СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
11 грудня 2006 року | Справа № 2-26/9746-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Лисенко В.А.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: не з`явився;
відповідача: не з`явився;
третьої особи: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 07 вересня 2006 року у справі № 2-26/9746-2006А
за позовом підприємства "Крим-Авто" (вул. Караїмська, 22, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)
3-тя особа Управління містобудування Сімферопольської міської Ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду АР Крим від 07.09.2006 року у справі № 2-26/9746-2006А позов підприємства "Крим-Авто" задоволено. Суд визнав неправомірним та скасував рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 28.10.2006 року № 1985 "Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської ради 4 скликання про відмову у наданні земельних ділянок та про внесення виконавчим комітетом міської ради пропозицій з реконструкції об`єктів" та рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27.01.2006 року № 165 „Про внесення пропозиції до сесії Сімферопольської міської ради про відмову у наданні земельних ділянок та про внесення виконавчим комітетом міської ради пропозицій з реконструкції об`єктів”, зобов`язав виконавчий комітет Сімферопольської міської ради надати пропозиції черговій сесії Сімферопольської міської ради про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки та наданню дозволу підприємству "Авто-Крим" виконати проект землеустрою по відводу земельної ділянки для будування автосалону на об`їздному шляху Ялта-Сімферополь площею 0,97 га.
При прийнятті постанови, суд першої встановив протиправність дій Сімферопольської міської ради з приводу винесення оскаржуваних позивачем рішень та пройшов до висновку про їх невідповідність вимогам Земельного кодексу України та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об`єктів.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Сімферопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як винесену з порушенням вимог Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про планування та забудову території”, постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об`єктів”, просить у задоволенні позову підприємства "Авто-Крим" відмовити.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином ухвалами та повістками від 23.10. та 06.11.2006 року. Факт належного сповіщення підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Позивач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.
З причини зайнятості в іншому судовому засіданні суддів Антонової І.В. та Лисенко В.А., на підставі розпорядження першого заступника голова Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії були здійснені заміни на суддів Котлярову О.Л. та Видашенко Т.С. У зв`язку з хворобою судді Котлярової О.Л., у складі судової колегії також було здійснено заміну н суддю Лисенко В.А.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Сімферопольської міської ради не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що, в липні 2004 року позивач звернувся до Сімферопольської міської ради із заявою про надання земельної ділянки для будування автосалону на об'їзному шляху Ялта-Сімферополь (поворот на с.Строганівка) площею 0,97 га.
Відповідно до статті 151 Земельного кодексу України, юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, місце розташування об'єкту, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці та прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля, тощо. При цьому, до клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.
На підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 26.03.2004 року № 588 було сформовано комісію з вибору та обстеження земельної ділянки для будування автосалону на об'їзному шляху Ялта-Сімферополь (поворот на с.Строганівка).
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427 „Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів”, постійно діюча комісія з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів протягом двох тижнів має обстежити бажане місце розташування об'єктів, погодити орієнтовний розмір земельної ділянки, умови її вилучення або зміни цільового призначення з урахуванням містобудівної документації, місцевих правил забудови та комплексного розвитку території; вивчити питання щодо запобігання негативному впливу на навколишнє природне середовище, забезпечення формування екологічної мережі, поліпшення малопродуктивних угідь шляхом нанесення родючого шару ґрунту, знятого під час будівництва об'єктів, тощо; запропонувати інші земельні ділянки для можливого розміщення об'єктів насамперед з малопродуктивних земель та земель несільськогосподарського призначення. Результати роботи комісії мають бути оформлені актом.
Актом від 30.08.2004 року № 14 комісія встановила за доцільне розмістити об`єкт на вибраній ділянці. До акту доданий висновок Республіканського комітету з охорони культурної спадщини від 04.10.2004 року №2114, висновок ГУ МНС України в АР Крим від 14.10.2004 року № 180, технічні умови УДАІГУ МВС України в АР Крим від 08.11.2004 року №11/1-дн, висновок Сімферопольської міської СЕС від 06.12.2004 року №372, та висновок комітету з управління земельними ресурсами Сімферопольської міської Ради від 21.12.2004 року № 1468/10-1-07.
Згідно з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року № 427 „Про затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів”, акт вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до міської ради з метою прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини 7 статті 151 Земельного кодексу України, зазначені вище органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній місцевої раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сімферопольської міської ради від 28.10.2005 року №1985 та від 27.01.2006 №165 підприємству "Крим-Авто" було відмовлено у наданні земельної ділянки, розташованої у м.Сімферополі, об'їзний шлях Ялта-Сімферополь (поворот на с.Строганівка) площею 0,97 га.
Надаючи правову оцінку прийнятим Сімферопольською міською радою рішенням від 28.10.2005 року №1985 та від 27.01.2006 №165 судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства, в межах повноважень та шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами.
Так, рішенням від 28.10.2005 року №1985 позивача було зобов'язано привести розташування об'єкту у відповідність із генеральним планом міста.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що такі вимоги не грунтуються на нормах законодавства. Крім того, у висновку комісії вказано, що за генеральнім планом міста - це територія для розташування житлової забудови та об'єктів обслуговування населення. Як зазначалось вище, ескізний та генеральний плани забудови були узгоджені із Управлінням архітектури та містобудування м. Сімферополя.
При цьому, є вірними посилання позивача у судовому засіданні на норми ДБН Б 1.1.4.-2002 „Склад, зміст, порядок розробки, погодження та затвердження містобудівного обгрунтування”, відповідно до якого, містобудівне обгрунтування розробляється для внесення змін до містобудівної документації, обумовленої зміною цільового призначення ділянки. Актом вибору ділянки від 30.08.204 року № 14 спірна територія призначена для розміщення житлової будівлі та об`єктів обслуговування населення. Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, станція технічного обслуговування автомобілів (код 1230.3) відноситься до торговельних будівель, тому, є об`єктом, призначеним для обслуговування населення. На підставі викладеного, зміна цільового призначення земельної ділянки не вимагається.
У зв`язку з цим, посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм Закону України „Про планування та забудову території” є необгрунтованими.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за гнаявності обставин, що звільнюють від доказування.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судова колегія також вважає за необхідне зазначити, що доводи Сімферопольської міської ради про необхідність попереднього погодження комісією акту вибору земельної ділянки, а також затвердження його виконавчим комітетом місцевої ради не засновані на конкретних нормах законодавства.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Сімферопольської міської ради від 27.01.2006 року № 165 про відмову позивачеві у наданні земельної ділянки не може бути прийнятим на даному етапі, оскільки питання про надання земельної ділянки не було предметом розгляду суб'єктом владних повноважень. Крім того, відповідно до статті 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, підготовка та внесення на розгляд ради пропозицій щодо надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад є власним (самовряднім) повноваженням виконавчого органу міської ради,
Виходячи із змісту частини 17 статті 151 Земельного кодексу України, питання погодження міста розташування об'єкта є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Тому, судова колегія вважає вірним задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача надати пропозицій черговій сесії Сімферопольської міської ради про затвердження акту вибору та обстеження земельної ділянки та наданню дозволу підприємству "Крим-Авто" на виконання проекту землеустрою по відводу спірної земельної ділянки.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб`єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов`язання відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при задоволенні господарським судом АР Крим позовних вимог про визнання права постійного користування порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 вересня 2006 року у справі № 2-26/9746-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді В.А. Лисенко
Т.С. Видашенко