Справа №2-4156/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 грудня 2007 року    Дзержинський районний суд м.  Кривого Рогу у складі:

головуючого - судді                                                   Свистунової О.В.

при секретарі                                                              Нікорчук Н.М.

представника позивача                                            ОСОБА_1

представника відповідача                                         ОСОБА_2

представника 3-ї особи                                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі справу за позовом: ОСОБА_4  до   відділення  виконавчої  дирекції  Фонду  соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в    м.  Кривому Розі Дніпропетровської області,  третя особа Державне підприємство „Рудоуправління імені Кірова" про перерахунок щомісячних страхових виплат,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суду із зазначеним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат. В судовому засіданні позовні вимоги уточнювались.

В обґрунтування своїх позовних вимог він посилається на те,  що виконуючи трудові обов'язки на АДРЕСА_1,  яка згодом,  за наказом по рудоуправлінню НОМЕР_1 від 04 грудня 1998 року приєднана до АДРЕСА_2,  на протязі 30 років,  у тому числі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 17 років,  у шкідливих підземних умовах,  отримав ушкодження здоров'я.

05 липня 1994 року він пройшов медогляд,  за результатами якого йому було встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково по професійному захворюванню,  починаючи з 13 червня 1994 року.

У зв'язку з ушкодженням здоров'я відповідачем,  у добровільному порядку,  проводились щомісячні виплати в рахунок відшкодування шкоди здоров'я,  виходячи із середнього заробітку за період липень-листопад 1993 року,  що склав 2009367 крб.

Наказом НОМЕР_2 від 22.07.1994 року по АДРЕСА_1 позивачу призначено до виплати 301400 крб.,  з наступного розрахунку: 2009367 крб * 15 %. З даним розрахунком позивач погоджується і станом на 01.12.1995 року не має наміру щодо оскарження порядку відшкодування шкоди.

За період з 01.11.1992 р. по 01.07.2000 р. були застосовані наступні коефіцієнти росту тарифних

ставок і посадових окладів:

(2, 25*1, 935*2, 0*2, 9*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*1, 5*1, 33*1, 25*1, 178*1, 27) = 3561, 10

а повинні бути застосовані,  згідно,  чинного законодавства,  що випливають коефіцієнти:

(2, 25*1, 935*2, 0*2, 9*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*1, 5*1, 33*2, 5*1, 197*1, 27)

Станом на 01.12.1995 року з урахуванням коефіцієнтів 2,0*3, 0*1,5*133 щомісячні виплати склали 36 грн 03 коп.

З 01.12.1995 року,  на підставі постанови дирекції й профкому АДРЕСА_1 від 26.12.1995 року тарифи (оклади) працівникам були збільшені в 2, 5 рази,  а розмір щомісячних регресних виплат в рахунок втраченого заробітку в 1, 25 рази.

Згідно п. 28 "Правил відшкодування шкоди...",  перерахунок розміру відшкодування шкоди проводиться на величину коефіцієнта фактичного підвищення тарифних ставок й окладів.

АДРЕСА_1 виплачувало позивачу,  з урахування застосованого ними коефіцієнта -1, 25 по 45, 04 грн. щомісяця. Однак,  необхідно було виплачувати 90, 08 грн.,  з розрахунку: 36, 03 * 2, 5 = 90, 08. Всього за період з 01.12.1995 року по 01.01.1998 рік АДРЕСА_1 щомісяця недоплачували йому по 45, 04 грн.,  а за весь період,  тобто за 25 місяців недоплата становить 45, 04 * 25 = 1126, 00 грн.

З 01.01.1998р. згідно,  спільної постанови адміністрації й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_6 від 30.12.1997 р. тарифні ставки й посадові оклади були збільшені в 1, 97 рази. АДРЕСА_1 з 01.01.1998року,  на підставі спільної постанови адміністрації й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_3 від 27.03.2001року збільшив розмір відшкодування шкоди в 1, 178 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника після підвищення тарифних ставок у січні 1998 року становила 821, 71 гр.

Розмір відшкодування шкоди до 01.01.1998 р. - 90, 08 гр.,  збільшений в 1, 97 рази буде становити 177, 46 гр.,  у перерахунку на 100% складатиме - 1183, 07 гр.,  що перевершує середньомісячний заробіток прохідника. У цьому випадку розмір відшкодування повинен бути 123.26 гр.(821.71:100%х15%).

Фактично,  в період часу з 01.01.1998року по 01.07.2000року відповідачем виплачувалось позивачу по 53, 06 грн.,  тоді як підлягало сплаті по 123, 26 грн.,  отже,  щомісячна недоплата становить - 70.20 грн.,  а за 30 місяців недоплата становить 2106 грн.

З 01.07.2000 року,  згідно,  постанови дирекції й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_4 від 15.06.2000 року тарифні ставки (оклади) були збільшені в 1, 27 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника 6-гр розряду,  після підвищення тарифних ставок у липні 2000 року,  становила - 1060, 38 гр. Втрата професійної працездатності - 15%. Розмір втраченого заробітку до 01.07.2000 р. - 123.26 гр.,  збільшений в 1, 27 рази буде становити 156.54 гр.,  у перерахунку на 100% -1043.60 гр.,  що не перевершує середньомісячний заробіток прохідника Отже,  АДРЕСА_1 повинен,  починаючи з 01.07.2000 року,  виплачувати позивачу щомісяця по 156, 54 грн.

Фактично,  за період часу з   01.07.2000 р. по 01.04.2001 р. АДРЕСА_1 виплачувало позивачу по 61, 72 грн.,  отже,  щомісячна недоплата склала 94.82 грн.,  за 9 місяців вона склала 853.38 грн.

Усього за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року,  АДРЕСА_1 недоплатило позивачу щомісячних платежів на суму 4085.38грн.

З 01.04.2001р. вступив у дію ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності» і з цього часу відшкодування шкоди у вигляді щомісячних страхових виплат здійснює позивачу ВВД ФСС НВ у м.  Кривому Розі ,  на підставі тих даних,  що були надані ДП АДРЕСА_1,  а оскільки підприємство відшкодування шкоди виплачувало в неправильному розмірі,  то,  відповідно,  і ВВД ФСС НВ у м.  Кривому Розі продовжило відшкодовувати шкоди у заниженому розмірі,  так,  за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. щомісячно на рівні виплат по 61, 72 грн.,  у той час як повинно було - по 156.54 грн. Щомісяця позивачу недоплачували по 94.82 грн. щомісяця,  а за 11 місяців з 01.04.2001 року по 01.03.2002рік недоплата по страхових виплатах склала 1043.02 грн.

З 01.03.2002 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 193 і регресні виплати повинні становити 138, 17 грн. Фактично за період часу з 01.03.2002року по 01.03.2003року Фонд виплачував позивачу по 73, 63 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 64, 54 грн.,  а за 12 місяців -774, 48 грн.

З 01.03.2003 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 182 і регресні виплати повинні становити 163, 32 грн. Фактично за період часу з 01.03.2003року по 01.03.2004року Фонд виплачував позивачу по 87, 03 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 76, 29 грн.,  а за 12 місяців -915, 48 грн.

З 01.03.2004 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 152 і регресні виплати повинні становити 188, 14 грн. Фактично за період часу з 01.03.2004року по 01.03.2005року Фонд виплачував позивачу по 100, 26 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 87, 88 грн.,  а за 12 місяців -1054, 56 грн.

З 01.03.2005 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 238 і регресні виплати повинні становити 232, 92 грн. Фактично за період часу з 01.03.2005року по 01.03.2006року Фонд виплачував позивачу по 124, 12 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 108, 80 грн.,  а за 12 місяців -1305, 60 грн.

З 01.03.2006 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 203 і регресні виплати повинні становити 280, 20 грн. Фактично за період часу з 01.03.2006року по 01.11.2006року Фонд виплачував позивачу по 149, 32 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 130, 88 грн.,  а за 8 місяців -1047, 04 грн.

Загальна сума недоплати Фондом за період з 01.04.2001 року по 01.11.2006 року становить - 5692, 26 грн.,  що підлягає стягнню з Фонду.

З 01.11.2006 року,  щомісячні платежі підлягають стягненню з Фонду в сумі по 280, 20 грн. до зміни обставин які тягнуть перерахунок.

У зв'язку з тим,  що на протязі багатьох років позивачу неправильно нараховували суми відшкодування шкоди,  про що він не знав і не міг знати,  позивач просить відновити строк позовної давності. Отримуючи суми відшкодування шкоди він вважав,  що йому правильно нараховані усі суми,  адже саме на відповідачів покладено обов'язок відшкодовувати шкоду,  разом з тим,  Правилами відшкодування шкоди передбачено порядок відшкодування шкоди за наявності підстав. Позивач вчасно подавав відомості щодо проходження медогляду у МСЕК,  проте,  відповідач шляхом незастосування необхідних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів розраховував позивачу його розмір.

На підставі чого,  позивач просить поновити строк позовної давності,  хоча  ст.  268 ЦК України закріплено факт незастосування позовної давності до спав що виникають з правовідносин щодо відшкодування шкоди,  завданої ушкодженням здоров'я та каліцтвом.

У зв»язку з наданням у судовому засіданні представником Державного підприємства „Рудоуправління імені Кірова" довідки про фактичний ріст тарифних ставок та посадових окладів з 01.12.1995 року та з 01.01.1998 року та враховуючи викладене в ухвалі апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2007 року представником позивача ОСОБА_1 було подано письмову заяву про внесення змін до позовної заяви,  уточненої,  від 14 лютого 2007 року,  у зв»язку з чим,  позивач відмовився від вимог в частині  щодо  стягнення  компенсації частини  втраченого  доходу;  відмовився від

відшкодування шкоди за період,  що перевищує три роки на час звернення до суду тобто за період з 01.04.2001 року по 01.04.2004 року; просив суд поновити строк позовної давності та просив суд задовольнити його вимоги в частини стягнення заборгованості щодо відшкодування шкоди за період з 01.04.2004 року по 01.02.2007 року,  стягнувши на його користь заборгованість страхових виплат за цей період в сумі 6 927 грн. 46 коп. Крім того,  позивач просить стягувати з відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.  Кривому Розі у Дніпропетровській області на його користь щомісяця,  починаючи з 01.02.2007 року страхові виплати у розмірі 378, 72 грн.,  до зміни обставин які тягнуть перерахунок виплат. Інші вимоги просив залишити без змін. Внесення змін до позовних вимог прийняті судом.

Ухвалою суду від 18 грудня 2007 року позивачу поновлено строк позовної давності для звернення із зазначеним позовом до суду.

18 грудня 2007 року у судовому засіданні позивач ОСОБА_4 не був присутній.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1,  що діє на підставі довіреності,  підтримала уточнені позовні вимоги,  наполягала на задоволенні їх у повному обсязі,  підтвердила обставини,  викладені у позовній заяві. Крім того,  представник позивача просила суд звернути увагу на раніше долучену до матеріалів справи копію ухвали Верховного Суду України від 16.07.2007 року по аналогічній справі.

Представник відповідача - ВВД ФССНВ ОСОБА_2 проти позову заперечувала,  посилаючись на ті обставини,  що виплати ними проводиться в повному розмірі з тієї суми,  яка була вказана в особистій справі позивача при передачі його до Фонду,  з подальшим застосуванням коефіцієнтів,  які встановлюються Правлінням Фонду. Також,  Фонд вважає,  що він не може бути відповідачем у справі,  а лише третьою особою.

Представник третьої особи - Державного підприємства АДРЕСА_1,  Слісаренко Олена Миколаївна у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача,  з тих підстав,  що усі коефіцієнти,  вживані АДРЕСА_1 для перерахунку щомісячних регресних виплат були застосовані на підставі Закону України «Про охорону праці»,  «Правил відшкодування збитку»,  колективного договору,  а також Галузевої угоди. Перерахунок розміру відшкодування шкоди проводиться одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів,  шляхом підвищення сум відшкодування шкоди на величину коефіцієнта їх фактичного підвищення,  а також заробітної плати,  якщо це передбачено колективним договором.  Згідно з абз.2 п.4.3. розділу № 3 Колективного договору АДРЕСА_1 на 1995 рік - перерахунок розміру шкоди,  заподіяної здоров»ю робітника,  проводиться одночасно з підвищенням тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві на величину їх підвищення,  що підтверджено відповідною довідкою «Про фактичний ріст тарифних ставок та посадових окладів з 01.12.1995 року та з 01.01.1998 рік»,  тобто за оспорюванні періоди. Відповідно до вимог Правил - перерахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим ніж від середньомісячного заробітку відповідного працівника за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи. Що означає,  що розмір втраченого потерпілим заробітку повинен обмежуватись середньомісячним заробітком відповідного працівника за вимогами абз.6 п.28 Правил після 24 жовтня 1997 року,  тобто набрання чинності Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року,  відповідно до якої ДП АДРЕСА_1 надає довідку про середньомісячну заробітну плату відповідного працівника з 01.01.1998 року та з 01.07.2000 року. У зв»язку з чим,  зазначені вимоги,  в частині перерахунку,  виконувались тільки при підвищенні тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві,  тому у вказані періоди не має значення чи відбувалася зміна оплати праці в рудоуправлінні і який ріст заробітної плати мав місце. Всі суми,  що належать до виплат,  були отримані позивачем в повному обсязі.

Суд,  вислухавши доводи і заперечення представників сторін,  дослідивши письмові докази,  давши їм оцінку,  вважає,  що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно наданої представником третьої особи АДРЕСА_1 довідки,  у судовому засіданні було встановлено,  що шахта АДРЕСА_1 згідно наказу НОМЕР_5 від 28.10.1997 року ліквідована з 01.01.1998 року. Згідно наказу по рудоуправлінню НОМЕР_1 від 04.12.1998 року АДРЕСА_1 була приєднана до шахти АДРЕСА_2. На базі двох шахт утворена одна шахта - шахта АДРЕСА_2. ОСОБА_4 працював підземним прохідником 6-го розряду АДРЕСА_1 (а.с. 134). Згідно наданих довідок,  тарифні ставки та посадові оклади були підвищені на коефіцієнт 2, 5 з 01.01.1995 року,  а на коефіцієнт 1, 97 з 01.01.1998 року.

Із матеріалів справи убачається,  що позивач ОСОБА_4,  виконуючи трудові обов'язки на АДРЕСА_1,  що згодом за наказом по рудоуправлінню НОМЕР_1 від 04 грудня 1998 року приєднана до шахти АДРЕСА_2,  на протязі 30 років,  у тому числі на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 17 років,  у у шкідливих підземних умовах,  я отримав ушкодження здоров'я (а.с.  12-13).

05 липня 1994 року він пройшов медогляд,  за результатами якого йому було встановлено 15 % втрати професійної працездатності безстроково по професійному захворюванню,  починаючи з 13 червня 1994 року (а.с. 14). Наказом НОМЕР_2 від 22.07.1994 року по АДРЕСА_1 позивачу призначено до виплати 301400 крб.,  з наступного розрахунку: 2009367 крб * 15 %. З даним розрахунком позивач погоджується і станом на 01.12.1995 року не має наміру щодо оскарження порядку відшкодування шкоди.

Оскільки,  судом було з»ясовано,  що ОСОБА_4 отримав травми працюючи підземним прохідником 6-го розряду АДРЕСА_1 - для застосування норм Постанови КМУ №1100 при проведенні перерахунку,  сум стягнення шкоди,  необхідно обмежувати середній заробіток по професії підземним прохідником 6-го розряду. Середньомісячна заробітна плата підземним прохідником 6-го розряду після підвищення тарифних ставок у розрахунку за повний календарний місяць за січень 1998 року,  склала - 821, 17 грн. Середньомісячна заробітна плата підземним прохідником 6-го розряду по шахті ім. . Артема АДРЕСА_1,  за умови його роботи повний календарний місяць за липень 2000 року,  склала - 1060, 38 грн (а.с.  134).

За період з 01.11.1992 р. по 01.07.2000 р. були застосовані наступні коефіцієнти росту

тарифних ставок і посадових окладів:

(2, 25*1, 935*2, 0*2, 9*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*1, 5*1, 33*1, 25*1, 178*1, 27) = 3561, 10

а повинні бути застосовані,  згідно,  чинного законодавства,  що випливають коефіцієнти:

(2, 25*1, 935*2, 0*2, 9*2, 1*3, 0*2, 0*3, 0*1, 5*1, 33*2, 5*1, 197*1, 27)

Відповідно до постанов КМУ від 03.12.1992 р. №676,    від 26.01.1993 р. №46,  від

02.06.93   р. №392,  від 30.08.93 р. №671,  від 02.12.93 p.,  №449 від  04.07.94 p.,  №974,  від

20.10.94   р. №720,  від 08.02.95 р. №102 і п. 28 "Правил відшкодування шкоди...",

починаючи з 01.07.92 р. варто проводити перерахунок платежів шляхом множення

розміру відшкодування шкоди,  що склались на період чергового підвищення тарифних

ставок і посадових окладів на коефіцієнт їхнього фактичного підвищення,  якщо

колективний договір або галузева угода не передбачає більше пільгові умови перерахунку.

