Номер справи 2315/7105/2012

1/703/35/13

У Х В А Л А

28 жовтня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

суддів Яценка С.Л.

Прилуцького В.О.

при секретарі Діхтяренко І.Г., Палієві В.М.

з участю прокурора Пашковського Д.М., Ілліна В.А., Ляшка В.П.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Н-Ольхова, Станічно-Луганського району, Луганської області, а жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, приватного підприємця, відповідно до вимог ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- за ч.1 ст.115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачується у тому що він в ніч з 24 на ІНФОРМАЦІЯ_2 року, під час сумісного розпиття спиртних напоїв разом із раніше знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в домоволодінні останнього, що по АДРЕСА_2, Черкаського району і області, між ним та ОСОБА_6 виник конфлікт на ґрунті неприязнених відносин, що виразився в нецензурних висловлюваннях ОСОБА_6 на його адресу. ОСОБА_11 з метою заспокоїти потерпілого запропонував йому проїхати в напрямку м.Городище Черкаської області на автомобілі НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9. Під час руху між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжився конфлікт, який виник в домоволодінні ОСОБА_10 Проїжджаючи біля території кварталу № 1 лісового масиву Городищенського лісництва, Смілянського держлісгоспу, Черкаської області, де ОСОБА_9 на прохання ОСОБА_11, зупинив автомобіль та останній з метою вияснення подальших відносин з ОСОБА_6 відійшов від автомобіля по лісовій дорозі, де під час вияснення відносин, що виникли на ґрунті раптових неприязних стосунків, маючи умисел на умисне вбивство-тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині дістав із задньої кишені штанів ніж умисно наніс три ножові поранення в шию ОСОБА_6 внаслідок чого він помер на місці, а ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник.

Його дії кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство.

В судовому засіданні підсудний винним себе не визнав і пояснив, що дійсно він 24 січня 2009 року в будинку ОСОБА_10 разом з ним та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 розпивали спиртні напої. Між ним і ОСОБА_6 виник незначний конфлікт та вони майже одразу порозумілися, тому ніякої неприязні він до ОСОБА_6 не відчував. За чиєюсь пропозицією всі вони на автомобілі ОСОБА_9 поїхали в сторону м.Городище, в пошуках нічного розважального закладу. Дорогою він ні з ким, і зокрема з ОСОБА_6 не сварився. В с.Мліїв розвернувшись поїхали в зворотному напрямку і на виїзді з села, щоб справити природні потреби, вони зупинились і він разом з ОСОБА_6 відійшов в ліс, де, на прохання останнього залишив його, оскільки той мав намір відвідати знайомого, який живе поруч на хуторі "Скіття" на околиці с.Мліїв. Вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 року заїхав до ОСОБА_9, в с.Чапаївка, де залишив свої штани, так як в них зламалась «молнія» і одягнув інші. ОСОБА_6 він більше не бачив, а згодом від працівників міліції дізнався, що його вбили. Під час досудового слідства визнавши себе винним у вбивстві ОСОБА_6, він себе оговорив в зв'язку з застосуванням до нього фізичного тиску з боку працівників міліції, хоча ніякого відношення до вбивства ОСОБА_6 не має.

Захисник підсудного, адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання, яке підтримав підсудний і його захисник ОСОБА_3, про направлення справи на додаткове розслідування, оскільки, досудове слідство на їх думку проводилось з грубим порушенням вимог КПК України в зв'язку з чим ОСОБА_5 оговорив себе в скоєнні злочину якого не вчиняв.

Прокурор і представник потерпілої проти заявленого клопотання заперечують, посилаючись на те, що на їх думку, слідством, у відповідності з вимогами КПК України, зібрано достатньо доказів про винність підсудного у вчиненні злочинів, а заяви підсудного про застосування до нього заборонених методів слідства перевірені, і такі факти не знайшли свого підтвердження.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як визначено у ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Згідно з ст. 22 КПК України, слідчий який провадить дізнання зобов'язаний вжити всіх передбачених Законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України, при розгляді кримінальної справи у суді підлягають доказуванню, у тому числі подія злочину, час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження, всупереч вимогам ст. ст. 22, 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Показання підсудного, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці і може бути покладено в основу обвинувачення лише у разі підтвердження цього визнання сукупністю доказів, що є в справі (ст.74 КПК України).

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Підсудний не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Про те ці вимоги закону органом досудового слідства не виконані.

Частина 1 ст. 115 КК України передбачає відповідальність за вбивство, тобто умисне, протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Слідство дійшло висновку, що ОСОБА_5 заподіяв смерть ОСОБА_6 в зв'язку з тим, що між ними, з вини ОСОБА_6, виник конфлікт, який продовжився в автомобілі, а потім на лісовій дорозі, куди вони відійшли з метою з'ясування подальших відносин, під час чого, на ґрунті раптових неприязних стосунків, маючи умисел на умисне вбивство -ОСОБА_5 дістав із задньої кишені штанів ніж, яким умисно наніс три ножові поранення в шию ОСОБА_6.

