Справа № 256/6494/13-а
2-а/256/200/2013
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2013 року Калінінський районний суд міста Донецька у складі:
Головуюча суддя - Гладка І.А.
при секретарі - Гаркуші І.А.
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Черкашиної К.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, яку обґрунтував наступними обставинами. Постановою заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Матюшиної Ганни Юріївни від 16 серпня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6800 грн. Зазначену постанову позивач вважає протиправною, винесену з порушенням норм чинного законодавства і такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Позивачу на праві приватної власності належить 55/100 житлового будинку з двома житловими прибудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,1 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 1410136600:00:021:0288). Ця земельна ділянка поділена в натурі та виділено ОСОБА_5 - 50% та ОСОБА_1 - 50% земельної ділянки із встановленням відповідних меж. Під час експлуатації домоволодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вирішив реконструювати житловий будинок та прибудувати до нього прибудову та надбудову другого поверху. Для розробки проекту реконструкції житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Ейдас». Відповідний проект було розроблено та 01 липня 2009 року погоджено з архітектором Калінінського району м. Донецька. Також проект було погоджено з пожежним наглядом Калінінського району, Калінінською СЕС та направлено заяву із залученням проекту реконструкції до голови Калінінської районної у м. Донецьку ради про надання дозволу на право виконання робіт по будівництву житлової прибудови до частини житлового будинку по АДРЕСА_1. Калінінською районною у м. Донецьку радою не був наданий дозвіл на виконання робіт у зв'язку з відсутністю згоди сусіда та співвласника земельної ділянки та домоволодіння ОСОБА_5, останній відмовлявся надавати згоду без обґрунтування причин. 06 серпня 2010 року ОСОБА_1 була подана заява до голови Калінінської районної в м. Донецьку ради з вимогою або погодити виконання робіт, або надати вмотивовану відмову від погодження. Калінінська районна у м. Донецьку рада у відповідь на зазначену заяву своїм листом від 19 серпня 2010 року № 01/17-2330 повідомила, що згідно з постановою КМУ від 30 вересня 2009 року № 1104 встановлено перелік будівельних робіт, на виконання яких не потребується дозвіл, в т.ч. на будівництво індивідуальних житлових будинків присадибного типу, прибудов до них загальною площею до 500 кв.м. включно, а оформляється повідомлення про початок виконання будівельних робіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. 11 березня 2011 року відповідне повідомлення про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл, було здано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області. Роботи з реконструкції житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по АДРЕСА_1 були завершені в 2011 року у чіткій відповідності до проекту та будівельних норм. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розглядався спір в Калінінському районному суді м. Донецька за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії: знести самовільно збудований об'єкт нерухомості другий поверх надбудований в житловій прибудові Літ А2-1, розташованого над кухнею під літ 1 та житловою кімнатою під літ 2. Судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза в результаті якої не встановлено порушень будь-яких державних будівельних норм. Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 16 червня 2011 року ОСОБА_5 було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга ОСОБА_5 була відхилена Апеляційним судом Донецької області. Рішення по справі набрало законної чинності. 10 серпня 2012 року відповідачем було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та видано Припис № 464 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами перевірки та виданого припису, відповідачем 27 серпня 2012 року було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 31 жовтня 2012 року постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 27 серпня 2012 pоку, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 95 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу. В подальшому позивачем був оскаржений припис №164 від 10 серпня 2012 року до Донецького окружного адміністративного суду. Донецьким окружним адміністративним судом були перевірені всі доводи та встановлено, що будівельні роботи з реконструкції житлового будинку з прибудовою та надбудовою 2-го поверху по АДРЕСА_1 виконані з додержанням норм чинного законодавства України. 26 грудня 2012 року постановою Донецького окружного адміністративного суду визнаний протиправним та скасований припис №164 від 10 серпня 2012 року. Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2013 року залишив без змін зазначену постанову, а апеляційну скаргу без задоволення. 21 травня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області було проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. 