Справа № 22-4240/07

Головуючий в першій інстанції: Островська О.П.

Доповідач: Сергеева С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Сергєєвої С.В.

суддів: Фарятьєва C.O.,  Медведева A.M.,

при секретарі: БолотовоїК. розглянувши у відкритому Судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду М.  Луганська від 14.06.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  Управління з питань житлового господарства та приватизації Луганської міської ради,  паспортного відділу Ленінського РВ УМВС України в Луганській області про визнання права користування житловою площею,  вселення його у квартиру,  визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та виселення ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 р,  ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду М.  Луганська із позовом до ОСОБА_5,  паспортного відділу Ленінського РВ УМВС України в луганській області,  в якому просив визнати за ним право користування квартирою АДРЕСА_1,  та вселити його в неї,  зобов'язавши паспортний відділ Ленінського РВ зареєструвати його у цій квартирі. В подальшому ОСОБА_6 доповнив свої позовні вимоги,  вказавши відповідачами Управління з питань житлового господарства і приватизації житла Луганської міської ради та ОСОБА_4.,  пославшись при цьому,  що відповідачкою ОСОБА_5 без його згоди було приватизовано вказану квартиру на неї та дитину,  а також вселено без його згоди батька ОСОБА_4.. Тому позивач просив визнати свідоцтво про право власності на спірну квартиру в порядку приватизації недійсним,  зобов"язати Управління з питань житлового господарства та приватизації житла Луганської міської ради скасувати наказ (розпорядження) згідно якого видано свідоцтво про право власності на квартиру,  та виселити з квартири відповідача ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 13.02.2007 р. уточнено прізвище відповідачки,  замість ІНФОРМАЦІЯ_1 вважати ІНФОРМАЦІЯ_2,  у зв'язку із зміною прізвища після одруження.

Уточнені позовні вимоги відповідачами визнані не були.

Рішенням Ленінського районного суду М.  Луганська від 14.06.2007 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції,  представник ОСОБА_6- ОСОБА_1,  надав апеляційну скаргу,  в якій,  посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права,  просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення,  яким позовні вимоги ОСОБА_6 задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення учасників процесу,  що з'явилися,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг ,  судова колегія вважає  за  необхідне апеляційну скаргу  ОСОБА_1  в  інтересах  ОСОБА_6

2

відхилити,  а рішення Ленінського районного суду М. Луганська від 14.06.2007 р. залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. . 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права . Не може бути скасовано правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтею 11 ЦПК передбачено те,  що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,  поданим відповідно до цього Кодексу,  в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб,  які беруть участь у справі. Статтею 213 ЦПК встановлено те,  що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим,  тобто суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  повинен вирішити справу згідно із законом,  ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень; підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Судовою колегією встановлено,  що судом першої інстанції згідно вимог  ст. . ст. . 212,  213 ЦПК України вірно було встановлено обставини по справі,  повно,  всебічно та - об'єктивно досліджені надані сторонами докази,  і на підставі вказаного,  з додержанням процесуальних норм,  вірно встановлено правовідносини,  що склалися між. сторонами,  та зроблено висновки про недоведеність позивачем порушення відповідачами ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  Управлінням з питань житлового господарства та приватизації житла його права користування житловою площею у спірній квартирі. Також,  вірно встановивши правовідносини між сторонами,  судом першої інстанції правильно застосовано до вказаних правовідносин норми матеріального права та зроблено висновки про те,  що,  незважаючи на тривале проживання позивача у спірній квартирі,  права постійного користування нею він не набув,  у зв'язку з чим підстав для визнання за ним такого права та вселення його у квартиру немає. У зв'язку з цим суд також вірно прийшов до висновку про відсутність у позивача права вимагати визнання недійсною приватизації відповідачкою ОСОБА_3 спільної квартири та свідоцтва про право власності на житло,  видане їй та неповнолітньому синові сторін.

Доводи апелянта,  наведені в апеляційній скарзі,  які є по суті доводами його позовних вимог,  не спростовують висновків суд і є необґрунтованими.

На підставі викладено судова колегія вважає оскаржуване рішення таким,  що ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права,  а тому згідно вимог  ст. . 308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. . ст. . 307,  308,  313-315,  317 ЦПК України,  судова колегія -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 14.06.2007 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  Управління з питань житлового господарства та приватизації Луганської міської ради,  паспортного відділу Ленінського РВ УМВС України в Луганській області про визнання права користування житловою площею,  вселення його у квартиру,  визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло та виселення ОСОБА_4. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно,  але її може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.