Судове рішення #32987583

Справа № 750/8390/13-к

Провадження № 1-кп/750/282/13


В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


30.10.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді - Рощиної Т.С.

при секретарі - Рудик Є.В.

за участю

прокурора Рудько А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260010003938 від 16.07.2013р. за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, громадянина України, освіта професійно-технічна, не судимого, має на утриманні малолітню дитину 2001 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,


в с т а н о в и в:


16 липня 2013 року приблизно о 16 годині ОСОБА_1, перебуваючи поблизу Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5, що розташована по вул. Соснова, 23а в м. Чернігові, знайшов та незаконно без мети збуту, привласник медичний шприц з рідиною масою 5,367г., яку незаконно, без мети збуту, зберігаючи при собі, в той же день і час, переніс до будинку АДРЕСА_2, де і продовжував її незаконного зберігати без мети збуту. Однак, 16.07.2013 року, в період часу з 18 години 00 хвилин по 18 годину 20 хвилин, поблизу будинку АДРЕСА_2, був затриманий працівниками міліції, які під час особистого огляду виявили та вилучили у нього медичний шприц з рідиною масою 5,367г., яка відповідно до висновку експерта № 900(х) від 22.07.2013р. містить в своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,796г., яку ОСОБА_1 незаконно зберігав без мети збуту.

Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2000р. № 770 зі змінами та доповненнями, опій ацетильований віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (таблиця 1 список 1).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердив, що 16.07.2013р. близько 16-ої години проходив поблизу Чернігівської загальноосвітньої школи №5, де знайшов медичний шприц, який забрав, аби діти його не знайшли та поклав собі до барсетки, те, що в шприці була наркотична речовина, визначив за кольором, припускаючи це, так як раніше спробував наркотик, в цей же день його зупинили працівники міліції, які в подальшому вилучили у нього вказаний шприц із речовиною, збуту не меті не мав, викладене в обвинувальному акті підтвердив, пояснив, що добровільно на даний час до лікувального закладу щодо лікування від наркоманії не звертався і лікування ще не розпочинав, але з моменту, як вчинив це кримінальне правопорушення, наркотичних речовин не вживає, заперечував проти примусового лікування, пояснив, що працює неофіційно на будівництві, отримує щомісячну заробітну плату близько 4 тисяч гривень, має на утриманні доньку 2001р. народження та брата інваліда 3 групи, з яким живе разом, просив призначити йому покарання у виді штрафу, у вчиненому щиро розкаявся.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд враховує, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не заперечують проти такого порядку дослідження доказів, правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів стосовно добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у провадженні докази, зокрема, пояснення обвинуваченого, що повністю узгоджуються між собою, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому діяння повністю доведено і правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу - опію ацетильованого, без мети збуту.

Згідно медичного висновку амбулаторного обстеження особи про встановлення залежності від психоактивних речовин від 13.08.2013р. ОСОБА_1 виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опоїдів, синдром залежності, потребує лікування від наркоманії, медичних протипоказань для лікування немає. Однак суд вважає, що немає достатніх підстав для застосування примусового лікування до ОСОБА_1 оскільки в судовому засіданні не встановлено, що його хвороба становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, його вік, ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності раніше не притягався - є особою раніше не судимою, до адміністративної відповідальності не притягався, під наглядом лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, формально позитивно характеризується за місцем мешкання, відсутність у матеріалах кримінального провадження негативних характеристик щодо особи обвинуваченого, має з його слів постійну але неофіційну роботу, має дитину 2001 р.н., наявність обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання у зв'язку із чим суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах розміру, встановленого ч.1 ст. 309 КК України.

З урахуванням конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне при призначенні покарання керуватися приписами ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Суд вважає, що призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не застосовувалися.

У провадженні маються витрати на залучення експерта для проведення хімічної експертизи у сумі 293 грн. 40 коп., питання про які необхідно вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вище вкладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,


з а с у д и в:


ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 293 грн. 40 коп.

Речові докази - медичний шприц об`ємом 5мл з наркотичною речовиною - опієм ацетильованим, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,796г., переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів ЧМВ УМВС України в Чернігівській області - знищити.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Деснянський районний суд м. Чернігова - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу мають право подати обвинувачений, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок, його законний представник чи захисник - в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, інші особи, у випадках, передбачених КПК України.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.



Суддя Т.С. Рощина





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація