Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 801/6087/13-а
21.10.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Єланської О.Е. ,
Кукти М.В.
секретар судового засідання Руднєва А.В.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим- Сергєєва Ірина В'ячеславівна, довіреність № 314/09-5 від 14.01.13
відповідач, ОСОБА_3- паспорт серії НОМЕР_1 виданий Бахчисарайським РВГУ МВС України в Криму, від 28.12.95
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакет Т.В. ) від 07.08.13 по справі №801/6087/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 10,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)
до ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,95024)
про стягнення переплати пенсії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим суму переплати пенсії в розмірі 251502 (двісті п'ятдесят одна тисяча п'ятсот дві) гривні 16 копійок.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2013 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду залишити в силі, надав письмові заперечення, додаткові письмові пояснення та долучив до матеріалів справи судову практику з аналогічних справ.
Відповідача в судовому засіданні 21.10.2013 року наполягав на задоволенні апеляційної скарги та просив рішення суду скасувати, в позові відмовити.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Управлянням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим з 29.11.2006 року по 31.03.2012 року ОСОБА_3, на підставі поданих документів, у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», була призначена та виплачувалась пенсія за вислугу років за нормами ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка визначає окремі категорії працівників авіації і льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років.
29 листопада 2006 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до Управляння Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим з заявою про призначення пенсії за вислугу років, в якій вказав, що він не працює та ознайомлений, що при поновленні на льотну роботу він зобов'язаний у триденний строк повідомити про це пенсійний фонд (а.с.7).
Для призначення пенсії ОСОБА_3 була надана трудова книжка із записом про звільнення з 14.11.2006 року у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років, довідки про періоди роботи і наліт годин, інші документи необхідні для призначення пенсії.
У порядку перевірки даних, наданих для призначення пенсії, позивачем були направлені запити до МААК «УРГА» (м. Кіровоград) на предмет встановлення факту пільгової (льотної) роботи та з 01.04.2012 року виплата пенсії відповідачу була призупинена до встановлення всіх обставин, оскільки за даними персоніфікованого обліку ОСОБА_3 після виходу на пенсію продовжував працювати на роботах, що дають право на пенсію за вислугу років.
03 жовтня 2012 року ОСОБА_3 надав до Управляння Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим заяву про поновлення пенсії за вислугу років (а.с.9). ОСОБА_3 також були надані відповідь Закритого акціонерного товариства Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №4862 від 04.05.2012 року за підписом генерального директора Шмаєвича Л.І., з якої вбачається, що ОСОБА_3 15.11.2006 року прийнятий на роботу методиста в льотну службу МААК «УРГА». Дана посада не входить в перелік посад, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення (а.с.12).
10 січня 2013 року до Управляння Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від Головного управління Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим надійшов акт від 20 грудня 2012 року «Про результати перевірки достовірності виданих довідок про факт роботи та заробітну плату, яка враховується при призначенні пенсій», відповідно до якого за період з 2005 року по 2012 рік ОСОБА_3 працював в Авіаційній компанії «УРГА» та згідно наказів цього підприємства з 2006 року по 2012 року робота ОСОБА_3 на посаді методиста не підтверджується.
У відповідності з наказом Закритого акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №984 п від 14.11.2006 року звільнено ОСОБА_3, командира повітряного судна льотної служби ЗАТ «МААК «УРГА» 14 листопада 2006 року в зв'язку з оформленням пенсії за вислугу років, підстава ст. 38 КЗпП України (а.с.23), про що зроблено відповідний запис № у його трудовій книжці під №21 (а.с.85).
Згідно наказу Закритого акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №1078 п від 13 грудня 2006 року ОСОБА_3 прийнятий на посаду командира повітряного судна в льотну службу МААК «УРГА» з 13 грудня 2006 року, з яким останній був ознайомлений, про що свідчить його підпис на вказаному наказі (а.с.24) та відповідно до наказу Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №641 п від 16 травня 2012 року ОСОБА_3 командира повітряного судна - інструктора льотної служби переведено на посаду старшого викладача - головного інструктора з теоретичної підготовки навчально-льотного МААК «УРГА» з 16.05.2012 року (а.с.25).
Надалі наказом Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» від 31 серпня 2012 року №1066 п ОСОБА_3 - старшого викладача - головного інструктора з теоретичної підготовки навчально-льотного центру МААК «УРГА» звільнено 17.09.2012 року за згодою сторін, п. 1 ст. 36 КЗпП України (а.с.26).
Таким чином дані зазначені у трудовій книжці ОСОБА_3 не співпадають з даними наказів Закритого акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №1078 п від 13 грудня 2006 року та Приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №641 п від 16 травня 2012 року, що містяться в матеріалах справи.
Колегія суддів також не приймає до уваги відповідь Закритого акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №4862 від 04.05.2012 року за підписом генерального директора Шмаєвича Л.І., з якої вбачається, що ОСОБА_3 15.11.2006 року прийнятий на роботу методиста в льотну службу МААК «УРГА»; дана посада не входить в перелік посад, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки Закрите акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» 27.10.2010 року перейменовано в Приватне акціонерне товариство «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», про що свідчить статут підприємства (нова редакція) затверджений загальними зборами акціонерів 27 жовтня 2010 року (а.с.19), тобто вказана відповідь надана не уповноваженою особою та викладені в ній відомості не відповідають встановленим обставинам.
З урахуванням наведеного, відповідач ОСОБА_3 з 13 грудня 2006 року по 16 травня 2012 року працював у ЗАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» (після перейменування ПАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА») на посаді командира повітряного судна та з 16.05.2012 року по 17.09.2012 року - на посаді старшого викладача - головного інструктора з теоретичної підготовки навчально-льотного МААК «УРГА», про що свідчать накази №1078 п від 13 грудня 2006 року, №641 п від 16 травня 2012 року та №1066 п від 31.08.2012 року, з якими відповідач був ознайомлений під розпис.
Згідно з Переліком посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 року №418 віднесені наступні посади: члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів; льотно-інструкторський склад тощо.
Таким чином відповідач ОСОБА_3 у період з 2006 року по 17.09.2012 року займав посади, які дають право на пенсію за вислугу років.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Отже відповідач ОСОБА_3 у порушення вказаних норм закону не повідомив позивача Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим про своє працевлаштування на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та крім того, надав позивачу завідомо недостовірну інформацію, а саме відповідь Закритого акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА» №4862 від 04.05.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 15.11.2006 року прийнятий на роботу методиста в льотну службу МААК «УРГА», яка не входить в перелік посад, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, однак дану посаду він не займав.
На підставі наданих недостовірних даних та приховування відповідачем вищенаведених обставин для призначення та виплати пенсії виникла переплата пенсії за період з 29.11.2006 року по 31.03.2012 року в загальній сумі 263152,75 року та позивачем прийнято рішення про утримання з пенсії ОСОБА_3, виплата якої поновлена з 18.09.2012 року, переплату пенсії, що виникла за період з 29.11.2006 року по 31.03.2012 року у розмірі 263152,75 грн. по 20% щомісячно до повного погашення (а.с.28).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що позивачем доведено правомірність стягнення з ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополь Автономної Республіки Крим суму надмірної переплати пенсії в розмірі 251502,16 грн.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.13 по справі №801/6087/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.Е.Єланська
підпис М.В. Кукта
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук