Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/3817/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1988/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Харчука В.М.,

суддів - Спірідонової Т.В., Переверзєвої Н.І.,

при секретарі - Чебан О.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій Лтд» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановила:

В лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом та після уточнення позовних вимог просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитом у сумі 11651,91 доларів США, що еквівалентно 93133грн.72коп., пеню у сумі 47880грн.95коп., штраф у сумі 9225грн.52коп. та судовий збір. В обґрунтування позовних вимог вказав, що 03.10.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №03/10/2006/840-К/36, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 11542 доларів США зі сплатою 10% річних за користування кредитними коштами з кінцевим терміном погашення кредиту до 30.09.2011 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 03.10.2006 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №06-К/36-1, згідно якого ОСОБА_3 поручився перед позивачем за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що виникають з кредитного договору від 03.10.2006 року. У зв'язку з невиконанням відповідачами належним чином зобов'язань станом на 05.02.2013 року заборгованість по тілу кредиту становить 8927,63 доларів США, що еквівалентно 71358грн.55коп., заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 2281,60 доларів США, що еквівалентно 18236грн.85коп., плата за управління кредитом- 442,68 доларів США, що еквівалентно 3538грн.33коп., пеня- 5990,36 доларів США, що еквівалентно 47880грн.95коп., штраф- 1154,20 доларів США, що еквівалентно 9225грн.52коп.

_____________________________________________________________________________

Головуючий в першій інстанції - Чевилюк З.А.

Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія 27

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року позов ПАТ КБ «Надра» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 11209,23 доларів США, що еквівалентно 89595грн.38коп., в т.ч. заборгованість по тілу кредиту- 8927,63 доларів США, заборгованість за відсотками 2281,60 доларів США, а також плату за управління кредитом 3538грн.33коп., пеню за прострочення сплати кредиту- 45025грн.10коп., штраф- 9225грн.52коп., судовий збір у розмірі 1473,84 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що кредитний договір є неукладеним, оскільки, укладаючи договір, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, передбачених ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме щодо детального розпису загальної вартості кредиту для споживача та дати видачі кредиту. Оскільки неукладений правочин не породжує жодних правових наслідків, то банк не мав права вимагати сплати заборгованості, процентів та штрафних санкцій відповідно до кредитного договору. Під час розгляду справи судом не було враховано, що розрахунок заборгованості проведено банком одноособово без урахування думки та позиції позичальника. Вважає також, що одночасне стягнення судом з відповідача штрафу та пені свідчить про застосування до боржника подвійної цивільно-правової відповідальності за порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Судом безпідставно не було застосовано строк позовної давності, про застосування якої ним було заявлено та не звернуто увагу на те, що позов пред'явлено 25.02.2013 року, тому не підлягають задоволенню вимоги про стягнення заборгованості по кредиту, яка виникла до 25.02.2010 року у зв'язку із спливом позовної давності.

ОСОБА_2 повідомлений належним чином про час і місце слухання справи відповідно до вимог до ч. 5 ст. 76 ЦПК України, у судове засідання не з'явився.

Відповідач ОСОБА_3 та третя особа без самостійних вимог- представник ТОВ «Меркурій ЛТД» повідомлені належним чином про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ПАТ КБ «Надра» зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що 3 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», і ОСОБА_2 укладено кредитний договір №03/10/2006/840-К/36, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав у кредит кошти у сумі 11542 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% річних та щомісячної плати за управління кредитом протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,4% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення кредиту до 30 вересня 2011 року. ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачеві кредит щомісячними платежами в розмірі 275 доларів США. Сторони обумовили строк внесення відповідачем щомісячних платежів - до 5 числа поточного місяця. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у період (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості (а.с.5-6).

Відповідно до п.3.1 вказаного кредитного договору надання кредиту проводиться шляхом видачі готівки позичальнику через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті- доларах США.

03.10.2006 року кредитні кошти у сумі 11542 долара США були видані ОСОБА_2, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.14).

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року (в редакції на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний опис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші вимоги визначені законодавством.

Сторони підписали кредитний договір, який містить усі істотні умови кредитного договору, встановлені ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», в тому числі щодо детального розпису загальної вартості кредиту для споживача та дати видачі кредиту. З умовами даного договору ОСОБА_2 був ознайомлений, підписав його та ним вносилися кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості не в повному розмірі.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредитний договір укладений відповідно до вимог закону, сторонами було досягнуто домовленості з усіх його умов, тому доводи апеляційної скарги, що кредитний договір є неукладеним, оскільки не містить усіх істотних умов договору, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Судом також встановлено, що в результаті неналежного виконання ОСОБА_2 умов по погашенню кредиту станом на 5 лютого 2013 року виникла заборгованість по кредиту у сумі 8927,63 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом- 2281,60 доларів США, плата за управління кредитом- 442,68 доларів США, пеня за прострочення сплати кредиту- 45025грн.10коп., штраф- 9225грн.52коп.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунки, надані банком (а.с.8-9), є чіткими, зрозумілими та завірені печаткою. Разом з тим, іншою стороною- відповідачем ОСОБА_2 не надано своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки заборгованості по кредиту, надані банківською установою.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч.1 ст.611ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п.5.2 вищевказаного договору штраф застосовується у випадку порушення позичальником вимог п.п.4.3.1, 4.3.2, 4.3.7, 4.3.9. 4.3.10 цього договору позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % від суми кредиту.

Пеня ж, в свою чергу, відповідно до п. 5.1. вказаного договору сплачується у разі прострочення позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню кредиту, та у випадку прострочення строку виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.4.3.5 цього договору у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.

За таких обставин суд правомірно встановив, що штраф та пеня, відповідно до умов кредитного договору, настають при різних обставинах порушення зобов'язання зі сторони боржника, а відтак є різними видами відповідальності за порушення зобов'язань боржником. Посилання ОСОБА_2 на те, що одночасне стягнення з відповідача штрафу та пені свідчить про застосування до боржника подвійної цивільно- правової відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення не ґрунтуються на законі.

Безпідставними є твердження ОСОБА_2 й щодо спливу позовної давності.

В силу ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу) (ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пунктом 1.4 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту до 30 вересня 2011 року.

Отже, перебіг позовної давності за основним зобов'язанням почався для банку 1 жовтня 2011 року та на час пред'явлення ним позову (25 лютого 2013 року) позовна давність не сплила.

Відмовляючи у задоволенні вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, суд першої інстанції вважав договір поруки №06-К/36-1 від 03.10.2006 року, укладений з ОСОБА_3, припиненим з підстав, передбачених ч. 4 ст. 559 ЦК України, посилаючись на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк пред'явлення позову до ОСОБА_3, оскільки строк виконання основного зобов'язання настав 30 вересня 2011 року, а ПАТ КБ «Надра» звернулося до суду із вказаним позовом 25 лютого 2013 року. Рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, відсотки за користування кредитом, плату за управління кредитом, пеню та штраф. При цьому суд правильно визначив розмір стягуваних з відповідача коштів.

Не спростовують висновків суду першої інстанції й інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:/підпис/ Судді:/підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Т.В.Спірідонова