Однак,  з 01.12.1995року відповідач допустив порушення вищевказаних вимог,  і ним було

допущене заниження та незастосування коефіцієнтів росту регресних виплат.

Станом на 01.12.1995 року з урахуванням коефіцієнтів 2, 0*3, 0*1, 5*1, 33 щомісячні виплати склали 36 грн 03 коп.

Згідно п. 28 "Правил відшкодування шкоди...",  перерахунок розміру відшкодування шкоди проводиться на величину коефіцієнта фактичного підвищення тарифних ставок й окладів.

Постановою КМУ від 03.10.1997р. №1100 затверджені "Зміни й доповнення,   що до правил відшкодування власником підприємства,   установи й організації або уповноваженим їм органом шкоди,   заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я,   пов'язаним з виконанням трудових обов'язків" відповідно до якого п.28 доповнений новим абзацом 6 такого змісту: "Перелічений або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахуванні на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або в перерахуванні на повний календарний місяць роботи".

Вимоги п.28 абзацу 6 "Правил відшкодування шкоди..." у частині перерахунку повинні здійснюватися тільки у випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства.

При цьому перелічений розмір заробітку в перерахуванні на 100% втрати працездатності необхідно порівнювати із середньомісячним заробітком відповідного працівника,   у який включається заробітна плата за той місяць у якому провадилося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії (за підсумками роботи за рік,   вислугу років і ін.) за попередній календарний рік. У всіх випадках перерахунку розміру відшкодування,   а також у випадку неритмічної роботи підприємства певний розмір втраченого заробітку корегуванню убік зменшення не підлягає (п.9 правил),   тобто підприємство не має права зменшувати розмір втраченого заробітку,   що склався на момент підвищення тарифних ставок (посадових окладів).

Встановлений раніше розмір відшкодування залишається без змін доти,   поки під час чергового підвищення тарифних ставок він не перевищить (у перерахуванні на 100% втрати працездатності середньомісячний заробіток відповідного працівника),   і тільки тоді він збільшується.

Суд,   перевіривши розрахунки вважає,   що АДРЕСА_1 допустило арифметичну помилку,   при обчисленні середнього заробітку,   занизивши його розмір. А враховуючи вимоги «Правил відшкодування шкоди...»,   а саме п. 28,  9 та постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року станом на 01.09.2000 року розмір відшкодування шкоди має бути розрахований наступним чином. 

З 01.12.1995 року,   на підставі постанови дирекції й профкому АДРЕСА_1 від 26.12.1995 року тарифи (оклади) працівникам були збільшені в 2,  5 рази,   а розмір щомісячних регресних виплат в рахунок втраченого заробітку в 1,  25 рази. АДРЕСА_1 виплачувало позивачу,   з урахування застосованого ними коефіцієнта - 1,  25 по 45,  04 грн. щомісяця. Необхідно було виплачувати 90,  08 грн.,   з розрахунку: 36,  03 * 2,  5 = 90,  08. Всього за період з 01.12.1995 року по 01.01.1998 рік АДРЕСА_1 щомісяця недоплачували йому по 45,  04 грн.,   а за весь період,   тобто за 25 місяців недоплата становить 45,  04 * 25 = 1126,  00 грн.

З 01.01.1998р. згідно,   спільної постанови адміністрації й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_6 від 30.12.1997 р. тарифні ставки й посадові оклади були збільшені в 1,  97 рази. АДРЕСА_1 з 01.01.1998року,   на підставі спільної постанови адміністрації й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_3 від 27.03.2001року збільшив розмір відшкодування шкоди в 1,  178 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника 6-го розряду,   після підвищення тарифних ставок у січні 1998 року,   становила - 821,  71 гр.

Розмір відшкодування шкоди до 01.01.1998 р. - 90,  08 гр.,   збільшений в 1,  97 рази (згідно Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 року) буде становити 177,  46 гр.,   у перерахунку на 100% складатиме - 1183,  07 гр.,   що перевершує середньомісячний заробіток прохідника. У

цьому випадку розмір відшкодування повинен бути 123.26 гр.(821.71:100%х15%),  відповідає п.9 «Правил...».

