Справа   № 11-855 / 2006р.      Головуючий у 1 інстанції: Мурашко I.А.

Категорія: ст. 125 ч. 2 КК Укр.                                        Доповідач: Кузюра М.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого: судді            Кузюри М.М.

суддів:                                 Білоброва В.Д., Рудомьотової С.Г.

захисника                           ОСОБА_3

потерпілої:                          ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляцію засудженого ОСОБА_1на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2006 року.

Цим вироком: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Челябінськ, РФ, мешканець АДРЕСА_1, освіта вища, одружений, працює ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимий, -

засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України до 180 (ста восьмидесяти) годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_1 244 грн. 91 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2

Судом засуджений ОСОБА_1визнаний винним у тому, що 04 серпня 2005 року, приблизно о 10 г. 20 хв., знаходячись у дворі АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків, схопив ОСОБА_2. за руки, після чого вдарив її головою об стіну будинку, чим завдав потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми потилиці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_1просить вирок суду скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, вважаючи його незаконним, необгрунтованим та не відповідаючим обставинам справи. Свою поведінку пояснює неправомірними діями до нього з боку потерпілої. Стверджує, що саме потерпіла завжди провокує з ним сварки, і того дня теж намагалася його вдарити, тому він змушений був потерпілу відштовхнути від себе і можливо вона отримала тілесні ушкодження, що виявлені в неї, умислу на заподіяння яких він не мав. Просить критично віднестись до показів свідків по справі, які є сусідами ОСОБА_2 і на її прохання обмовили його в суді. Вказує також на можливість отримання потерпілою тілесних ушкоджень під час, коли він захищався від її нападу, що виключає, на його думку, кримінальну відповідальність.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення потерпілої та її представника, які просять залишити апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1у вчиненні злочину щодо потерпілої ОСОБА_2 при обставинах, викладених у вироку, відповідає матеріалам справи і обґрунтований доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Сам засуджений не заперечує можливості отримання тілесних ушкоджень потерпілою від його активних дій, але стверджує, що лише захищався від потерпілої.

Такі покази засудженого щодо версії захисту спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 та висновками судово-медичної експертизи. Свідки ОСОБА_4. та ОСОБА_5, при цьому, в судовому засіданні підтвердили, що були очевидцями події і бачили, як засуджений бив потерпілу об стіну головою. Підстав сумніватися в правдивості свідчень зазначених свідків колегія суддів не вбачає, оскільки всі вони узгоджуються між собою і є послідовними. Суд вірно дійшов висновку про відсутність будь-яких даних, що вказували б на те, що свідки мають підстави обмовити засудженого. Не зазначені такі підстави і в апеляції.

Свідок ОСОБА_7., дружина засудженого і донька потерпілої, пояснила, що стояла на відстані одного метра від чоловіка та матері, однак не бачила, як мати опинилася лежачою на землі, але пам'ятає, як мати намагалася вдарити її чоловіка. За таких обставин, враховуючи напружені стосунки ОСОБА_7. та ОСОБА_2, суд вірно дав критичну оцінку таким свідченням ОСОБА_7.

Порушень матеріального та процесуального права в ході розгляду кримінальної справи не встановлено. Вина ОСОБА_1доведена судом повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 125 ч. 2 КК України. Вид та міра покарання щодо нього обрані у відповідності з вимогами ст. 65 КК України та в межах санкції статті, за якою його засуджено. Підстав до скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1- без змін.

СУДДІ:    БІЛОБРОВ В.Д.          КУЗЮРА М.М.       РУДОМЬОТОВА С.Г.