 та звіт від 30.12.2011 року, Акт за № 8 та звіт від 30.12.2011 року, перевезення каменю на Прикордонний знак 258-260). Вказані роботи були передані замовнику у грудні 2011 року згідно з Актам приймання виконаних будівельних робіт (а.с.157).

Вказані документи були відображені у податковому обліку Позивача, і останній нарахував собі зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств та сплатив вказаний податок у повному обсязі. Слід зазначити, що до складу вартості виконаних та переданих замовнику робіт увійшли також витрати, понесені Позивачем на отримання послуг машин і механізмів від ТОВ «АСК БУД».

Відповідачем не було зменшено Позивачу розмір задекларованого прибутку, посилаючись на нікчемність Договору за № 21 від 01.12.2011 року, що додатково підтверджує реальність здійснення господарських операцій.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідач стверджує, що на виконання Договору за № 21 від 01.12.2011 року про надання послуг машин та механізмів не додано товарно-транспортних накладних, які в розумінні спільного наказу Мінтрансу України та Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року за № 488/346, Наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року за № 363 «Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні на перевезення вантажів автомобільним транспортом», Закон України «Про автомобільний транспорт» є єдиним документом» первинного бухгалтерського обліку, який може підтвердити виконання такого виду договорів, що свідчить, на думку Відповідача, про відсутність факту виконання укладеного правочину.

Виходячи з норм. ст. 48 Закон України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Закон України «Про автомобільний транспорт» не містить вимоги до обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної.

Документи на вантаж повинні мати саме водій автотранспортного засобу, а не юридична особа - отримувач чи перевізник вантажу і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. Податковий Кодекс України, Закон України «Про державну податкову службу» не надає посадовим особам органів державної податкової служби права здійснювати такий контроль.

Дотримання наказу Мінтрансу України від 14.10.1997 року за № 363 «Про твердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом « є обов'язковим при здійснені транспортування вантажів. І за відсутність будь-якого документу, передбаченого цими правилами, винна особа притягається до відповідальності винятково органами Державної автомобільної інспекції України. Вказані правила регламентують виключно порядок здійснення вантажних перевезень та не можуть встановлювати правила ведення податкового та бухгалтерського обліку платників податків.

Товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують винятково взаємовідносини перевізника та замовника як учасників транспортного процесу.

Отже, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансовий облік в Україні» товарно - транспортна накладна не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, здійснену позивачем.

Оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні статті 44 Податкового кодексу України, то суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що відсутність у відповідача товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивача ТОВ «АСК БУД».

Правильність, цільове використання та повноту обсягів виконаних робіт було підтверджено перевіркою Державної фінансової інспекції у Закарпатській області, про що свідчить Довідка від 28.05.2012 року за № 07/07/20 «Про результати зустрічної перевірки з питань документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, проведених між Позивачем та ДП «Об'єднана дирекція будівництва водогосподарських об'єктів» (а.с.81, т.1).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року № 2а-0770/2521/12 вже досліджувалося питання реальності господарських операцій по виконанню договору № 21 від 01.12.2011 року та додаткової угоди № 1 між ПАТ «Пересувна механізована колона № 77» та ТОВ «АСК БУД» та оформлення документів, в т.ч. наявність податкових накладних, як первинних документів (а.с.206, т.1).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.08.203 року № 208/13/876 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2012 року № 2а-0770/2521/12 залишено без змін (а.с.25, т.2).

Відповідно ч.1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Чинним законодавством не встановлена необхідність підтверджувати факт виконання договору про надання послуг товарно-транспортними накладними, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом у розумінні ст. 44 ПК України.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що господарська діяльність має ознаки «фіктивності» між ПАТ «Мукачівська пересувна механізована колона №77» та ТОВ «АСК БУД» посилаючись на Розпорядження ДПА України від 24.02.2011 року за № 48 - р, оскільки таке розпорядження не набуло законної сили та не міститься переліку будь - яких суб'єктів господарської діяльності взагалі (а.с.94, т.1).

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.1. ст.198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище/рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зпридбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого придбання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у в межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду відповідно до п. 198.3. ст.198 ПК України. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника відповідно до п. 198.4 ст.198 ПК України. Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в матеріалах, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7. пункту 196.1. ст. 196 Податкового кодексу України, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами відповідно до п.198.5. ст.198 ПК України. Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III Податкового Кодексу України.

Згідно із вимогами п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11. ст. 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, кі поп ередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності її особи-платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" регламентує порядок визначення податкового кредиту. Так, пп.7.4.1 цієї статті передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права. Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини займає аналогічну позицію у рішенні від 22 січня 2009 року по справі "Булвес"АД проти Болгарії (скарга № 3991/03), де вказує: "оскільки компанія-заявник в повному обсязі і своєчасно виконала свої зобов'язання по дотриманню встановлених державою норм по відношенню ПДВ, не мала способів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім свої зобов'язань, то вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на вирахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику".

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено фактичне здійснення господарських операцій та достовірність первинних документів, оформлених за наслідками їх здійснення, вказана обставина (відсутність товарно-транспортної накладної) та інші подані суду відповідачем документи (а.с.43-136) не є достатньою підставою для позбавлення права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства, а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2013 року за № 0000892201 підлягає скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст. 94 КАС України, а саме: згідно ч. 1 цієї статті, в якій зазначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» до Мукачівської об'єнаної державної податкової інспекції Закарпатської області про про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892201 від 20 червня 2013 року- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області № 0000892201 від 20 червня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мукачівська пересувна механізована колона № 77» судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя П.П. Микуляк