05 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області було проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами цих перевірок 17 червня 2013 року була винесена постанова № 226 про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Згодом з приводу цих перевірок було винесено ще дві постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення від 16 серпня 2013 року. Постанова № 487 про закриття справи щодо перевірки, яка проводилась 21 травня 2013 року з мотивів закінчення строків для притягнення до адміністративної відповідальності, друга за № 486 про закриття справи щодо перевірки, яка проводилась 05 червня 2013 року з мотивів закінчення строків для притягнення до адміністративної відповідальності. 17 червня 2013 року відповідачем було проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 та складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та видано Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. За результатами цих перевірок 02 липня 2013 року була винесена постанова № 293 по справі про адміністративне правопорушення та позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 97 КУпАП. З цього приводу позивачем було подано скарги до Держаної архітектурно-будівельної інспекції України, прокуратури Донецької області та Калінінський районний суд м. Донецьк. Відповідачем за результатами розгляду моїх скарг видано наказ № 186 від 22 липня 2013 року яким скасовано постанову про адміністративне правопорушення від 02 липня 2013 року № 293 та направлено справу на новий розгляд. За результатами нового розгляду 16 серпня 2013 року була винесена постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення № 485 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. За період часу з травня 2013 року по липень 2013 року позивачем постійно витрачався час на проведення перевірок Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, а саме: на присутність під час проведення перевірок, надання відповідних пояснень та документальних доказів щодо його невинуватості, присутності під час розгляду справ про адміністративне правопорушення. Для проведення всіх цих дій позивач постійно повинен був відволікатися від роботи, що призвело до непорозумінь та погіршення стосунків з його керівництвом. Коли в черговий раз позивач отримав від інспекції лист від 26 липня 2013 року про проведення чергової перевірки, яка повинна була відбутися 30 липня 2013 року, на якій позивач фізично не міг бути присутнім та відволіктися від роботи без негативних для нього наслідків, про що позивач повідомив відповідача своїм листом від 29 липня 2013 року. У відповідь на лист позивача відповідач своїм листом № 7/5-07-5018 від 30 липня 2013 року повідомив про те, що позивачу необхідно 05 серпня 2013 року о 12:00 год. надати певні документи до інспекції, на що позивач своїм листом від 05 серпня 2013 року повідомив, що немає можливості надати відповідні документи у вказаний строк та просив перенести ц дату на 12 серпня 2013 року. 05 серпня 2013 року на адресу позивача від відповідача надійшла телеграма про необхідність прибуття до інспекції 06 серпня 2013 року о 10:00 год., на що ним 06 серпня 2013 року була направлена телеграма до відповідача з повідомленням про неможливість прибуття до інспекції у вказану дату. 09 серпня 2013 року у позивача погіршився стан здоров'я та він знаходився на стаціонарному лікуванні з 09 серпня 2013 року по 20 серпня 2013 року у центральній міській клінічній лікарні №3. Про факт свого лікування позивач повідомив відповідача листом від 12 серпня 2013 року. 21 серпня 2013 року поштою позивач отримав акт перевірки від 06 серпня 2013 pоку, протокол перевірки від 06 серпня 2013 pоку, припис про усунення порушень від 06 серпня 2013 року та постанову № 489 від 16 серпня 2013 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за недопущення посадових осіб Відповідача до об'єкту будівництва. Як зазначив позивач, цей факт не відповідає дійсності оскільки об'єкт будівництва це споруда чи будівля, що будується зі всім віднесеним до нього обладнанням, інженерними комунікаціями, підсобним та допоміжним обладнанням, передбаченим проектом на його будівництво, реконструкцію та інше. Тобто, домоволодіння за адресою, АДРЕСА_1 не є об'єктом будівництва, оскільки на час проведення перевірки вже ніякого будівництва не ведеться, а домоволодіння було введено до експлуатації відповідно до декларації від 19 березня 2013 pоку, що була зареєстрована відповідачем. Крім того, 06 серпня 2013 року за адресою: АДРЕСА_1 знаходились родичі позивача та в цей день ніяких представників відповідача не було, ніхто не намагався провести ніякої перевірки та відповідно не мав місце факт недопущення представників Відповідача до об'єкта будівництва. Таким чином, на думку позивача, в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