При цьому, слідством не встановлено та не перевірено чи могли дії потерпілого (неприязні стосунки, що виразились в нецензурних висловах) викликати у підсудного такий психологічний стан, який привів до скоєння злочину, згідно його первинних показань під час досудового слідства.

Разом з тим, в судовому засіданні як підсудний так і свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 підтвердили факт незначного конфлікту між ОСОБА_6 і ОСОБА_5, який відбувся між ними і був вичерпаний тут же в будинку. Вони ж ствердили суду, що в автомобілі та біля автомобіля в лісі взагалі ніяких конфліктів, в тім числі між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не було. Крім того, допитані судом свідки повідомили, що під час досудового слідства працівниками міліції на них чинився психологічний тиск, тому вони давали показання іншого змісту, вказуючи, що ОСОБА_5 з ОСОБА_6 в дорозі сварилися.

Суд позбавлений можливості безпосередньо допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 у зв'язку з відсутністю відомостей про його реальне місце перебування, хоча його показання мають істотне значення.

Аналізуючи ж, показання свідків, допитаних під час судового слідства, не можна беззаперечно стверджувати про наявність у ОСОБА_5 мотиву вчинення інкримінованого злочину, з мотиву раптово виниклих неприязних стосунків, тому твердження слідства про виникнення у підсудного умислу на вбивство на ґрунті неприязних та раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_6 є сумнівним.

Слідство не перевірило всі версії скоєння злочину і, зокрема, вбивства потерпілого із користі як підсудним, так і іншою людиною з метою заволодіння коштами, які потерпілий, незадовго до вбивства, отримав від продажу власної квартири та місце знаходження яких не встановлено.

Орган досудового слідства посилається на докази винності підсудного, які в більшості своїй стосуються тільки самого факту смерті потерпілого ОСОБА_6

Як на доказ винуватості ОСОБА_5 у скоєнні вбивства ОСОБА_6 в ніч з 24 на ІНФОРМАЦІЯ_2 року ножем, слідство посилається на його показання як підозрюваного, що він саме в той час перерізав горло потерпілому розкладним ножем, ручка довжиною сантиметрів 18, лезо також 18 сантиметрів, розкривається кнопкою, який вийняв з задньої кишені штанів, а потім зупинивши машину в лісі , неподалік торф'яного заводу, - викинув.

Під час досудового слідства двічі було проведено огляд місця, на яке ОСОБА_5, будучи допитаним як підозрюваний, вказував, як на місце, де він викинув знаряддя вбивства, при цьому знаряддя вбивства не знайдено.

Про те, чи був взагалі ніж у підсудного, і який саме, слідством не встановлено.

Свідок ОСОБА_9 в своїх показаннях суду вказав, що в машині був маленький «перочинний» ніж, який мав довжину не більше 10-ти сантиметрів, інших ножів ні у кого з компанії, в тому числі і у ОСОБА_5 він не бачив.

Обвинувачення взагалі не містить часу вчинення злочину та, за версією слідства, потерпілого вбили через короткий час після тривалого спільного вживання їжі і напоїв, при цьому судово-медичне дослідження трупа ОСОБА_6 вказує, що вміст його шлунка не перевищує 250 мг., що викликає сумніви про час скоєння злочину. Крім того, вбивство, на переконання слідства відбувалось на місці виявлення трупу, при цьому там відсутні як сліди боротьби так і сліди бризків крові, які могли б залишитись, враховуючи характер нанесених потерпілому тілесних ушкоджень та те, що ушкодження наносились потерпілому в стоячому положенні. Як підсудний, так свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_7, під час судового слідства показали, що автомобіль зупинився на виїзді із с.Мліїва біля першого з'їзду в ліс праворуч та їм було видно світло від якихось будівель, та саме там залишився ОСОБА_6 Як вбачається з матеріалів справи, труп було виявлено значно далі, де асфальтована дорога повертає ліворуч, а відповідна лісова дорога іде праворуч, та можливість побачити з того місця світло від будь-яких споруд виключається.

Також викликає сумнів щодо часу і місця вчинення злочину той факт, що протягом двох діб, з 25 по 28 січня 2009 року, жодна особа не виявила тіло потерпілого, хоча як показав суду свідок, лісничий ОСОБА_14, видимість в той час була нормальною, неподалік в лісі працювали люди, він сам здійснював обхід та був від місця виявлення трупа на відстані близько 100 метрів, але нічого не помічав.