Фактично,  в період часу з 01.01.1998року по 01.07.2000року відповідачем виплачувалось позивачу по 53, 06 грн.,  тоді як підлягало сплаті по 123, 26 грн.,  отже,  щомісячна недоплата становить - 70.20 грн.,  а за 30 місяців недоплата становить 2106 грн.

З 01.07.2000 року,  згідно,  постанови дирекції й профкому АДРЕСА_1 НОМЕР_4 від 15.06.2000 року тарифні ставки (оклади) були збільшені в 1, 27 рази. Середньомісячна заробітна плата прохідника 6-гр розряду,  після підвищення тарифних ставок у липні 2000 року,  становила - 1060, 38 гр. Втрата професійної працездатності - 15%. Розмір втраченого заробітку до 01.07.2000 р. - 123.26 гр.,  збільшений в 1, 27 рази буде становити 156.54 гр.,  у перерахунку на 100% -1043.60 гр.,  що не перевершує середньомісячний заробіток прохідника. Отже,  АДРЕСА_1 повинен,  починаючи з 01.07.2000 року,  виплачувати позивачу щомісяця по 156, 54 грн.

За період часу з 01.07.2000 р. по 01.04.2001 р. АДРЕСА_1 виплачувало позивачу по 61, 72 грн.,  отже,  щомісячна недоплата склала 94.82 грн.,  за 9 місяців вона склала 853.38 грн.

Усього за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року,  АДРЕСА_1 недоплатило позивачу щомісячних платежів на суму 4085.38грн.

Фактично,  АДРЕСА_1 передало Фонду особову справу позивача з розміром щомісячної виплати на рівні 61, 72 грн.,  в той час,  як згідно вищевикладених розрахунків розмір страхових виплат щомісяця повинно складати -156, 54 грн.

З 01.04.2001р. вступив у дію ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності» і з цього часу відшкодування шкоди у вигляді щомісячних страхових виплат здійснює позивачу ВВД ФСС НВ у м.  Кривому Розі ,  на підставі тих даних,  що були надані ДП АДРЕСА_1,  а оскільки підприємство відшкодування шкоди виплачувало в неправильному розмірі,  то,  відповідно,  і ВВД ФСС НВ у м.  Кривому Розі продовжило відшкодовувати шкоди у заниженому розмірі,  так,  за період з 01.04.2001 р. по 01.03.2002 р. щомісячно на рівні виплат по 61, 72 грн.,  у той час як повинно було - по 156.54 грн. Щомісяця позивачу недоплачували по 94.82 грн. щомісяця,  а за 11 місяців з 01.04.2001року по 01.03.2002рік недоплата по страхових виплатах склала 1043.02 грн.

З 01.03.2002 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 193 і регресні виплати повинні становити 186, 75 грн. Фактично за період часу з 01.03.2002року по 01.03.2003року Фонд виплачував позивачу по 73, 63 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 113, 12 грн.,  а за 12 місяців -1357, 44 грн.

З 01.03.2003 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 182 і регресні виплати повинні становити 220, 742 грн. Фактично за період часу з 01.03.2003року по 01.03.2004року Фонд виплачував позивачу по 87, 03 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 133, 71 грн.,  а за 12 місяців - 1604, 52 грн.

З 01.03.2004 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 152 і регресні виплати повинні становити 254, 29 грн. Фактично за період часу з 01.03.2004року по 01.03.2005року Фонд виплачував позивачу по 100, 26 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 154, 03 грн.,  а за 12 місяців -1848, 36 грн.

З 01.03.2005 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений

коефіцієнт 1, 238 і регресні виплати повинні становити 314, 81 грн. Фактично за період часу з 01.03.2005року по 01.03.2006року Фонд виплачував позивачу по 124, 12 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 190, 69 грн.,  а за 12 місяців -2288, 28 грн.

З 01.03.2006 року,  у зв'язку з ростом реальної заробітної плати був уведений коефіцієнт 1, 203 і регресні виплати повинні становити 378, 72 грн. Фактично за період часу з 01.03.2006року по 01.02.2007 року Фонд виплачував позивачу по 149, 32 грн. щомісяця,  отже,  щомісячна недоплата за цей період становить 229, 40 грн.,  а за 11 місяців - 2523, 40 грн.