У судовому засіданні представник відповідача - Черкашина К.І., яка діє на підставі довіреності, позов не визнала та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на наступні обставини. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної Інспекції України, входить до її сфери управління, підзвітна, підконтрольна їй. 15 липня 2013 року до Інспекції надійшло звернення Громадської організації «Спілка будівельників Донбасу» щодо наведення ОСОБА_1 недостовірних відомостей у декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Звернення оформлено належним чином, має підпис, скріплено печаткою, на ньому зазначено дату та номер, у зверненні порушені питання, що стосуються безпосередньо компетенції Інспекції, отже, жодних підстав не розглядати звернення у Інспекції не було. Таким чином, Інспекція має законну підставу для проведення позапланової перевірки на об'єкті: житловий будинок по АДРЕСА_1. Доводи Позивача щодо того, що домоволодіння позивача не може бути предметом перевірки, не відповідають дійсності з тих підстав, що об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому законодавець не визначає, що об'єктом будівництва може бути тільки той об'єкт, на якому на теперішній час безпосередньо виконуються роботи. Законодавством у сфері містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю не встановлено обмеження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю виключно на об'єктах, на яких на час здійснення такого контролю тривають будівельні роботи. Чинним законодавством не встановлено обмеження щодо проведення перевірок на об'єктах, не встановлено заборону проведення перевірок на об'єктах, прийнятих в експлуатацію. Перевірки можуть здійснюватись Інспекції як на об'єктах, будівництво на яких триває, так і на об'єктах, на яких воно закінчено. Отже, на думку представника відповідача, доводи позивача стосовно того, що вказане домоволодіння не є об'єктом будівництва, щодо якого може бути здійснено державний архітектурно-будівельний контроль, є неспроможними та не відповідають нормам чинного законодавства. Жодним з чинних нормативно-правових актів не встановлено обов'язку Інспекції повідомляти заздалегідь про проведення позапланової перевірки. Незважаючи на це, Інспекцією вживались заходи щодо попередження Позивача про проведення перевірки. Так, Позивач повідомлявся про проведення перевірки листом Інспекції від 26.07.2013 року, однак, 29.07.2013 року до Інспекції надійшло звернення Позивача, яким він повідомив, що не може бути присутнім при проведенні перевірки у визначений день. Дату перевірки було перенесено на інший день, про що Позивача було повідомлено телефонограмою. Однак, 06.08.2013 року Позивач не допустив Інспекцію до проведення перевірки. Позивач знав про час та дату перевірки, однак, доступ Інспекції на об'єкт забезпечено не було. У зв'язку з чим до проведення перевірки було складено відповідний акт від 06.08.2013р. та протокол про адміністративне правопорушення. Звернення Позивача про те, що він не може бути присутній на перевірці, надійшло до Інспекції лише 07.08.2013 року, про що свідчить штамп канцелярії з відповідним номером та датою. Отже, Позивач не повідомляв Інспекцію раніше, коли саме він може бути присутній при перевірці, не забезпечив допуску представника Інспекції до проведення перевірки. Таким чином, Інспекцією вживались заходи щодо повідомлення Позивача про час та дату перевірки з метою забезпечення його прав, незважаючи на те, що такого обов'язку Інспекції не встановлено взагалі. Інспекція враховувала інтереси Позивача, коли він просив перенести дату перевірки. Однак, Позивачем не було допущено Інспекцію на об'єкт будівництва для проведення перевірки. Представник відповідача також звернув увагу суду на те, що процедура проведення перевірки не є предметом спору. Предметом спору є правомірність застосування штрафу, а не проведення перевірки. На думку Черкашиної К.І., посилання Позивача на рішення судів, які додані до позову, є необгрунтованими оскільки рішення судів взагалі не стосуються предмету спору - постанови про адміністративне правопорушення у зв'язку із недопущенням посадових осіб Інспекції до проведення перевірки; жодним з вказаних Позивачем судових рішень не встановлено жодної обставини, яка стосувалась би предмету цього спору. Жодним з рішень суду не встановлено жодних обставин щодо недопущення до проведення перевірки, так само як і не встановлено обставин щодо відсутності підстав для її проведення. Не встановлено рішеннями судів також і жодних обставин щодо достовірності даних у декларації Позивача, перевірка яких мала бути проведена інспекцією.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція має вищу юридичну силу, Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.
Відповідно до ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суду перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача. Частина 4 даної статті, передбачає, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з вимогами ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обставинами, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення є: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку встановленому законом. Провадження по даних справах здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з статтею 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне порушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Я не можу бути притягнений до відповідальності, оскільки мої дії не були зумисними, а були скерованими виключно на забезпечення безпеки іншим учасникам руху при аварійній зупинці автомобіля.
У ст. 247 КУпАП, передбачені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Згідно ч.1 цієї статті, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Заявляю, що була відсутня подія адміністративного правопорушення, вказана у постанові.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Частиною 2 статті 188-42 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва.