При цьому в судовому засіданні підсудний відмовився як від своїх показань наданих в якості підозрюваного, так і від показань наданих при відтворенні обстановки і обставин події, пославшись на незаконні методи слідства, вказавши крім іншого на те, що відео фіксація відтворення має ознаки фальсифікації, оскільки її фактична тривалість на кілька хвилин менша ніж час проведення слідчої дії, який оголошує слідчий Хамаза О.О., зауваживши, що вирізані фрагменти містять інформацію, яка підтверджує його невинуватість.

Доводи підсудного щодо незаконних методів слідства належним чином, як це зазначають вимоги ст.3 Європейської конвенції з прав людини, провірені не були.

Відповідно до вимог цієї конвенції перевірка має бути об'єктивною, ретельною і всебічною. Вона повинна проводитись службовими особами, які не зацікавлені по справі і не належать до органу на дії якого скаржиться підсудний, а результати перевірки повинні бути законними з врахуванням обставин перевірки і не викликати сумніву в їх об'єктивності.

Отже, судом встановлено, що в порушення ст.64 КПК України досудовим слідством під час розслідування справи не в повному обсязі досліджена сама подія злочину, зокрема існують суперечності щодо мотивів, часі, місця та знаряддя злочину.

Згідно з ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунена у судовому засіданні.

Для усунення виявлених суперечностей судом було вжито всіх можливих заходів, зокрема неодноразово застосовувались приводи, в порядку 315-1 КПК України органу досудового слідства було доручено виконати ряд слідчих дій серед яких проведення комісійної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, та неодноразово продовжувався термін виконання таких дій, але фактично слідчі дії зазначені у постанові суду виконані не були.

Так, органом досудового слідства не було встановлено місця знаходження свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_8, що позбавляє суд можливості безпосередньо отримати важливі показання, оскільки вони мають істотне значення для з'ясування істини у справі.

Орган слідства не встановиви наявність чи відсутність особи, мешканця хутора "Скіття" на околиці с.Мліїв що була знайома з ОСОБА_6, оскільки допитані лише мешканці двох будинків, при цьому не встановлено загальну кількість жилих будинків зазначеного населеного пункту, отже доводи підсудного наведені на свій захист, в цій частині залишились не перевіреними.

Проводячи додатковий огляд місця події, на виконання ухвали суду, слідчим без врахування показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та підсудного, фактично було повторно оглянуто місце виявлення трупа, при цьому в протоколі огляду місця події зазначено, що слідча дія проводилась за участю двох понятих та без участі будь-яких інших осіб, проте в кінці є підпис свідка ОСОБА_14 Таке виконання слідчої дії є формальним, та таким, що жодним чином не усунуло зазначених вище суперечностей виявлених під час судового слідства.

На встановлення осіб які могли протягом часу з моменту вбивства і до виявлення трупу (з 25 по 28 січня 2009 року) перебувати на місці події, слідством не вчинено взагалі ніяких дій. Повторний допит лісничого ОСОБА_14 не може вважатись належним виконанням такої дії, оскільки ця особа вже була допитана, як під час слідства, так і в суді та жодних нових даних не повідомила та не могла повідомити.

Не виконана слідством і вказівка суду про встановлення факту користування ОСОБА_5 і ОСОБА_6 своїми мобільними телефонами з 24 по 28 січня 2009 року, із з'ясуванням їх місця знаходження, та не направлено до суду роздруківок телефонних з'єднань з їх номерів за вказаний період, при цьому, не повідомлено суд про причину невиконання доручення в цій частині.

Проігнорована вказівка суду про здійснення повторного проведення відтворення обстановки і обставин подій на місці скоєння злочину за участю підсудного, з урахуванням його показів, наданих під час судового слідства;

За вказівкою суду провести комісійну судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_6, що містилась в ухвалі суду від 22 квітня 2013 року, слідчим було прийняте відповідне рішення лише в липні 2013 року, тобто за збігом майже трьох місяців, при цьому, призначаючи таку експертизу слідчий обмежився дублюванням питань поставлених у відповідній ухвалі суду, та повідомив суд про необхідність направлення експерту відповідних матеріалів лише в кінці вересня 2013 року, тому експертиза до цього часу не виконана.

Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та наявні докази, допитавши свідків, за виключенням тих, відомості про місце проживання яких відсутні, суд вважає, що досудове слідство проведене не повно, залишилися невиявленими істотні обставини справи, що не дозволяє суду з упевненістю реконструювати досліджувану подію і з безсумнівністю дійти висновку про винність або невинуватість обвинуваченого, форми його вини і зв'язок його дій з шкідливими наслідками, що настали, а отже, правильно вирішити кримінальну справу.

