ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.10.2013Справа № 901/3138/13
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі судді Гризодубової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом - Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим», м. Сімферополь
до Приватного підприємства «Південьзв'язкомонтаж», м. Сімферополь
про стягнення 86 047, 68 грн.
За участю представників:
від позивача - Богатих Н.С., довіреність № 2548 від 09.10.2013 року
від відповідача - Тищенко М.А., довіреність від 12.04.2013 року
Суть спору: Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Південьзв'язкомонтаж», в якому просить стягнути 86 047, 68 грн. завищеної вартості проведених робіт.
Ухвалою господарського суду від 23.09.2013 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 10.10.2013 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході ревізії Державної фінансової інспекції в АР Крим встановлено завищення вартості робіт на суму 86 047, 68 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення наявністю між сторонами договірних взаємовідносин, які передбачали ціну виконання робіт.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
07.09.2011 між Державним підприємством «Радіотелевізійний передавальний центр АР Крим» та Приватним підприємством «Південьзв'язкомонтаж» укладений договір № 35 на виконання комплексу робіт з антикорозійного захисту металоконструкції телевізійної башти. Вартість договору становить 282 617, 23грн. ( а.с. 41-44).
06.10.2011 року між наведеними сторонами укладений договір № 36 на виконання робіт з організації цифрових мереж, вартість становить 14 062, 75 грн. ( а.с. 39-40).
06.10.2011 року між наведеними сторонами укладений договір № 37 на виконання робіт з організації цифрових мереж, вартість становить 30 426, 46 грн. ( а.с. 36-47).
30.06.2012 року укладений договір № 23 на виконання робіт з ремонту антикорозійного захисту, вартість якого становить 734 697, 60 грн. ( а.с. 34-35).
06.06.2012 року укладений договір № 21 на ремонт антикорозійного захисту, вартість якого становить 54 842, 40 грн. ( а.с. 32-33).
06.06.2012 року укладений договір № 20 , вартість якого становить 136 084, 80 грн. ( а.с. 30-31).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, як то передбачає стаття 837 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Пунктом 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як зазначає сам позивач, роботи були ним прийняті, на підтвердження чого слугує акт приймання виконаних робіт за червень 2012 року на суму 54 842, 40 грн. ( а.с. 49), за листопад 2011 року на суму 282 617, 23 грн. ( а.с. 55), за грудень 2011 року на суму 30 426, 46 грн. ( а.с. 60), за грудень 2011 року на суму 14 062, 75 грн. ( а.с. 65), за червень 2012 року на суму 136 084, 80 грн. ( а.с. 70), за вересень 2012 року на суму 734 697, 60 грн. ( а.с. 74).
Крім того, у підтвердження належного виконання відповідачем обов'язків за договором підряду, позивачем повністю оплачена вартість прийнятих робіт.
Так, в обґрунтування своїх вимог позивач покладає результати перевірок фінансової інспекції в АР Крим, відповідно до яких, під час виконання робіт, виконаних за договором № 35 не підтверджено даними матеріального звіту за грудень 2011 року списання матеріалів на суму 4 052, 39 грн., витрати з перевезення працівників на суму 5 287, 81 грн., за договором № 36 - списання матеріалів на суму 2 971, 18 грн., витрати на перевезення працівників на суму 132, 76 грн., відрядження працівників на суму 1 897, 02 грн., за договором № 37 - списання матеріалів на суму 2 963, 83 грн., витрати з перевезення працівників на суму 157, 01 грн., витрати на відрядження 4 664, 52 грн., за договором № 20- списання матеріалів на суму 31 487, 02 грн., витрати з перевезення працівників на суму 4 284, 00 грн., за договором № 21 - списання матеріалів на суму 468, 08 грн., відрядження працівників на суму 9 696, 08 грн., та на суму 4 752, 00 грн., за договором № 23 - списання одиниць матеріалів на суму 13 702, 06 грн.
Загальне завищення вартості робіт становить 86 047, 68 грн.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Оскільки вартість робіт становить за договорами становить менше 300 000, 00 грн. , сторони не були позбавлені права укласти договір із застосуванням вільної ціни.
Факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підтверджується актами виконаних робіт, які підписано обома сторонами та скріпленими печатками підприємств останніх.
Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено: що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Крім того, в акті перевірки зазначені безпідставні витрати позивача на направлення працівників на об'єкти чи у відрядження, що жодним чином не стосується вартості робіт за договорами підряду, отже не може бути ідентифіковане, як завищення вартості робіт.
Пунктом 3.3.1 Державних будівельних норм України «Правила визначення вартості будівництва», затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення.
Договірна ціна на будівництво об'єкту формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій, погоджується із замовником і є невід'ємною частиною контракту, як то зазначено в пункті 3.3.2 наведених правил.
У відповідності до пункту 3.3.4 правил, при погодженні договірної ціни замовник, розглядаючи її складові, перевіряє вартість матеріальних ресурсів, яка не повинна перевищувати мінімальних цін, встановлених Мінекономіки.
Таким чином, саме замовникові делеговані обов'язки щодо перевірки вартості матеріальних ресурсів ціни.
У відповідності ідо пункту 3.3.10.1 правил, на який посилається КРУ в Акті та приписі, вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.
Таким чином незрозумілим є в чому саме знайшло своє відображення порушення підрядником цих правил, тоді як замовник знехтував своїми обов'язками щодо ретельної перевірки ціни, що б свою чергу, могло призвести до укладання договору на виконання підрядних робіт із підрядником, який би запропонував нижчу ціну.
Підприємство відповідача не є монопольним, отже запропонувавши свої послуги за вигідними для себе цінами не порушив жодних вимог Закону. Тоді як позивач мав можливість відмовитись від укладання завідомо невигідного для себе договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність законних та обґрунтованих підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення складене 31.10.2013р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Суддя А.М. Гризодубова