Згідно п. 1, 2 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Згідно п. 3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної Інспекції України від 02.06.2011 року № 22, одними з основних завдань Інспекції є здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві.
Відповідно до п.4 Положення, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються при будівництві об'єктів, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам (рішенням), дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, здійснює контроль за виконанням приписів, розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності.
Згідно п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 pоку № 553, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства є підставою для проведення Інспекцією позапланової перевірки.
Згідно п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта.
Відповідно до п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 pоку № 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
У відповідності до вимог п.п. 18, 20 - 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 pоку № 553, акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Згідно ст. 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Суд, дослідивши письмові докази, які були надані позивачем до матеріалів позовної заяви, дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення № 489 від 16 серпня 2013 року, яка була складена заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Матюшиною Г.Ю., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, складена з порушенням норм чинного законодавства. Крім того усі обставини, на які посилається позивач у мотивувальній частині своєї позовної заяви, знайшли своє підтвердження у відповідних документах, які були надані до суду.
Крім того як вбачається судом із долученого до матеріалів справи акту про недопущення посадових осіб інспекції ДАБК на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 06 серпня 2013 року, в ньому не заповнені обов'язкові до заповнення пункти, а саме: у присутності яких осіб було складено акт. Крім того, як вбачається судом із примірнику акту, який надав позивач, відповідачем було зазначено, що ОСОБА_1 отримав примірник акту, при цьому ані підпису про його отримання, ані дати його отримання позивачем не зазначено. Однак, як вбачається судом із наданої до суду відповідачем копії акту, в ньому було зроблено запис про те, що позивач відмовився від отримання акту та його було надіслано поштою 06 серпня 2013 року. При цьому в обох примірниках акту не зазначено із залученням яких посадових осіб та у присутності яких осіб його було складено.
Разом з тим, як вбачається судом із долученої до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 06 серпня 2013 року, в ньому не заповнені обов'язкові до заповнення відомості, а саме: у присутності кого складено протокол; дата, місце народження позивача, його місце роботи, посада. При цьому в примірнику постанови, який надав до суду позивач не зазначено, стосовно кого було складено протокол, однак у примірнику, який надав відповідач, ця інформація вже міститься у протоколі. У примірнику, який надав позивач не вказана дата його отримання, його підпис та прізвище та ініціали, однак в примірнику протоколу, який надав відповідач вказано, що ОСОБА_1 від підпису відмовився. Крім того позивачу не було роз'яснено відповідачем прав визначених ст. 268 КУпАП та не було повідомлено позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, при цьому ця інформація не зазначена в постанові.
Під час ухвалення рішення, суд також виходив з того, що позивач звертався до відповідача із заявою про перенесення візиту посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю з 05 серпня 2013 року на 12 серпня 2013 року, оскільки у позивача була відсутня можливість забезпечити їх доступ до об'єкту будівництва у зв'язку із виробничою необхідністю. Свої повноваження він не мав можливості делегувати, оскільки вважав за необхідне бути особисто присутнім під час обстеження. При цьому відповідач не врахував ті обставини, що позивач в період з 05 серпня 2013 року по 07 серпня 2013 року перебував на своєму робочому місці з 08:00 год. до 16:00 год., про що свідчить відповідна довідка № 83 від 24 вересня 2013 року. При цьому, під час винесенн постанови № 489 від 16 серпня 2013 року, відповідачем не було враховано матеріальний стан позивача, оскільки йому було не відомо де працює позивач, чи працює він в загалі, чи перебувають в нього на утриманні неповнолітні діти, тощо, та ухвалив накласти на позивача максимально встановлений розмір штрафу. Крім того, суд звернув свою увагу на наявність чисельних порушень норм діючого законодавства, які були вчинені відповідачем під час складання акту та протоколу від 06 серпня 2013 року, постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 16 серпня 2013 року ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 2, 18, 19, 100, 104-107, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 9, 97, 188-42, 247, 252, 268, 283, 287, 288, 289, КУпАП, ст.ст. 4, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурного контролю», п.п. 7, 11, 14, 18, 20 - 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 pоку № 553, п.п. 3, 4 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної Інспекції України від 02.06.2011 року № 22, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Матюшиної Ганни Юріївни від 16 серпня 2013 року № 489, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 6 800 грн. - визнати протиправною та скасувати, та закрити справу про адміністративне правопорушення
Відповідно до частини 2 статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Гладка
16.10.2013