Приймаючи до уваги, що для встановлення вищезазначених обставин необхідно значний об'єм слідчих та оперативно-розшукових заходів, а суд позбавлений можливості перевірити всі належні та допустимі докази по справі безпосередньо в судовому засіданні, та вжив всі можливі заходи, які не дали результатів, тому суд приходить до висновку про необхідність направлення справи на додаткове розслідування відповідно до вимог КПК України.

Під час досудового слідства необхідно:

1. З дотриманням вимог ст.3 Європейської конвенції з прав людини, перевірити заяви підсудного та свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_7 про те, що до них застосовувались незаконні методи слідства.

При перевірці заяв підсудного врахувати дані медичної карти, що приєднана до матеріалів кримінальної справи, а також медичної документації, за місцем утримання та місцем надання медичної допомоги, в разі наявності такої.

В разі підтвердження відповідних заяв, вирішити питання про притягнення до відповідальності винних осіб.

2. Встановити місце знаходження свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_8 та допитати їх з приводу відомих їм обставин справи;

3. Для усунення встановлених під час судового розгляду невідповідностей та сумнівів, провести очні ставки між підсудним та свідками;

4. Перевірити достовірність приводу здійснення поїздки шести осіб (в тому числі підсудного та потерпілого) в автомобілі НОМЕР_2, дорогою через ліс саме в м.Городище, для чого з'ясувати чи працювали на момент вчинення злочину, в межах с.Дубіївки та неподалік від нього, будь-які заклади, в яких здійснюють реалізацію алкоголю після 24 години.

5. Шляхом опитування всіх мешканців хутора "Скіття" на околиці с.Мліїв Городищенського району Черкаської області, перевірити наявність чи відсутність серед них знайомих ОСОБА_6

6. Шляхом опитування всіх мешканців хутора "Скіття" та працівників, які зі слів сідка ОСОБА_14, в той час працювали в лісі неподалік місця події, встановити осіб, які могли протягом часу з моменту вбивства і до виявлення трупу (з 25 по 28 січня 2009 року) перебувати на місці події та з'ясувати коли кожен з них був на цьому місці, чи неподалік від нього та чи бачили в цей період труп ОСОБА_6 на місці, де його виявили.

7. Оскільки підсудний показував місце куди він викинув ніж, яким вчинив вбивство ОСОБА_6, прийняти міри до його відшукання.

8. Усунути суперечності щодо можливість нанесення тілесних ушкоджень в місці та механізмом зазначеним в обвинуваченні, а саме щодо отримання тілесних ушкоджень потерпілим в положенні стоячи безпосередньо на місці виявлення його трупу, з урахуванням характеру та ступеню просякання кров'ю його верхнього одягу і білизни та наявності і кількості плям крові на місці виявлення трупа.

9. З метою перевірки та встановлення мотиву вбивства ОСОБА_6, допитати всіх свідків по справі, усунувши невідповідності та сумніви щодо дійсності встановленого слідством мотиву вчинення вбивства. При необхідності провести очні ставки. Перевірити крім основного мотиву також і корисливий мотив скоєння злочину, за версією причетності до вчинення вбивства як ОСОБА_5 так і інших осіб, з'ясувавши де гроші від продажу квартири ОСОБА_6.

10. Встановити чи користувались ОСОБА_5 і ОСОБА_6 своїми мобільними телефонами з 24 по 28 січня 2009 року, з'ясувавши, за можливості, їх місце знаходження, та прикласти роздруківку телефонних з'єднань з їх номерів за вказаний період.

11. З'ясувати чи була в мобільному телефоні, виявленому в речах ОСОБА_6 сім-карта? Якщо так, з'ясувати місце її знаходження, перевіривши інформацію, щодо останніх телефонних контактів потерпілого, та часу здійснення ним останніх телефонних розмов.

12. Перевірити наявність чи відсутність фальсифікації відео-зйомки відтворення події, на які вказує підсудний, в разі необхідності, провести криміналістичну експертизу відеозапису.

13. За результатами комісійної судово-медичної експертизи призначеної постановою слідчого від 2 липня 2013 року, та за наявності достатніх підстав, конкретизувати обвинувачення ОСОБА_5 відповідно до диспозиції інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.115 КК України, чітко зазначивши знаряддя злочину, час, місце, спосіб та мотив вчинення злочину.

14. При необхідності провести інші слідчі дії, які або підтвердять винність підсудного, або доведуть його невинуватість і, з врахуванням встановленого, вирішити питання про направлення справи до суду

Керуючись ст.281 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Справу про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України повернути прокурору Черкаської області для проведення додаткового розслідування - усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Запобіжний захід підсудному залишити попередній - тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд протягом 7 діб.

Головуючий Т. В. Васильківська

Суддя С.Л.Яценко

Суддя В.О.Прилуцький