Таким чином ВВД ФСС НВ України у м.  Кривому Розі за період з 01.04.2001 року по 01.02.2007 р. позивачу були недоплачені страхові виплати на суму 10665, 02 грнЛ а з 01.02.2007 року йому повинні щомісяця виплачувати страхові виплати в розмірі 378, 72 грн.

Суд вважає,  що АДРЕСА_1 необгрунтовано не застосовані всі встановлені коефіцієнти за період 1992-2000 років підвищення тарифних ставок і окладів,  що спричинило зменшення суми відшкодування шкоди,  а саме: замість коефіцієнта підвищення тарифних ставок 1.97 застосований коефіцієнт 1, 178. Однак пунктом 28 «Правил відшкодування шкоди ...» передбачено,  що перерахунок повинний здійснюватися тільки у випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідних працівників підприємства.

Крім того,  арифметичні помилки,  ігнорування та невиконання вимог законодавства призвело до значного заниження розміру сум відшкодування (страхових виплат).

Однак,  позивачем було уточнено позовні вимоги,  відповідно до яких,  він просив суд задовольнити його вимоги за період з 01.04. 2004 року по 01.04 .2007 року стягнувши на його користь заборгованість страхових виплат за цей період в сумі 6 927 грн. 46 коп.,  а з 01.04.2007 року на його користь страхові виплати в розмірі по 378 грн. 72 коп. щомісячно до зміни обставин,  які тягнуть перерахунок виплат,  вказані уточнення були прийняті судом.

Суд вважає,  що уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно Постанови Пленуму №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» - «виплати,  призначені,  але своєчасно не одержані потерпілим або особою,  яка має право на їх одержання,  а також вимоги про перерахунок (наприклад,  за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів,  раніше визначених судом або роботодавцем,  підлягають задоволенню за час,  що не перевищує трьох років».

У зв»язку з тим,  що початок спливу строку позовної давності починається з моменту виникнення права на позов. Право на позов виникає з часу,  коли громадянин дізнався або повинен був дізнатись про порушення його прав. Позивач просить суд врахувати,  що він не міг дізнатись про правильність визначення середнього заробітку,  правильність нарахування сум відшкокдування шкоди,  виконання вимог абз. 6 п. 28 "Правил відшкодування власником .. шкоди" згідно постанови КМУ № 1100,  також він не міг дізнатись,  що грубо порушується законодавство,  а сааме,  його права та інтереси,  оскільки він не є юристом,  а тому не освідчений в питаннях юридичного характеру. А у зв»язку з тим,  що відповідач наполягає на тому,  що позивачем пропущений строк позовної давності,  позивач просить - відновити строк позовної давності.

Таким чином,  підлягає стягненню на користь позивача з відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.  Кривому Розі у Дніпропетровській області недоплата по щомісячних платежах за період з 01.04.2004 року по 01.02.2007 року у розмірі - 6927, 46 грн.

Також,  підлягає стягненню на користь позивача з відділення виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.  Кривому Розі у Дніпропетровській області щомісяця,  починаючи з 01.02.2007 року страхові виплати у розмірі 378, 72 грн. до зміни обставин,  які тягнуть перерахунок виплат.

Згідно  ст.  4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись  ст. 3 Конституції України  ст.  3, 7, 10, 11, 60, 86, 88,  212-215 ЦПК України,   ст.  ст. 21, 28, 34 Закону„Про загальнообов"язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання,  які спричинили втрату працездатності",  «Правилами відшкодування шкоди.» суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 -  задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102,  МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області,  м.  Дніпропетровськ,  код 25913606) на користь ОСОБА_4 заборгованість по страхових виплатах за період з 01.04. 2004 року по 01.04 .2007 року  у розмірі 6 927 грн. 46 коп .

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.  Кривому Розі Дніпропетровської області (р/р № 371756999983102,  МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області,  м.  Дніпропетровськ,  код 25913606) на користь ОСОБА_4 грошові суми в розмірі по 378 грн. 72 коп. в місяць з 01.04.2007 року до зміни обставин,  які тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

Судові витрати покласти за рахунок держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.  Кривому Розі ( р/р № 371756999983102,  МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області,  м.  Дніпропетровськ,  код 25913606) на користь Територіального управління державної судової адміністрації Дніпропетровської області витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи в сумі 1 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 діб після надання заяви про його апеляційне оскарження,  яка надається до суду на протязі 10 діб після оголошення рішення.

Після закінчення строк подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.